Ухвала суду № 80141617, 24.01.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16217/15-к

Провадження №1-кс/752/269/19

У Х В А Л А

іменем України

24.01.2019 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з участю секретаря Веселовської А.В., прокурора Завгороднього М.О. та адвоката Нагорного А.А., розглянувши клопотання адвоката Нагорного Анатолія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна, -

в с т а н о в и в:

ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року задоволено клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуруатури м. Києва Ільяшенка А.В., погоджене прокурором прокуратури м. Києва Доманіцьким М.М., та накладено арешт на нерухоме майно (земельні ділянки), які є предметами договорів іпотеки та передавалася позичальниками та/або його поручителями для забезпечення зобов'язань за укладеними іпотечними договорами ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» (ЄДРПОУ 36964568, МФО 319111; юридична адреса: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 2-В), а саме на земельні ділянки, в тому числі, що перебувають на праві приватної власності ОСОБА_2

У грудні 2018 року адвокат Нагорний А.А. в інтересах ОСОБА_2 звернувся у суд з клопотанням про скасування арешту майна. В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що ОСОБА_2, як власника земельних ділянок, на момент розгляду клопотання слідчого та прийняття слідчим суддею ухвали про арешт не було викликано в судове засідання, також не було визнано підозрюваним чи обвинуваченим. ОСОБА_2 не має будь-якого процесуального статусу у вищевказаному кримінальному провадженні № 12013110000000134 від 31.01.2013 р.

В судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги клопотання та просив суд скасувати арешт.

Прокурор в судовому засіданні заперчував щодо задоволення даного клопотання.

Вислухавши пояснення заявника та думку прокурора, а також дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Заявник посилається на те, що арешт на майно накладено необґрунтовано та підлягає скасуванню, оскільки арештоване майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а тому вважає висновки слідчого судді про те, що таке майно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, не відповідають обставинам кримінального провадження.

Разом з тим, при вирішенні питання про накладення арешту слідчий суддя враховував те, що службові особи ПАТ «Радикал Банк» за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс», що діяло від імені, в інтересах та за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Джерело», достовірно усвідомлюючи про те, що 09.07.2015 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Радикал Банк», діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, а саме: коштами ПАТ «Радикал Банк» та майном, що передано Банку в якості забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитними договорами, укладеними між позичальниками та ПАТ «Радикал Банк», уклали Договір про відступлення права вимоги № заг від 09.07.2015, на підставі якого ПАТ «Радикал Банк» (первісний кредитор) передав, а ТОВ «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс» (новий кредитор) отримав право вимоги сплати грошових коштів, яке виникло за кредитними договорами від позичальників зазначених у додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги від 09.07.2015 та ПАТ «Радикал Банк», чим заподіяли майнової шкоди ПАТ «Радикал Банк» в особливо великих розмірах. Так, впродовж 2013-2015 років відповідно до іпотечних договорів ПАТ «Радикал Банк» в якості забезпечення виконання позичальниками зобов'язань отримало у іпотеку земельні ділянки. Під час досудового розслідування 15.11.2017 слідчим суддею Печерського районного суду м.Києва за результатами розгляду клопотання слідчого накладено арешт на вищевказані земельні ділянки. Однак, під час виконання ухвали суду про накладення арешту на земельні ділянки встановлено, що відносно більшості об'єктів здійснено дії з поділу земельних ділянок з метою уникнення накладення арештів та їх подальшого відчуження.

Таким чином, за результатами поділу земельних ділянок, які є предметами договорів іпотеки та передавалася позичальниками та/або його поручителями для забезпечення зобов'язань за укладеними іпотечними договорами ПАТ «Радикал Банк», утворились нові земельні ділянки.

Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів клопотання вбачалось, що земельні ділянки відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки отримані злочинним шляхом.

При вирішенні питання про необхідність скасування арешту, слідчий суддя вважає, що такі обставини не змінились. Під час досудового розслідування існують підстави вважати, що арешт земельних ділянок відповідає вимогам ч. 2 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна.

З огляду на наведене, в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 174, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката Нагорного Анатолія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: