Ухвала суду № 80128188, 26.02.2019, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/384/19

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

26 лютого 2019 року м. Берегово

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Фейір О. О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ТОВ «Кредитні ініціативи», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Берегівський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, про визнання права власності на нерухоме та звільнення його з-під арешту,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Берегівського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та ТОВ «Кредитні ініціативи», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Берегівський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, про визнання за нею права спільної часткової власності на 1/2 домоволодіння, розташованого по вул. Газла, 22 в с. Великі Береги Берегівського району, визнання за ОСОБА_2 права спільної часткової власності на 1/2 домоволодіння, розташованого за вказаною адресою, та зняття арешту з вище вказаного нерухомого майна.

Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що така не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують викладені позивачем обставини.

Позивач вказує, що оскільки спірне майно вони з відповідачем набули за час шлюбу, то на підставі ч. 1 ст. 60, ст. 61 Сімейного кодексу України, спірний житловий будинок належить їм на праві спільної сумісної власності.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

При цьому, ст. 57 Сімейного кодексу України передбачені випадки, коли майно є особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема, це може бути майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто, житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «про приватизацію державного житлового фонду».

Вказуючи в позові, що спірний житловий будинок належить позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, позивач не зазначила доказів на ствердження даної обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши позивачу строк для виправлення недоліків позовної заяви, роз'яснивши, що у випадку не усунення недоліків у строк, встановлений судом, така буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.

Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ТОВ «Кредитні ініціативи», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Берегівський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, про визнання права власності на нерухоме та звільнення його з-під арешту – залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків 2 дні з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_3.