Ухвала суду № 80126139, 27.02.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4928/19

Провадження № 2/127/681/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2019 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Воробйов В.В.,розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме позивачем не зазначено:

- ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;

- виклад обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги, зокрема щодо розміру часток, які вона просить визначити в спільній сумісній власності;

- доказів щодо джерела і часу придбанняспільно нажитого майна;

- доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- доказів, що підтверджують вказані в позовній заяві обставини, а саме щодо перешкоджання відповідачем в доступі до їх спільного майна та позбавлення можливості користуватись ним; звернення до відповідача з пропозицією поділу спільного майна;

- зазначення доказів, що підтверджують вказані в позовній заяві обставини, а саме доказів набуття переліченого майна в період шлюбу за спільні кошти;

- доказів (правовстановлюючих документів) наявності на праві власності у відповідача спірного майна (у Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відображено весь обсяг спірного майна);

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Частиною 5 статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Звертаю увагу, що позивачем надано копії рішень Староміського районного суду м. Вінниці про визнання особи недієздатно та призначення опікуна, роздруковані з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, зі змісту яких не вбачається чи стосуються вони сторін, та чи набрали вони законної сили. Таким чином, позивачем, в супереч п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не зазначено доказів що підтверджують наявність у сторін дитини, яка визнана недієздатною та призначення їй опікуна.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768,40 грн., та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9605,00 грн.

Позивач судовий збір не сплатила, мотивуючи тим, що вона звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки являється опікуном сина, який є інвалідом І групи.

Однак, з такою позицією позивача, погодитись не можна, з наступних підстав.

Вимогами позову ОСОБА_1 є поділ спільного майна подружжя. Тобто вона звернулася до суду з даним позовом з метою захисту своїх прав та інтересів, а не дитини – інваліда, в результі чого позивач не звільняється від сплати судового збору.

Дійсно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Проте вказана вище норма застосовується до правовідносин пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів осіб з інвалідністю I та II груп, недієздатних осіб з інвалідністю та законних представників дітей з інвалідністю, які звертаються в суд з заявами в інтересах цих осіб.

Слід зазначити, що позивачем не надано звіту про оцінку спірного майна.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна. Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов’язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358 .

У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Також, згідно вимог даної Постанови, оцінка об’єкта для цілей оподаткування здійснюється суб’єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» хоча б за однією з таких спеціалізацій у межах напряму 1 «Оцінка об’єктів у матеріальній формі» і напряму 2 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об’єкти інтелектуальної власності».

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Однак, матеріали позовної заяви не містять звіту про оцінку всього майна заявленого в позовній заяві, яким би визначалась ціна позову.

Крім того, пунктом 22 посанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз’яснено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Таким чином, суд може попередньо визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем. З огляду на те, що позивачем не надано доказів на проведення оцінки всього спірного майна та те, що спірне майно складається лише з нерухомого майна, то позивачу слід сплатити судовий збір в максимальному розмірі 9 605,00 грн.

Отже, дія положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на відносини, які склались між сторонами, а тому позивача не може бути звільнено від сплати судового збору на підставі зазначеного Закону та їй – позивачу, слід сплатити судовий збір в розмірі 9 605,00 грн., за реквізитами: Отримувач коштів: УК у м.Вінниці/м.Вінниця/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38054707, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача 31217206002002, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький міський суд Вінницької області (назва суду, де розглядається справа), та надати суду оригінал платіжного документу.

Крім того, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме позивачем до позовної заяви подано ксерокопію довідки про присвоєння їй ідентифікаційного номера неналежної якості, з якої не можливо встановити її зміст.

В супереч п. 2 ч. 3 ст.175 ЦПК України, позивачем не вказано інших учасників справи на чиї права та обов’язки може вплинути рішення в даній справі. З документів доданих до позовної заяви вбачається, що деяке спірне майно перебуває у власності також інших осіб, тобто є співвласники майна.

В разі залученням позивачем інших осіб до участі в даній справі, їй необхідно буде виконати вимоги ч. 1 ст. 177 ЦПК України, а саме додати примірники позовних заяв з додатками для даних осіб.

Також, позивачем не дотримано вимоги статті 95 ЦПК України, а саме не засвідчено належним чином другий екземпляр документів доданих до копії позовної заяви.

Частинами 2, 4, 5 статті 95 ЦПК України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, дану заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 261 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків до 05.03.2019 року, але не більше ніж п’ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, про що повідомити позивача.

В разі невиконання вказаних недоліків, дана заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: