Рішення № 80140735, 27.02.2019, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4551/18

2/703/758/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року Смілянським міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого-судді Пасацької Л.А.,

секретаря судового засідання Покотиленко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду в м. Сміла Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2018 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» звернулося до Смілянського міькрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з останнього на користь позивача заборгованість у розмірі 33299 гривень 62 копійки, яка складається з: 1000 гривень основний борг, 280 гривень – проценти за договором, 30240 гривень – пеня за договором, 1779 гривень 62 копійки – судові витрати .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27 серпня 2014 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» кредитний договір №140827-080634 та отримав кредит від позивача у розмірі 1000 гривень.

Відповідно до п.3.3 Договору, відповідач зобов’язаний повернути отримані грошові кошти у розмірі 1000 гривень, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 280 гривень, у строк до 09 вересня 2014 року.

09 жовтня 2014 року відповідач відповідно до п.2.3 Договору, сплатив частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 400 гривень, після чого до позивача не з’являвся та на телефонні дзвінки не відповідає.

В порушення договірних умов, відповідач станом на 19 листопада 2018 року не виконує свої зобов’язання щодо повернення отриманих грошових коштів в розмірі 1000 гривень, а також сплати процентів за користування кредитом.

Згідно п.6.2. Договору, у разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту, до позичальника застосовуються штрафні санкції у виді неустойки – пені з розрахунку 2% за кожний день прострочення платежу.

Станом на 19 листопада 2018 року сума пені становить 30240 гривень, а загальна сума заборгованості – 31520 гривень.

Крім того, при зверненні з даним позовом до суду, позивачем понесені судові витрати у розмірі 1779 гривень 62 копійки, які складаються з: 1762 гривні – судовий збір, 17 гривень 62 копійки – комісія банку при оплаті судового збору.

В зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 січня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у вищевказаній цивільній справі та призначено судовий розгляд.

Представник позивача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, звернувся до суду з клопотанням, в якому просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на адресу його місця проживання та реєстрації.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 лютого 2019 року вирішено провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши всі обставини справи, приходить до наступного висновку:

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

27 серпня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», в особі ОСОБА_3, яка діє на підставі статуту, з однієї сторони і фізичною особою – ОСОБА_1 з іншої сторони, укладено кредитний договір №140827-080634 (далі – Договір) (а.с.5-6).

Відповідно до п.1.1 Договору, кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п.1.2 Договору, сума кредиту, який надається позичальнику – 1000 гривень.

Відповідно до п.2.1 Договору, строк (термін) надання кредиту – до 09 вересня 2014 року (далі в Договорі – «Дата повернення кредиту»).

Як вбачається з п.3.3 Договору, позичальник зобов’язується повернути кредит у розмір, вказаному у п.1.2 даного Договору, а також сплатити проценти у розмірі 280 гривень, нараховані за період починаючи з дати видачі кредиту і закінчуючи датою повернення кредиту, разом – 1280 гривень, у дату повернення кредиту.

Згідно п.6.1 Договору, у разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та нарахованої плати за користування кредитом до позичальника застосовуються штрафні санкції згідно п.6.2 Кредитного договору.

Відповідно до п.6.2 Договору, за порушення строків повернення кредиту сплачувати Кредитодавцю неустойку у вигляді пені з розрахунку 2 (два) відсотки від суми кредиту, що вказана в п.1.2 цього Договору за кожен день прострочення платежу за кредитним договором.

Згідно п.9.7 Договору, позичальник підписанням цього Договору підтверджує, що перед укладенням цього Договору позичальник був письмово повідомлений про умови кредитування відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Вищевказаний кредитний договір підписаний ОСОБА_1, в зв’язку з чим суд приходить до висновку, що останньому достовірно були відомі умови кредитування, строки повернення суми кредиту та процентів, а також наслідки, які настануть у разі невиконання ним зобов’язання.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, ТОВ «Служба миттєвого кредитування» свої зобов’язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 1000 гривень, який передбачений умовами договору.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 зобов’язання перед ТОВ «Служба миттєвого кредитування» належним чином не виконав, не повернув кредитодавцю грошові кошти для погашення існуючої заборгованості в повному обсязі.

Так, відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору №140827-080634 від 27 серпня 2014 року, у ОСОБА_1 за період з 27 серпня 2014 року по 19 листопада 2018 року включно наявна заборгованість у загальній сумі 31520 гривень, з яких: 1000 гривень – тіло кредиту; 280 гривень – проценти; 30640 гривень – пеня. Останній платіж ОСОБА_1 здійснив 09 жовтня 2014 року (а.с.9-35).

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст.ст. 1046-1053 цього Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 Глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ч.1 ст.1050 ЦК України, передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.257 ЦК України, стягнення боргу обмежується останніми трьома роками перед зверненням кредитора до суду.

Згідно ч.2 ст.258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Згідно ч.1 ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до п.9.2 Договору, сторони домовилися про договірну позовну давність – 10 років.

Тобто, сторонами визначено строк позовної давності для вимог за цими договірними зобов’язаннями, який складає 10 років, і на день звернення позивача до суду не сплив.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання він зобов'язаний сплатити неустойку.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За загальним правилом, згідно положень ст. 551 ЦК України розмір неустойки меоже бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи із рівності сторін, ґрунтуючись на засадах верховенства права, суд вважає необхідним зменшити розмір нарахованої пені до суми завданих збитків, що складає 1280 гривень.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Служба миттєвого кредитування» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №140827-080634 від 27 серпня 2014 року доведені та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з квитанції №7228841 від 16 листопада 2018 року, виданої А-Банк, ТОВ «Служба миттєвого кредитування» за подання позовної заяви до ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 1762 гривень (а.с.1).

При цьому, комісія А-Банку, в якому здійснювалася оплата вищевказаного судового збору, склала 17 гривень 62 копійки, що підтверджується квитанцією «7228842 від 16 листопада 2018 року (а.с.1).

Таким чином, судові витрати ТОВ «Служба миттєвого кредитування» при подачі позову до ОСОБА_1 в загальній сумі складають 1779 гривень 62 копійки, які слід стягнути з відповідача та користь позивача.

На підставі наведеного, ст.ст. 11, 15, 16, 525, 526, 530, 536, 549, 551, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 9, 7, 12, 13, 76-78, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 282, 284, 288-289 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», за кредитним договором №140827-080634 від 27 серпня 2014 року заборгованість за тілом кредиту – 1000 гривень; процентами – 280 гривень; за пенею –1280 гривень; а також судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1779 гривень 62 копійки, а всього стягнути суму 4339 (чотири тисячі триста тридцять дев’ять) гривень 62 копійки.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області, а матеріали справ надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», адреса: 69037, м. Запоріжжя, Орджонікідзевський район, вул. Сорок років Рад. України, буд. 39-А, оф.25, код ЄДРПОУ 38839217.

Відповідач – ОСОБА_1, адреса: 20755, Черкаська область, Смілянський район, с. Буда – Макіївка, вул. Лісова, буд. 10, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1.

Головуючий: Л. А. Пасацька