Рішення № 80134722, 21.02.2019, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 року справа № 542/414/18

2/542/125/19

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Стрельченко Т.Г.,

при секретарі – Коркішко А.М.,

з участю позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – адвоката ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

представника відповідача – адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нові Санжари, вул. Незалежності, 32 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, –

в с т а н о в и в :

03.04.2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача третя особа: ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому, з уточненням вимог, просив стягнути з відповідача на його користь 148737,00 грн. у відшкодування матеріальної шкоди на відновлюваний ремонт автомобіля, 17000,00 грн. моральної шкоди, 10980,00 грн. витрат, пов’язаних з розглядом цивільної справи, 1767,18 грн. судового збору, а всього 178484,18 грн.

Вимоги до суду мотивував тим, що 20 січня 2018 року близько 14:00 год. на автодорозі М-22 поблизу с. Бондури ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки «Чері Амулет» допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Деу Ланос» під його, ОСОБА_1, керуванням.

При виїзді на місце події слідчо-оперативної групи Новосанжарського відділення поліції та в ході подальшого проведення досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом, не обрав безпечну дистанцію руху, чим порушив п. 13.1. Правил дорожнього руху України, а саме: незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен був дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу, внаслідок порушення цих вимог при спуску не впорався з керуванням і допустив зіткнення з іншим транспортним засобом, який рухався попереду. Внаслідок ДТП пасажирка транспортного засобу «Деу Ланос» ОСОБА_5, дружина позивача, отримала тілесні ушкодження і розлад здоров’я.

Зазначив, що в результаті зіткнення його автомобіль було пошкоджено. Об’єм, характер пошкоджень транспортного засобу визначені таблицею № 1 висновку експерта № 010218 судової автотоварознавчої експертизи.

Вказав, що транспортний засіб, яким керував відповідач під час ДТП, застрахований в товаристві з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта».

Позивач зазначив, що внаслідок ДТП він поніс матеріальні витрати на загальну суму 161484,18 грн., які складаються з відновлюючого ремонту автомобіля в розмірі 85929,00 грн., вартості завданого ДТП матеріального збитку в розмірі 62808,00 грн., судового збору в розмірі 1767,18 грн., витрат на проведення експертного дослідження в розмірі 2980,00 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Крім того, позивач вказав, що він зазнав моральної шкоди, яку він оцінює у 17000,00 грн.

Відповідач відмовився у добровільному порядку відшкодувати завдану шкоду, тому він змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 05.04.2018 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків (т. 1 а.с. 58, 59).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19.04.2018 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 105, 106).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30.05.2018 року задоволено заяву відповідача про забезпечення доказів, призначено судову автотоварознавчу експертизу, провадження у справі зупинено (т. 1 а.с. 132, 133).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14.06.2018 року провадження у справі поновлено, призначено судове засідання для розгляду клопотання судового експерта (т. 1 а.с. 140).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 23.06.2018 року заяву позивача про забезпечення позову повернуто заявнику (т. 1 а.с. 159, 160).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30.08.2018 року справу прийнято до свого провадження суддею Стрельченко Т.Г., призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 176, 176а).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30.08.2018 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову (т. 1 а.с. 177, 178).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 23.10.2018 року повідомлено третю особу про розгляд справи шляхом поміщення на офіційній сторінці суду на веб-сайті «Судова влада України» оголошення про призначення справи до розгляду (т. 1 а.с. 214).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06.11.2018 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті (т. 1 а.с. 229).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 09.01.2019 року повідомлено третю особу про розгляд справи шляхом поміщення на офіційній сторінці суду на веб-сайті «Судова влада України» оголошення про призначення справи до розгляду (т. 2 а.с. 5).

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували та просила відмовити в його задоволенні, надали відзив на позовну заяву.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи шляхом поміщення на офіційній сторінці суду на веб-сайті «Судова влада України» оголошення про призначення справи до розгляду.

22.05.2018 року представником третьої особи надавалось клопотання про розгляд справи у відсутність третьої особи (а.с.118).

Заслухавши сторони, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в зв’язку з наступним.

У відповідності зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами. Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що 20.01.2018 року, близько 14-00 години, на автодорозі М-22, поблизу с.Бондури ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки «Чері Амулет», чорного кольору , д.н.з. НОМЕР_1, 2008 р.в., допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Деу Ланос», червоного кольору ДНЗ ВІ 5171 АХ, 2008 р.в., яким керував ОСОБА_1 Внаслідок ДТП автомобіль «Деу Ланос» отримав механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Новосанжарського районного суду Полтавської обалсті від 06.03.2018 року, яка набула чинності, відповідача ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні даного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 17-18).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, сам факт ДТП 20.01.2018 року та провина в ньому ОСОБА_3 підтверджуються постановою від 06.03.2018 року, яка набрала законної сили та є обов’язковою для суду.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Пунктом 8 частини 2 статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема якщо особа зазнала втрати у зв'язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до роз’яснень, які викладені в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованою суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року за № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати па увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, піддягає відшкодуванню з повному обсязі особою, яка її завдала. Обов’язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов’язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п’ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов’язана відшкодувати шкоду.

Згідно з частинами 2, 5 ст. 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Порядок визначення розміру матеріальних збитків, завданих пошкодженням колісного транспортного засобу, врегульовано Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою спільним наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. № 142/5/2092.

Звертаючись з позовом до суду до відповідача ОСОБА_3 та обґрунтовуючи розмір майнових збитків позивач посилається на те, що відповідальність відповідача не була застрахована, він страхове відшкодування ніде не отримував і вказував, що згідно висновку експерта № 010218 від 14.02.2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 20.01.2018 року становить 85929грн. 93 коп. (а.с. 19-48).

