Ухвала суду № 80129297, 27.02.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13089/18

1-кс/357/1035/19

Категорія

У Х В А Л А

27 лютого 2019 року м. Біла Церква Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Буцмак Ю. Є., за участі секретаря судового засідання Кузьменко Т.Г., прокурора Тхорівської М.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Чередніченка Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області Стадника В.Р. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, освіта середня, розлученого, офіційно не працюючого, раніше судимого, останній раз 5.12.2018 р. Білоцерківським міськрайонним судом за ст. 309 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, проживаючого АДРЕСА_1, підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України

У С Т А Н О В И В :

До Білоцерківського міськрайонного суду надійшло клопотання слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області Стадника В.Р., погоджене з першим заступником керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Бущаком В.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, встановлено, що 20 жовтня 2018 року близько 02 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, проходячи повз будинку, що розташований за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. А.Линника 15, побачив на асфальті чорну сумку, належну ОСОБА_5, після чого виявив всередині пластикові банківські картки ПАТ «ПУМБ» № НОМЕР_1 та АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2, а також папірець, на якому були написи із зазначенням пін-кодів вказаних карток. У цей час у ОСОБА_1 виник умисел на вчинення крадіжки грошових коштів, що знаходились на балансі зазначених карткових рахунків., належних ОСОБА_5

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, 20 жовтня 2018 року у період часу з 02 год. 44 хв. по 03 год. 01 хв. ОСОБА_1, достовірно знаючи пін-коди, використовуючи банківські платіжні картки, отримавши доступи до зазначених карткових рахунків за допомогою банкомату, належного АТ КБ «ПриватБанк», розташованого за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Піщана 5/7, діючи умисно, повторно, таємно від оточуючих, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна викрав належні ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 10 тисяч гривень з карткового рахунку № НОМЕР_1 та грошові кошти в сумі 1 тисяча гривень з карткового рахунку НОМЕР_2, а саме зняв готівку на загальну суму 11 тисяч гривень.

Після цього ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, а викраденими грошима розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 11 тисяч гривень.

26.02.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

1) Показаннями потерпілої ОСОБА_5 Відповідно до наданих показань потерпіла ОСОБА_5 розповіла про обставини, що мали місце в ніч з 19 на 20 жовтня 2018 року, за яких була втрачена належна їй сумка з банківськими платіжними картками та папірцем з написами пін-кодів втрачених карток, та зазначила, що тієї ж ночі з належних їй карткових рахунків були викрадені грошові кошти на загальну суму 11 тисяч гривень.

2) Показаннями свідка ОСОБА_6, які повністю відповідають показанням потерпілої ОСОБА_5

3) Показаннями свідка ОСОБА_7 Відповідно до наданих показань свідок ОСОБА_7 розповів про обставини, що мали місце в жовтні місяці 2018 року, коли ОСОБА_1, проходячи повз будинку, розташованого за адресою: м. Біла Церква, вул. А.Линника 15, знайшов на асфальті сумку чорного кольору, з якої дістав 2 банківські картки та папірець з написами пін-кодів, після чого,використовуючи вказані картки, за допомогою банкомату зняв готівку на загальну суму близько 11500 грн.

4) Протоколом слідчого експерименту від 21.02.2019, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 вказав на місце, де була знайдена сумка чорного кольору з вмістом банківських карток, належних ОСОБА_5, після чого провів до банкомату, де ОСОБА_1 знімав готівку за допомогою знайдених банківських карток.

5) CD-R диском, на якому знаходяться електронні копії документів, отриманих на підставі ухвали слідчого судді від АТ КБ «ПриватБанк», а саме фотознімки, якими зафіксовано, як 20 жовтня 2018 року у період часу з 02 год. 44 хв. по 03 год. 01 хв. ОСОБА_1, використовуючи банківські платіжні картки, належні ОСОБА_5, за допомогою банкомату знімав готівку.

6) Виписками по особовому рахунку на ім'я потерпілої ОСОБА_5 від ПАТ «ПУМБ» та АТ КБ «ПриватБанк», якими підтверджується зняття з відкритих нею карткових рахунків готівки на загальну суму 11 тисяч гривень, що мало місце 20 жовтня 2018 року.

Злочин, який інкримінується підозрюваному ОСОБА_1, згідно з ст. 12 КК України класифікуються як середньої тяжкості, так як санкція ч. 2 ст. 185 КК України передбачає покарання за його вчинення у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти або позбавленням волі на той самий строк, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України дає підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_1 не має на утриманні дітей, не обтяжений сімейними обов'язками, оскільки не має сім'ї, та офіційно не працевлаштований,тобто не обтяжений трудовими обов'язками. Тому, підозрюваний ОСОБА_1, маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості за вчинення злочинів проти власності та у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, усвідомлюючи, що у разі доведення винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення йому загрожує покарання у виді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності без будь-яких негативних для себе наслідків.

