Рішення № 80125507, 19.02.2019, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/1625/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2019 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Марченко Л.В.,

з участю секретаря Мельніченко Т.Б.,

представника позивача, адвоката ОСОБА_1,

представника Погребищенської міської ради Вінницької області ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Погребищі справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог до предмету спору: Погребищенська міська рада Вінницької області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації,-

встановив:

21.11.2018 до Погребищенського районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 14621131 від 14.02.2018, він на праві приватної власності являється власником квартири № 1, яка знаходиться за адресою вул. Пушкіна, 43 м. Погребище Віннницької області.

Згідно акту про обстеження матеріально-побутових умов від 12.10.2018, виданого Погребищенською міською радою, в будинку зареєстровані відповідачі з 2010 року. Але за місце реєстрації вказані особи не проживають більше року, не сплачують комунальні платежі, в утриманні житла участі не беруть, особистих речей в будинку не мають і взагалі будинком вони не цікавляться. Перешкод в користуванні жилим приміщенням ні він, ні інші проживаючі у ньому особи відповідачам не створюють.

Знятися з реєстрації свого місця проживання у добровільному порядку відмовляється.

Просить визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування житловим приміщенням, в квартирі АДРЕСА_1 та зобов’язати Погребищенську міську раду зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в квартирі АДРЕСА_1.

Позивач, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився.

Представник позивача, адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідачі, будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи в судові засідання не з'являлися, повідомлення про причини своєї неявки, відзиву на позовну заяву та заяву про розгляд справи за їх відсутності до суду не надіслали, в силу чого, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів, що регламентується ч. 4 ст. 223 ЦПК України. (а.с. 39, 41, 43, 45-49)

Представник Погребищенської міської ради Вінницької області, спеціаліст з юридичних питань – ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.

З’ясувавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких міркувань.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обовязків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що позивач - ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 14621131 від 14.02.2018, Договором купівлі-продажу квартири від 14.12.2013, Технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виданим КП «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації» 14.08.2008, інвентаризаційна справа № 887, вита домовою книгою (а.с. 7-14, 16-18)

Згідно акту обстеження матеріально – побутових умов від 19.11.2018, складеним комісією в складі депутата Погребищенської міської ради ОСОБА_6 та членій комісії ОСОБА_7М, ОСОБА_8, встановлено, що в квартирі № 1, яка розташована за адресою вул. Пушкіна, 43 м. Погребище Вінницької області проживає ОСОБА_9 разом із чоловіком ОСОБА_10 та донькою ОСОБА_11. За цією адресою також прописані ОСОБА_4 та ОСОБА_5, але з 2013 року не проживають. Власником даної квартири є ОСОБА_3. (а.с. 25)

Згідно ч. 2 ст. 167 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час (Правова позиція ВСУ у справі №6-709цс1616 від листопада 2016 року).

Той факт, що відповідачі, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не проживають ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується: актом обстеження матеріально – побутових умов (а.с. 25).

Окрім того, отримання такого рішення необхідне позивачу для зняття відповідачів з реєстрації із належної йому квартири, відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року.

Поважні причини відсутності відповідачів в квартирі, які перелічені в ст. 71 Житлового Кодексу України, відсутні.

Оскільки позивачем в заяві та представником позивача в судовому засіданні не заявляється вимога щодо відшкодування відповідачами судових витрат, тому з відповідача судовий збір стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 78, 107 Житлового кодексу України, ст. 321, 391 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 223, 263-265, 281, 282, 284 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування житловим приміщенням, в квартирі АДРЕСА_1.

Зобов’язати Погребищенську міську раду зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в квартирі АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою про перегляд заочного рішення відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду, через Погребищенський районний суд.

Повний текст рішення виготовлений 19.02.2019.

Суддя