Заперечуючи проти позовних вимог і саме розміру майнових збитків відповідач та його представник погоджуються з тим, що відповідальність ОСОБА_3 не була застрахована і вказують, що автомобіль позивача не був відремонтований, а вартість запасних частин менша ніж вказує позивач і підстав для стягнення даної шкоди взагалі на думку відповідача немає.

Суд, дослідивши всі надані сторонами докази, як позивача, так і відповідача, приходить до висновку, що доказів на спростування даних про вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2 згідно висновку експертизи від 14.02.2018 року в розмірі 85929,93 грн. суду під час розгляду справи не надано.

Таким чином, суд враховує дані висновку експерта судової автотоварознавчої експертизи від 14.02.2018 року, за якої вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2 , у результаті ДТП від 20.01.2018 року, по цінам дійсним на момент ДТП (20.01.2018 року) складає 85929,93 грн. та стягує з відповідача, як винної особи в ДТП на користь позивача саме цю суму завданих майнових збитків. Належних та допустимих доказів щодо спростування даної суми збитків суду не надано. Що стосується стягнення додатково вартості матеріального збитку в сумі 62808 грн. 00 коп., то суд підстав не вбачає, позаяк розмір шкоди визначено судом відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи та відповідно до висновку експерта і становить 85929 грн. 93 коп.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Відповідно до роз’яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, розмір моральних страждань визначається з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача чи інших обставин.

Визначаючи розмір моральної шкоди по даній справі суд враховує, що в результаті неправомірних дій та порушення ПДР України водієм ОСОБА_3, під час ДТП та потім позивачу було завдано моральних та душевних страждань, він хвилювався, змінився його нормальний життєвий уклад та ті обставини, що він певний час втратив можливість користуватися транспортним засобом, який йому необхідний був для роботи та відпочинку.

Враховуючи викладене та обставини скоєного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають задоволенню у розмірі 5000 грн. з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1

Окрім того позивачем понесені 2980 грн. 00 коп. - витрат за проведення експертизи, що підтверджується квитанцією від 15 лютого 2018 року (а.с.75), які підлягають стягненню з відповідача як заподіювача збитків.

Згідно ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат. Згідно квитанції № 1 від 20 січня 2018 року та №2 від 27 березня 2018 року, наданої адвокатом ОСОБА_2 (а.с. 52), позивач поніс витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А тому з відповідача підлягає стягненню понесені витрати позивачем по оплаті судового збору у розмірі 859,29 грн.

ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про повернення йому коштів за експертизу, яка проведена не була.

Як слідує з матеріалів справи , відповідно до ухвали Новосанжарського районного суду Полтавської області по цивільній справі 542/414/18 від 30 травня 2018 року була призначена автотоварознавча експертиза, проведення якої було доручено експертам Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф.. ОСОБА_6 Міністерства юстиції України ( 36004, м. Полтава, вул.. Чураївни, 1/1).

За вихідним номером 2/1922 екс від 12.06.2018 року ОСОБА_3 отримав рахунок № 1345 від 7 червня 2018 року, платником якого є ОСОБА_3, а замовником Новосанжарський районний суд Полтавської області, по справі 542/414/18, за проведення експертизи № 1090(02) у відношенні ОСОБА_3 В М. / ОСОБА_1 на суму п’ять тисяч чотириста тридцять чотири грн.. 00 коп.

На підставі рахунку та листа який надійшов на адресу ОСОБА_3 з Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф.. М.С ОСОБА_6 ОСОБА_3 провів повну оплату на зазначений рахунок.

В подальшому автотоварознача експертиза № 1090 по справі № 542/414/18 не була проведена і справа без виконання експертизи повернута до Новосанжарського районного суду Полтавської області.

Виходячи з вищевикладеного клопотання ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4-13, 76-89, 258-273, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 623-625, 1187, 1188, 1191, Цивільного кодексу України, суд, –

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_4:

- вартість відновлюваного ремонту автомобіля – 85929 (вісімдесят п’ять тисяч дев’ятсот двадцять дев’ять) грн. 93 коп.;

- моральної шкоди – 5000 (п’ять тисяч) грн.;

- за проведення експертизи – 2980 (дві тисячі дев’ятсот вісімдесят) грн.;

- за правничу допомогу 8000 (вісім тисяч) грн.;

- судовий збір – 859 (вісімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 29 коп.,

а всього 102769 (сто дві тисячі сімсот шістдесят дев’ять) грн. 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь держави в частині розгляду вимог про відшкодування моральної шкоди – 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Зобов’язати Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл.проф.М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України повернути ОСОБА_3 на номер рахунку НОМЕР_5, МФО 350589, ЄДРПОУ НОМЕР_6, на картковий рахунок НОМЕР_7, ПАТ «ОСОБА_7 Аваль», ідентифікаційний номер НОМЕР_3 – 5434 (п’ять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. які були перераховані на їх рахунок згідно квитанції 1Р22112 від 22.06.2018 року через ПАТ ОСОБА_8, пункт 1, операційна каса МФО АТ Полтава ОСОБА_8 331489, смт. Нові Санжари, вул. Центральна, 23, за проведення автотоварознавчої експертизи № 1090 Полтавським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф.М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України ( 36004, м. Полтава, вул. Чураївни, 1/1).

Скасувати заходи забезпечення позову застосовані згідно ухвали Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30 серпня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4;

відповідач: ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2;

третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», адреса реєстрації: вул. Саксаганського, 119, м. Київ, 01032, фактична адреса: пров. Індустріальний, 23, м. Київ, 03056.

Суддя /підпис/

Відповідає оригіналу

ОСОБА_1 Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_9

Повний текст рішення суду виготовлено 27 лютого 2019 року.