Ухвала суду № 80130339, 27.02.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5552/17

Номер провадження 2/404/705/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі:

головуючого судді - Павелко І.Л.,

за участі секретаря –Зайко О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ТОВ «БІГЕРА» про стягнення заборгованості, -

Встановив :

Представник Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.06.2016 року в сумі 199 975,01 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. Надав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з’явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені в установленому законом порядку.

Представник відповідача надала до суду клопотання про закриття провадження по справі посилаючись на те, що вказані правовідносини відносяться до юрисдикції господарських судів.

Дослідивши матеріали справи суд находить за можливе задовольнити клопотання представника позивача та закрити провадження по справі.

Встановлено, що 14.06.2016 року між банком та ТОВ «БІГЕРА» в особі директора ОСОБА_2 укладено кредитний договір № б/н відповідно до якого позичальнику надано кредит у розмірі 200 000 грн. у вигляді встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок 26007052660007 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв’язку банку і клієнта.

Згідно умов вищевказаного договору позичальник зобов’язався виплачувати банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складають між ним та Банком Кредитний договір.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, 19.08.2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 уклали договір поруки № porukalimit14715941349273373787.

У зв'язку з набранням чинності 15.12.2017 року Законом України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України. Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким ЦПК викладено у новій редакції та встановлені нові правила судочинства по цивільним справам, ухвалою суду від 27.02.2018 року встановлено правила провадження судового розгляду у справі № 404/5552/17 - в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до правового висновку ОСОБА_3 Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі № 910/1733/18, провадження № 12-170 ге 18 ппр://геуе5Іг.сош1.еоу.иа/К.еуіе\у/77312765 з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодекс) адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-УШ від 3 жовтня 2017 року, яким чинні Господарський процесуальний кодекс України та Цивільний процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України у редакції вищевказаного Закону суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України .

Так, за змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів. стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також: у спорах щодо правочинів. укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З аналізу наведеного вище пункту вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів. стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів. укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

За змістом частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Відповідно до положень статей 553, 554, 626 ЦК України за договором поруки, який є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між: кредитором та поручителем: поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Тобто, договір поруки укладається кредитором і поручителем в забезпечення виконання боржником основного зобов'язання.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого пазову в даній справі, ПриватБанком як кредитором подано до суду позов до фізичної особи ОСОБА_1, як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов'язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи (Приватбанк та ТОВ Бігера). Тобто, між позивачем та відповідачем наявний спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов'язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з приписами ст.ст. 4, 45, 20 ГПК України.

Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю вважає за можливе закрити провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, керуючись.1ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд ,-

Постановив:

Закрити провадження у цивільній справі 404/5552/17 провадження 2/404/705/18 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1, третя особа ТОВ «Бігера» про стягнення заборгованості.

Суд роз’яснює позивачу про можливість звернення з позовною заявою до Господарського суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Текст ухвали складено 27.02.2019 року.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда І. Л. Павелко