Рішення № 80134754, 22.02.2019, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2759/18

Номер провадження 2/541/277/2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 лютого 2019 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Городівського О. А.,

за участю секретаря судового засідання – Пащенка Є. М.,

представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області

про звільнення майна з-під арешту,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Миргородське комунальне житлово-експлатаційне управління,

установив:

30 листопада 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з вищевказаною позовною заявою.

На підтвердження позовних вимог, посилається на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1. У 18.10.2018 йому стало відомо про наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна запису про арешт належної йому квартири, який був накладений постановою державного виконавця на підставі виконавчого листа Миргородського міськрайонного суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь МКЖЕУ. Станом на сьогоднішній день вищевказаний борг позивачем відшкодований повністю. В позасудовому порядку зняти обтяження з нерухомого майна не є можливим, а існування арешту позбавляє можливості розпоряджатися своїми правами, за таких обставин позивач змушений звернутися до суду.

Позивач, ОСОБА_2, в судове засідання не з’явився, його представник – адвокат ОСОБА_1, яка здійснює свої повноваження на підставі договору – доручення про надання правової допомоги (а.с.5) в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області в судове засідання не з’явився, установа направила до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести у відсутність їхнього представника за наявними матеріалами справи.

Представник Миргородського комунального житлово-експлатаційного управління в судове засідання не з’явився, установа належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору міни серії ВАС № 633527 від 19.12.2002 (а.с. 10).

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 18.10.2018, виявлено обтяження відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВДВС у Миргородському районі АА № 958377 від 27.03.2006, реєстраційний номер обтяження 3038555, якою накладено арешт на все майно ОСОБА_2 (а.с.9).

Постанова державного виконавця Шелест Н. Н. про арешт майна боржника від 27.03.2006, також підтверджує накладення арешту на все майно ОСОБА_2 на підставі виконавчого листа Миргородського міськрайонного суду № 2-542 про стягнення заборгованості в сумі 751 грн. 34 коп. з ОСОБА_2 на користь МКЖЕУ (а.с.10).

Згідно з довідкою Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 20.11.2018 №19214, станом на 20.11.2018 на виконанні у Миргородському МР ВДВС ГТУЮ у Полтавській області відсутні відкриті виконавчі провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 (а.с.12).

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Арешт нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 порушує право власності позивача.

Оскільки, накладена заборона на відчуження майна порушує права позивача, як власника, то він має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що врегульовано ст. 391 ЦК України. Іншого способу зняти наявну заборону немає.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі, ст. ст. 206, 263, 265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2.

Зняти арешт з майна ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), зокрема з квартири за адресо : АДРЕСА_2, а також іншого майна на яке було накладено арешт постановою державного виконавця Шелест Н. Н. від 27.03.2006 на підставі виконавчого листа № 2-542.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчудження нерухомого майна запис про арешт квартири за адресою: АДРЕСА_3 та всього майна ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 26.02.2019.

Суддя О. А. Городівський