Ухвала суду № 80131921, 26.02.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/2300/19

Провадження № 1-кс/428/2010/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2019 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Кордюкова Ж.І., за участю секретаря судового засідання Чумак Ю.А., прокурора відділу прокуратури Луганської області Бондар О.В., підозрюваного ОСОБА_2, захисника Толокольнікова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження №22018130000000135 від 03.04.2018 року стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, українця, із професійно-технічною освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, непрацюючого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, не є людиною з інвалідністю, не перебуваючого на обліку у лікарів нарколога і психіатра та перебуваючого на обліку у лікарів фтизіатра та інфекціоніста, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2019 року до слідчого судді надійшло вищевказане клопотання.

Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №22018130000000135 від 03.04.2018 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, приблизно в листопаді 2018 року (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не надалося можливим) реалізовуючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, виготовлення, зберігання та збут особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію, знаходячись у невстановленому місці при невстановлених обставинах, придбали наркотичний засіб - опій, який зберігали за місцем свого проживання з метою збуту, за адресою: АДРЕСА_3, та реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію ОСОБА_5 домовився про зустріч з особою, стосовно якої прийнято заходи безпеки, під вигаданими анкетними даними (псевдонімом) ОСОБА_6.

23.11.2018 року о 12-20 год. з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчиняє, а саме: викриття ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у незаконному зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію, ОСОБА_6, приймаючи участь в санкціонованому контролі за вчиненням злочину у формі контрольованої оперативної закупки, отримавши від працівників СБУ грошові кошти в сумі 300 грн., направився до місця мешкання ОСОБА_5 - до квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, де зустрівся з ОСОБА_2

23.11.2018 року ОСОБА_2, будучи заздалегідь проінструктованим ОСОБА_5, за попередньою змовою між собою, реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись за вищевказаною адресою, приблизно о 13-05 год., отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 300 грн., які раніше були вручені останньому для придбання особливо небезпечного наркотичного засобу - опію, після чого ОСОБА_2 незаконно збув ОСОБА_7 один медичний шприц, заповнений рідиною коричневого кольору до відмітки 2.

Згідно з висновком експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №19/113/8-2/1189е від 22.12.2018 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - ацетильованим опієм, маса якого у перерахунку на суху речовину склала 0,070 грама.

Крім того, ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, приблизно у січні 2019 року (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не надалося можливим) реалізовуючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, виготовлення, зберігання та збут особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію, знаходячись у невстановленому місці при невстановлених обставинах, придбали наркотичний засіб - опій, який зберігали з метою збуту за місцем свого тимчасового проживання, наданого ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4, та реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію ОСОБА_5 домовився про зустріч з ОСОБА_6

В подальшому, ОСОБА_5, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію, діючи повторно, домовився про зустріч з ОСОБА_6

21.01.2019 року о 13-00 год. з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчиняє, а саме: викриття ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу -ацетильованого опію, вчиненого повторно, ОСОБА_6, приймаючи участь в санкціонованому контролі за вчиненням злочину у формі контрольованої оперативної закупки, отримавши від працівників поліції грошові кошти в сумі 1200 грн., направився до місця мешкання ОСОБА_5 - до квартири за адресою: АДРЕСА_4, де зустрівся з ОСОБА_2

21.01.2019 року ОСОБА_2, будучи заздалегідь проінструктованим ОСОБА_5, за попередньою змовою між собою, реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись за вищевказаною адресою, діючи незаконно, повторно, збув ОСОБА_7 наркотичний засіб - ацетильований опій за 1200 грн., які раніше були вручені останньому для придбання особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію.

Відповідно до висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 19/113/8-2/97е від 07.02.2019 року є особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій, маса якого у перерахунку на суху речовину склала 0,304 грама.

Крім того, ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, приблизно у січні 2019 року (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не надалося можливим), реалізовуючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, виготовлення, зберігання та збут психотропної речовини - амфетаміну, знаходячись у невстановленому місці при невстановлених обставинах, придбали психотропну речовину - амфетамін, яку зберігали з метою збуту за місцем свого тимчасового проживання, за адресою: АДРЕСА_2, та реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут психотропної речовини - амфетаміну ОСОБА_5 домовився про зустріч з ОСОБА_6

Крім того, ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, за місцем свого проживання зберігають психотропну речовину - амфетамін з метою збуту, за адресою: АДРЕСА_2, та реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут психотропної речовини - афметаміну, діючи повторно, домовився про зустріч з ОСОБА_6

24.01.2019 року о 13-00 год. з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчиняє, а саме: викриття ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у зберіганні з метою збуту та збуті психотропної речовини - амфетаміну, вчиненого повторно, ОСОБА_6, приймаючи участь в санкціонованому контролі за вчиненням злочину у формі контрольованої оперативної закупки, отримавши від працівників СБУ грошові кошти в сумі 1400 грн., домовився з ОСОБА_5 про придбання у нього психотропної речовини - амфетаміну. ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_2 про здійснення збуту ОСОБА_7 психотропної речовини - амфетаміну.

