Ухвала суду № 80130629, 26.02.2019, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/642/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" лютого 2019 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області

в складі:

головуючого - судді Марковича І.І.

при секретарі- Чийпеш А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава справу за скаргою ПАТ «Родовід Банк» на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві державного виконавця Іршавчського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_1 від 31.03.2017 року по виконавчому провадженню № 50833623, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Родовід Банк» в порядку ст. ст. 447-451 ЦПК України звернувся в Іршавський районний суд за скаргою на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві державного виконавця Іршавчського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_1 від 31.03.2017 року по виконавчому провадженню № 50833623.

Представник скаржника ПАТ «Родовід Банк» в судове засідання не з’явився, а подав заяву, якою скаргу підтримав, просив справу розглядати в його відсутності.

Державний виконавець Іршавського районного відділу ДВС ГТУЮ в Закарпатській області ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Скаржник ПАТ «Родовід Банк» в порядку ст.ст. 447-451 ЦПК України звернувся в Іршавський районний суд із скаргою на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві державного виконавця Іршавчського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_1 від 31.03.2017 року по виконавчому провадженню № 50833623.

Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу є п. 2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», майна належного боржнику і на яке можливо звернути стягнення по виконавчому документу не виявлено. Вжиті державним виконавцем заходи по розшуку майна боржника виявилися безрезультатними.

Суд приходить до висновку, що державним виконавцем Іршавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_1 по виконавчому провадженню №50833623 не здійснені всі можливі заходи щодо розшуку майна боржника, та самого боржника.

При цьому, що в змісті оскаржуваної Постанови від 31.03.2017 року державним виконавцем не зазначено жодних дій та заходів які останнім вчинено/вжито в процесі виконавчого провадження за даним виконавчим документом, невідома інформація щодо вжитих заходів для розшуку самого боржника, не застосовано привід, у разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, оскільки виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу із залученням в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, що передбачено п. 15 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи, вищевикладене, суд вважає, що державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з порушенням норм матеріального права, та має бути скасована з наступних підстав.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 19 Конституції України встановлено, що основними принципами діяльності органів Державної влади, їх посадових осіб є обов'язок діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Відповідно до п.1 ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до п.2 ст. 14 вищезазначеного Кодексу невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 438 Цивільного процесуального кодексу України, розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. Суд має право витребувати від виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку.

Згідно п. 19 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно ч. 1 ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Викладене у сукупності вказує на те, що державним виконавцем Іршавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_1 по виконавчому провадженню №50833623 оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа винесена передчасно та неправомірно і що мали місце бездіяльність та неправомірна дія, що у свою чергу вказує на упередженість та безвідповідальне ставлення до покладених на державного виконавця Законом України «Про виконавче провадження» обов'язків і що є недопустимим.

Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати незаконними дії державного виконавця Іршавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_1 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.03.2017 по виконавчому провадженню №50833623;

Скасувати постанову державного виконавця Іршавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.03.2017 по виконавчому провадженню №50833623;

Зобов'язати державного виконавця Іршавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_1 відновити виконавче провадження №50833623.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. При цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК Українив редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів » № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя : І. І. Маркович