Про наявність ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні), свідчить те, що серед доказів, які підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_1, є показання свідка ОСОБА_7 та протокол слідчого експерименту із вказаним свідком. Тому, підозрюваний ОСОБА_1, будучи знайомим із свідком ОСОБА_7 та бажаючи уникнути кримінальної відповідальності за інкримінований злочин, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на останнього з метою зміни наданих ним показань.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення), свідчить наступне. По-перше, підозрюваний ОСОБА_1, будучи у 2017 році звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, належних висновків для себе не зробив та до закінчення строку погашення судимостей 18.07.2018 вчинив новий умисний злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України. По-друге, підозрюваний ОСОБА_1, будучи засудженим 05.12.2018 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, наразі обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно (ч. 2 ст. 185 КК України), до постановлення останнього вироку суду, що прямо вказує не систематичність проявів злочинної діяльності, відсутність бажання ставати на шлях виправлення та намір заробляти у кримінально-караний спосіб. По-третє, відповідно до довідки з КНП БМР «Білоцерківська МЛ № 4» підозрюваний ОСОБА_1 перебуває під профілактичним наглядом лікаря-нарколога з приводу вживання наркотичного засобу зі шкідливими наслідками з 2018 року, а тому наявні достатні передумови для вчинення ним інших кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Перелічені ризики вказують на те, що їх запобігання неможливе застосуванням до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжних заходів, які не передбачають повну ізоляцію від суспільства, тобто окрім як тримання під вартою.

При обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слід врахувати критерії, передбачені ч.1 ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, відсутність у нього родини та утриманців, а також постійного місця роботи.

Таким чином, для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, беручи до уваги неможливість запобіганню вище зазначеним ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, та враховуючи особу підозрюваного, є обґрунтована необхідність у застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Вислухавши прокурора, який підтримав клопотання, та його доводи на переконання слідчого судді у необхідності задоволення клопотання, підозрюваного та захисника, які заперечують проти задоволення клопотання, просять застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, дослідивши клопотання та приєднані до клопотання документи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов»язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, зазначені у п.п.1-11 цієї статті. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м»яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м»яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді клопотання знайшли своє підтвердження, прокурором доведені обставини передбачені ч.1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обгрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України; 2) наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 п. 3,5 КПК України, на який вказує слідчий, а саме: незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення; 3) недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м»яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених п. 3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Обставинами, що дають підстави слідчому судді визнати наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, наявність ризиків, передбачених п. 3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м»яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, передбачених п.3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, є докази досліджені судом.

ОСОБА_1 слідчому судді повідомив, що він вказаний злочин не вчиняв, хоче переговорити із свідком ОСОБА_7 з приводу вчиненого ним. Просить застосувати відносно нього запобіжний захід у виді домашній арешт.

Слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_1 має бути застосований запобіжний захід тримання під вартою, тому, що слідчим у клопотанні та доданими документами, прокурором у судовому засіданні, доведені обставини передбачені ст. 194 ч.1 п.п.1-3 КПК України.

При застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 слідчий суддя також враховує, передбачені ст. 178 ч.1 КПК України, обставини а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі його визнання винуватим у вчинені злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України (позбавлення волі до 5 років), раніше судимий, відбував покарання у місцях позбавлення волі, не має міцних соціальних зв'язків, а ті які є, не являються стримуючим фактором його поведінки.

Слідчий суддя вважає, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 може запобігти ризикам, передбачених п. 3,5 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що більш м»які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, є недостатніми для запобігання ризикам, передбачених п. 3,5 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 197 ч.1 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Слідчий суддя вважає, що підстав не визначати розмір застави у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1, які передбачені ст. 183 ч.4 п.1-3 КПК України не має.

При визначені для ОСОБА_1 розміру застави, слідчий суддя, враховує майновий стан підозрюваного, який є працездатним, підозрюється у вчинені злочину середньої тяжкості, вважає, що застава у двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання покладених на нього обов'язків. При цьому слідчий суддя вважає, що саме вказаний розмір застави зможе достатньо забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків та не є для нього та його родичів завідомо непомірним.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176,177 ч.1 п.3,5,178,182,183,193,194,196,197 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Застосувати стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, які обчислювати з 18 години 50 хвилин 27 лютого 2019 р.

Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 закінчується о 18 годині 50 хвилин хвилин 27 квітня 2019 р.

Визначити заставу для ОСОБА_1 - 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 38420 грн.

Підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Зобов»язати ОСОБА_1 з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурору, слідчого судді, суду за першою їх вимогою, та у визначене ними місце, день та час.

У разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з»явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

У задоволенні клопотання підозрюваного, захисника про застосування відносно ОСОБА_1 іншого більш мякого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, а саме домашній арешт, відмовити.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п»яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддяЮ. Є. Буцмак