24.01.2019 року ОСОБА_2, будучи заздалегідь проінструктованим ОСОБА_5 та на виконання його вказівки, за попередньою змовою між собою, реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись за вищевказаною адресою, приблизно о 13-40 год., діючи незаконно, повторно, збув ОСОБА_7 психотропну речовину - амфетамін за 1400 грн., які раніше були вручені останньому для придбання психотропної речовини - амфетаміну.

Крім того, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, приблизно у лютому 2019 року (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не надалося можливим) реалізовуючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, виготовлення, зберігання та збут особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію, знаходячись у невстановленому місці при невстановлених обставинах, придбали наркотичний засіб - ацетильований опій, який зберігали з метою збуту за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, та реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію ОСОБА_5 домовився про зустріч з ОСОБА_6

В подальшому, ОСОБА_5, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу ацетильованого опію, діючи повторно, домовився про зустріч з особою, стосовно якої прийнято заходи безпеки, під вигаданими анкетними даними (псевдонімом) ОСОБА_6.

21.02.2019 року приблизно о 17-30 год., з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчиняє, а саме: викриття ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу -ацетильованого опію, вчиненого повторно, ОСОБА_6, приймаючи участь в санкціонованому контролі за вчиненням злочину у формі контрольованої оперативної закупки, отримавши від працівників поліції грошові кошти в сумі 450 грн., направився до місця мешкання ОСОБА_5 - до квартири АДРЕСА_2.

21.02.2019 року ОСОБА_9, реалізовуючи свій злочинний умисел, знаходячись за вищевказаною адресою, діючи повторно, збув ОСОБА_7 наркотичний засіб - ацетильований опій за 450 грн., які раніше були вручені останньому для придбання особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію.

Відповідно до висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №19/113/8-2/162е від 22.02.2019 року є особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, ацетильований опій, маса якого у перерахунку на суху речовину склала 0,12 грама.

Таким чином, ОСОБА_2, обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

22.02.2019 року ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

22.02.2019 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідно до ч. 1, 2 ст. 278 КПК України вручено останньому.

Під час допиту підозрюваний ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, винним себе не визнав та надав пояснення щодо вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Сторона кримінального провадження у своєму клопотанні зазначає, що підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні; продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Про зазначені ризики, окрім тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним за вчинене кримінальне правопорушення, свідчать обставини, що підозрюваний ОСОБА_2 вчиняв вказане кримінальне правопорушення протягом тривалого часу за попередньою змовою групою осіб, що представляє підвищену суспільну небезпеку стосовно оточуючих осіб. Підозрюваний не працевлаштований та є не судимим в порядку ст. 89 КК України. Він може впливати на свідка, який приймав участь у проведенні оперативної закупки наркотичних засобів, не має стійких соціальних зв'язків і не має постійного джерела доходу. Для забезпечення належної поведінки ОСОБА_2 буде достатньо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор Бондар О.В. у судовому засіданні повністю підтримала подане клопотання, підтвердила доводи, викладені в його обґрунтування. Зазначила, що наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі незаконно впливати на свідків, продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, та вчинити інше кримінальне правопорушення. Просила застосовувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_2 у судовому засіданні не визнав свою вину у скоєнні кримінального правопорушення. Пояснив, що він не погоджується з клопотанням. Заперечував щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник Толокольніков С.В. в судовому засіданні заперечував щодо застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою. Зазначив, що підозра винесена незаконно, оскільки необґрунтована та відсутні відомості про внесення до ЄРДР відомостей про скоєння ОСОБА_2 кримінальних правопорушень. Ризики, зазначені у клопотанні, взагалі нічим не підтверджені. Вважає, що підозрюваний ОСОБА_2 затриманий незаконно, у зв'язку з чим повинен бути звільнений негайно.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Частиною першою ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відповідно до п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Приходячи до такого висновку, судом враховано позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п.79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, згідно якої питання обґрунтованості тривалості тримання під вартою не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних його обставин. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи, а також, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, повністю підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, а саме: протоколами допитів свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6; протоколом огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 23.11.2018 року; протоколом огляду місця події від 23.11.2018 року; висновком експерта №19/113/8-2/1181е від 22.12.2018 року експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів; протоколом огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 21.01.2019 року; протоколом огляду місця події від 21.01.2019 року; висновком експерта №19/113/8-9/97е від 07.02.2019 року експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів; допитами свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13; протоколом огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 24.01.2019 року; протоколом огляду місця події від 24.01.2019 року; допитами свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_13; протоколом обшуку від 21.02.2019 року; протоколом освідування особи від 22.02.2019 року; протоколом огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 21.02.2019 року; протоколом огляду місця події від 21.02.2019 року; висновком експерта №19/113/8-2/162е від 22.02.2019 року експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів.

