Вирок № 80135938, 27.02.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/10650/18

Провадження № 1-кп/520/70/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2019 року м.Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі судді Борщова І.О., який здійснює кримінальне провадження одноособово,

секретар судового засідання Гораш А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду кримінальне провадження №12018161480000562, від 08.03.2018, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, офіційно не працевлаштований, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, має на утриманні доньку ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст.89 КК України не має судимості, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 – ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_1, захисника– ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

07.03.2018 приблизно о 16:00 годині на прибудинковій території бару «Вино пиво», який розташований по вулиці Академіка Корольова, 43/5 в м. Одеса між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на ґрунті особистих неприязних відносин виник конфлікт, під час якого у ОСОБА_5 раптово виник умисел, направлений на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, здійснив один удар предметом ззовні схожим на ніж в область живота ОСОБА_4, чим спричинив останньому колото-різане поранення передньої черевної стінки, проникаюче в черевну порожнину з ушкодженням товстої кішки та великого сальника, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Вказані умисні дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України за ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

У судовому засіданні обвинувачений вину в пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 07.03.2018 приблизно о 16:00 на прибудинковій території бару «Вино пиво», який розташований по вулиці Академіка Корольова, 43/5 в м. Одеса ОСОБА_4, який на підпитку чіплявся до оточуючих, став чіплятися і до нього і між ними виник конфлікт. ОСОБА_4 вдарив його в обличчя, вибивши зуб. Незадовільний такою поведінкою п’яного чоловіка, він достав перочинний ніж, яким здійснив один удар в область живота ОСОБА_4 та відразу ж втік. В завершення обвинувачений просив суд суворо його не карати, оскільки він веде спокійний образ життя, правопорушень не допускав, неофіційно влаштувався на роботу.

ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився. Під час досудового розслідування надав заяву про відмову бути потерпілим та повідомив про відсутність претензій до ОСОБА_5, цивільний позов не заявляв. Відповідно до ч.7 ст.55 КПК України наведена особа визнана свідком в даному кримінальному провадженні.

Крім повного визнання вини обвинуваченим його винність у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується сукупністю письмових доказів, що були досліджені в судовому засіданні:

-протоколом огляду місця події від 08.03.2018 з додатками – фототаблицями, відповідно до якого за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 43/5 розташований бар «Вино пиво»,

-протоколами пред'явлення особи для впізнання від 08.03.2018 та довідок до нього, з яких вбачається що свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 впізнали ОСОБА_1, як особу, яка 07.03.2018 о 16:00 біля приміщення за адресою: вул. Академіка Корольова, 43/5 конфліктувала з особою на ім’я ОСОБА_5.

-висновком експерта КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 26.03.2018 №621, згідно якого у ОСОБА_4 виявлено колото-різане поранення передньої черевної стінки, проникаюче в черевну порожнину з ушкодженням товстої кішки та великого сальника, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Вказане тілесне ушкодження спричинено ударною дією колюче-ріжучого предмета, яким міг бути ніж. А також зазначено, що ушкодження виникло незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто могло бути спричинене 07.03.2018.

-показаннями свідка ОСОБА_8 згідно яких, на початку березня 2018 року він зайшов в бар, розташований за адресою вул. Ак. Корольова, 45/3 в м. Одеса, купив кофе та вийшов на вулицю. На алеї перед баром, приблизно в 15 метрах, він пив кофе. В той час мимо нього пробіг чоловік, якого він не запам’ятав і впізнати не може. Повернувшись в сторону бару, він побачив іншого чоловіка, який тримався за живіт. Ближче він не підходив. Перехожі повели пораненого чоловіка в бар. Через відкриті двері в барі він бачив, як тому надавали першу медичну допомогу, прижавши ганчірку до живота. Тоді зрозумів, що чоловіка поранили ножем.

-витягом з ЄО Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі від 08.03.2018 про реєстрацію повідомлення по телефону про злочин.

-повідомленням лікаря до поліції про ножове поранення ОСОБА_4 тощо.

Оцінюючи вищезазначені докази, суд приходить до висновку, що всі вони належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв’язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого у вчинені інкримінованого йому злочину доведена в повному обсязі і знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор відмовився від допиту свідків ОСОБА_6І, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4 Відмова прокурора задоволена ухвалою суду, постановленою у порядку ч.4 ст.371 та ч.2 ст.372 КПК України за згодою сторін кримінального провадження з урахуванням положень ст.22, 26 КПК України.

Суд виключає з числа доказів і не кладе в основу обвинувального вироку як не належний і недопустимий доказ - протокол пред’явлення особи для впізнання від 09.03.2018 свідку ОСОБА_8, оскільки безпосередньо в судовому засіданні останній не підтвердив прийняття участі в такій слідчій дії та спростував можливість впізнання ним особи обвинуваченого.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, які пом'якшують його покарання.

Суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України - повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття у вчиненому, знаходження на утриманні малолітньої дитини.

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.

Таким чином, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що обвинуваченим скоєно умисний злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи, дані, які характеризують особу обвинуваченого, має постійне місце реєстрації і проживання, має на утриманні малолітню дитину, на теперішній час офіційно не працевлаштований але займається корисно суспільною працею, дільничним інспектором поліції за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в наркологічному та психіатричному диспансерах обвинувачений не перебуває, а також враховуючи, що у ОСОБА_4 відсутні будь-які претензії до обвинуваченого і він не наполягає на строгій мірі покарання, а також керуючись принципом гуманізму, суд приходить висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, що дає суду право, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

За вказаних обставин суд вважає, що призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

Цивільний позов, судові витрати, речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.368,370, 371, 373, 374, 395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (П’ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробовуванням, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.

Зарахувати обвинуваченому в строк відбування покарання період перебування ОСОБА_5 під вартою за період з 09.08.2018 по18.01.2019.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Борщов І. О.