Вирок № 80139271, 26.02.2019, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 600/214/18

Справа № 1-кп/600/7/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді Гриновець О.Б.

з участю секретаря судового засідання: Липної О.А.

прокурора Рибизант Т.Л.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого Мовчан А.О.

у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Козова розглянувши обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22017210000000024 від 27.09.2017 року за ч.1 ст.110 КК України, щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 громадянина України, одруженого, на утриманні якого перебуває двоє малолітніх дітей, який проходить службу за контрактом у Збройних силах України, з неповною середньою освітою, не депутата, раніше не судимого, -

В С Т А Н О В И В :

24 травня 2015 року у громадянина України ОСОБА_1 виник злочинний умисел вчинити дії, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. При цьому він усвідомлював положення Конституції України, згідно з якими суверенітет України поширюється на всю її територію, вона є унітарною державою, територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою.

У подальшому ОСОБА_1 для досягнення свого злочинного задуму з 24 травня 2015 року по 03 травня 2017 року у соціальних мережах Інтернет «Вконтакте» та «Одноклассники» створив особисті облікові записи за посиланнями (ІНФОРМАЦІЯ_2) «ОСОБА_1» та (ІНФОРМАЦІЯ_3) «ОСОБА_1» відповідно, через які свідомо розмішував публічні заклики до зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Так, ОСОБА_1, використовуючи в соціальну мережу Інтернет, сторінки сайтів «Вконтакте» - (ІНФОРМАЦІЯ_2) «ОСОБА_1» та «Одноклассики» - (ІНФОРМАЦІЯ_3) «ОСОБА_1», на «стіні» своїх облікових записів умисно розповсюдив для ознайомлення необмеженого кола осіб - учасників соціальних мереж «Вконтакте» та «Одноклассники», публікації, у яких містяться заклики до боротьби за те, щоб так звані держави «ЛНР» та «ДНР» були незалежними державами у складі «Новоросії», а не України, тобто до боротьби за їхнє відокремлення зі складу України та включення до складу «Новоросії». Крім того, у даних публікаціях містяться заклики до швидких та рішучих дій, що полягають у припиненні існування України на кордоні з Росією і у створенні на цій території «Малоросії» та «Новоросії».

Вказані висловлювання спрямовані до свідомості необмеженого кола осіб, в тому числі громадян України, і мають ціль змінити межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

У розміщеній публікації від 24 травня 2015 року на «стіні» облікового запису (ІНФОРМАЦІЯ_2) «ОСОБА_1», який належить ОСОБА_1, є висловлювання, виражене у формі заклику-гасла, а саме: «Новороссии быть». Крім того, у розміщеній публікації від 03 травня 2017 року на «стіні» облікового запису (ІНФОРМАЦІЯ_3) «ОСОБА_1», який належить ОСОБА_1, є висловлювання, виражені у формі закликів, а саме: «И мы все обязаны бороться за независимость свободных государств ЛНР и ДНР в составе Новороссии, а не жидобандеровской украины», «Необходимо действовать быстро и решительно. На границах с Россией не может быть никакой украины, а будет Новороссия и Малороссия».

При цьому, ОСОБА_1 усвідомлював, що його електронні звернення, поширені з використанням засобу масової інформації - мережі Інтернет, будуть доступні для загального ознайомлення усіх користувачів соціальних мереж «Вконтакте» і «Одноклассники», зокрема, осіб, що перебувають на території України, які відвідають його сторінку, а також особам мережі «Вконтакте» і «Одноклассники» із розділів «Друзі» його Інтернет-сторінок, яким повідомлення ОСОБА_1 надійдуть автоматично.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.110 КК України.

27.03.2018 року до Козівського районного суду Тернопільської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22017210000000024 від 27.09.2017 року за ч.1 ст.110 КК України, щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із угодою про визнання винуватості, укладеною 23.03.2018 року між вказаним обвинуваченим і прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області Дзюбинським А.О..

За змістом угоди обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.110 КК України та обставини вчинення цього злочину. Крім цього, обвинувачений погодився понести покарання за вчинений ним злочин, передбачений ч.1 ст.110 КК України, на підставі ч.1 ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень.

Прокурор під час підготовчого судового засідання просив затвердити угоду про визнання винуватості від 23.03.2018 року та призначити узгоджене сторонами покарання і пояснив, що розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим повністю, відмовився від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України, просив затвердити угоду про визнання винуватості, пояснив, що розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Мовчан А.О. в підготовчому судовому засідання просить суд затвердити угоду про визнання винуватості від 23.03.2018 року.

На підставі повного визнання вини обвинуваченим, та матеріалів досудового слідства, об'єктивність та повнота яких учасниками судового розгляду не оспорюється, суд вважає доведеним факт скоєння злочину та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинних дій.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Частиною 4 ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Частиною 5 ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Як вбачається із матеріалів справи, 23.03.2018 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області Дзюбинським А.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з умовами угоди обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.110 КК України, і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони угоди узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ч.1 ст.110 КК України, з врахуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень.

Також, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.110 КК України, що на підставі ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості. Свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень визнав беззастережно.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди, в порядку передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України.

Суд також переконаний в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При укладенні угоди прокурором враховано обставини, передбачені ст.470 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, вивчивши обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості, переконавшись в тому, що укладення угоди є добровільним, а взяті на себе зобов'язання обвинуваченим можуть бути реально виконані, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України і ч.1 ст.110 КК України та іншим положенням закону України про кримінальну відповідальність, встановивши, що підстави для відмови у затвердженні угоди відсутні, роз'яснивши прокурору та обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, заслухавши думку учасників кримінального провадження, в тому числі прокурора, захисника та обвинуваченого, які підтримали угоду, роз'яснивши обвинуваченому наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України, суд затверджує угоду про визнання винуватості, укладену сторонами кримінального провадження 23.03.2018 року та ухвалює обвинувальний вирок.

Також, слід стягнути з обвинуваченого в користь держави витрати пов'язані із залученням експертів та вирішити долю речових доказів.

Керуючись ст.ст. 314, 370, 371, 373, 374, 468, 469, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23 березня 2018 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області Дзюбинським А.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №22017210000000024 від 27.09.2017 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.110 КК України та призначити узгоджене сторонами покаранняу виді штрафу - 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн..

Речовий доказ: планшетний комп'ютер марки «Lenovo» модель А3300-HV, серійний номер HGE8ZZNS, який знаходиться на зберіганні у кімнаті речових доказів та іншого вилученого майна УСБУ в Тернопільській області - повернути власнику - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь держави процесуальні витрати за проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи (висновок експерта НДЕКЦ МВС України в Тернопільській області №7-231/17 від 11.12.2017 року) у розмірі 1731,80 грн..

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь держави процесуальні витрати за проведення судово-лінгвістичної експертизи (висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України №14/205 від 22.02.2018 року) у розмірі 4290,00 грн. (одержувач: Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України м Київ, р/р 31257236107395 в ДКСУ у м. Києві, код банку 820172, ЄДРПОУ 20001993).

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; а також прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена, - протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду до апеляційного суду Тернопільської області через Козівський районний суд Тернопільської області.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом (Кримінальним процесуальним кодексом України), набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя О.Б.Гриновець