Ухвала суду № 80142412, 18.02.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

"18" лютого 2019 р.

м. Київ

справа № 755/18772/18

провадження № 2/755/2213/19

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 3, 4, 8, 10 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зазначення ціни позову, яка визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Разом з тим, у порушення вимог статті 175 ЦПК України, ураховуючи майновий характер спірних правовідносин, з огляду на те, що предметом спору є звернення стягнення на нерухоме майно, а також погашення заборгованості, що також є майном у розумінні частини 1 статті 190 ЦК України, зміст позовної заяви має містити визначення позивачем ціни позову, яка має бути визначена сумою, яка стягується.

Згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з тим, позивачем має бути долучено до матеріалів позовної заяви докази надіслання іпотекодавцю письмової вимоги про погашення кредитної заборгованості, що є виконанням вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку».

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2018 року становить 1 762,00 грн.

Як убачається із матеріалів поданої позовної заяви, позивачем не визначено ціну позову, який має майновий характер, та не сплачено судовий збір відповідно до ціни позову та згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір», тобто 1,5 відсотки ціни позову. А надане позивачем платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 1 762,00 грн. не є належною оплатою судового збору відносно ціни трикімнатної квартири, яку має намір реалізувати позивач, так і відносно кредитної заборгованості, розрахунок якої позивачем долучено до матеріалів позовної заяви. При цьому позивачем не долучено до матеріалів заяви доказів звільнення позивача від сплати судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» порядку.

Тобто позивачем має бути сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру (з урахуванням визначення за цією ухвалою суду ціни позову).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: В.І. Галаган