На вказаній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв'язок підозрюваного ОСОБА_2 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, є обґрунтованою.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за скоєння якого може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, та яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Стороною кримінального провадження відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_2 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні; продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (справа «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (справа «Бекчиєв проти Молдови»).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 лютого 2015 року по справі «Подвезько проти України» зазначив, що ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою.

Про наявність існування ризику, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим у вчиненому кримінальному правопорушенні, з урахуванням відомостей про попередню протиправну діяльність підозрюваного, який притягувався до кримінальної відповідальності, та вчиняв вказане кримінальне правопорушення протягом тривалого часу за попередньою змовою групою осіб, в тому числі, що він не має постійного місця роботи, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв'язків.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини по справі «Клоот проти Бельгії» серйозність обвинувачення може слугувати для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та тримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в аспекті обставин справи, зокрема біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Про наявність існування ризику, що підозрюваний ОСОБА_2 може продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, чи вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить те, що він є раніше не судимим в порядку ст. 89 КК України та вчиняв вказане кримінальне правопорушення протягом тривалого часу за попередньою змовою групою осіб. Вказані підстави свідчать про стійку упевненість підозрюваного ОСОБА_2 у відсутності невідворотності покарання за скоєне.

Слідчий суддя вважає, що у судовому засіданні не було доведено існування ризику того, що підозрюваний ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки у матеріалах, доданих до клопотання, відсутні будь-які відомості на підтвердження вказаного ризику.

При цьому слідчий суддя відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, та відомості про особу підозрюваного ОСОБА_2 в їх сукупності, зокрема, його вік та стан здоров'я, відсутність судимості, відсутність офіційного місця роботи, соціальний стан, відсутність родини, перебування на його утриманні неповнолітньої дитини і відсутність міцних соціальних звязків.

Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини у сукупності з наданими доказами, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризиків - можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, чи вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому з урахуванням приписів п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України у вказаному випадку до нього не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, згідно якої питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Водночас слідчим суддею не приймаються доводи захисника Толокольнікова С.В., оскільки вказані ним обставини не спростовують доведені стороною кримінального провадження та встановлені у судовому засіданні ризики, оскільки в матеріалах справи не встановлено відомостей про існування достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне.

За таких обставин з урахуванням наявності обґрунтованої підозри, існування ризиків та особи підозрюваного слідчий суддя вважає можливим клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

На виконання положень ч. 3 ст. 183 КПК України, та враховуючи, що не встановлено обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе при застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатній для забезпечення належної поведінки підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 7 ст. 182 КПК України передбачено, що у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до абзацу першого ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням обставин, встановлених у судовому засіданні, а також відносно особи підозрюваного та його репутації, визначити розмір застави у 53 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 101813 грн. 00 коп., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, зазначені в ст. 194 КПК України і він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Водночас, слідчий суддя прийшов до висновку, що застава у розмірі 53 прожиткових мінімумів для працездатних осіб забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_2 передбачених законом обов'язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, враховуючи майновий, сімейний стан підозрюваного та тяжкість вчинення злочину.

Окрім цього, застосовуючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного обов'язки, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Керуючись вимогами ст. ст. 40, 110, 131-132, 176-179, 182, 183, 184, 193-194, 196-197, 205, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме з 22.02.2019 року по 21.04.2019 року, включно.

Ухвала діє протягом 60 днів, а саме з 22.02.2019 року по 21.04.2019 року, включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Встановити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 53 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 101813 (сто одна тисяча вісімсот тринадцять) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач - ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача за ЄДРПОУ - 26297948, банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - 37317017002672, призначення платежу: застава № справи з ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ Сєвєродонецького міського суду Луганської області - 05381484.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_2 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого СВ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, який здійснюватиме досудове розслідування, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Сєвєродонецьк Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання.

Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_2 строком на два місяці, який починається з моменту внесення застави.

У разі невиконання вищеперелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Копію ухвали направити до відповідного слідчого ізолятора для виконання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 26.02.2019 року.

Слідчий суддя Ж. І. Кордюкова