Вирок № 80132417, 26.02.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 26.02.2019

Справа № 320/81/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М.,

за участі секретаря - Макаренко В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018080140003325 відносно обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кам’янськ - Уральськ Свердловської області РФ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - Джавоян О.Р.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - адвоката Стукалова А.В.,

встановив:

У середині вересня 2018 року, знаходячись на ділянці, яка розташована неподалік будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_1, маючи умисел на придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонений - канабіс, шляхом обривання гілок з рослини роду конопель, яка самовільно зросла на вищевказаній ділянці, придбав для особистого вживання особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс, який у подальшому переніс до місця свого мешкання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, для подальшого виготовлення наркотичного засобу шляхом висушування та перетирання гілок рослини.

14 жовтня 2018 року працівниками поліції був проведений огляд місця мешкання ОСОБА_1, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на підставі заяви щодо надання дозволу на проведення огляду, в ході якого було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс, маса якого, в перерахунку на суху речовину, згідно висновку експерта № 7-2350 від 10.12.2018, склала - 54,185 грам, який ОСОБА_1 незаконно придбав, виготовив та зберігав без мети збуту за місцем свого мешкання для особистого вживання.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

28.12.2018 між прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Джавоян О.Р. та підозрюваним ОСОБА_1 за участю захисника - адвоката Стукалова А.В. укладено угоду про визнання винуватості по кримінальному провадженню № 12018080140003325 у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор Мелітопольської місцевої прокуратури Джавоян О.Р. та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 1 ст. 309 КК України, істотних для даних кримінального провадження обставин, підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України - у вигляді одного року позбавлення волі; на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання та з випробувальним терміном один рік; згідно п. п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом; наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України; наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Отже, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також, судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Щодо особи обвинуваченого суд враховує зокрема те, що обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому злочині.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості від 28.12.2018 по кримінальному провадженню 12018080140003325, укладеної між прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Джавоян О.Р. та підозрюваним ОСОБА_1, та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання у вигляді одного років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на проведення експертизи.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373 ч. 2, 374, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду від 28 грудня 2018 року про визнання винуватості по кримінальному провадженню 12018080140003325, укладену між прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області Джавоян Ольгою Русланівною та підозрюваним ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

На підставі угоди про визнання винуватості призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 1 рік іспитового строку.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України продовж іспитового строку на ОСОБА_1 покласти обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (р/р 31112115008009, УК у Шевченківському районі, м. Запоріжжя, назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області, код банку: 899998, код ЄДРПОУ 38025367) витрати на проведення судової хімічної експертизи у розмірі 858 грн.

Речові докази по кримінальному провадженню: спеціальний пакет № 7-2350 від 10.12.2018 з об'єктами дослідження, які упаковані до спеціального пакету № 3065719, у якому міститься особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину склала 54,185 г, передані до камери схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: