Ухвала суду № 80124934, 18.01.2019, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/3269/18

Пров. № 2/140/256/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без руху

18.01.2019 року м. Немирів

Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Алєксєєнко В.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Чуківської сільська ради, Немирівського району про розподіл нерухомого майна,,

В С Т А Н О В И В:

17.01.2019 року ОСОБА_1 зверну(ла)вся в Немирівський районний суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Чуківської сільська ради, Немирівського району про розподіл нерухомого майна.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позовна заява не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах майнового характеру визначається вартістю майна.

За аналізом наведених правових норм, суддя вказує на те, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку нерухомого майна в сумі 103517 гривень, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Оскільки позивачкою ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтована оцінка предмету позову, відсутні належні докази, а відтак суд не може пересвідчитись, чи визначена ним ціна позову у розмірі 103517 гривень відповідає дійсній його вартості нерухомого майна станом на час надходження позовної заяви до суду.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов’язкових платежів, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358 .

У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Також, згідно вимог даної Постанови, оцінка об’єкта для цілей оподаткування здійснюється суб’єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» хоча б за однією з таких спеціалізацій у межах напряму 1 «Оцінка об’єктів у матеріальній формі» і напряму 2 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об’єкти інтелектуальної власності»

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору – це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Не зазначаючи вказаних вище обставин та доказів, які є обов'язковими при розгляді справ даної категорії, позивач порушує право відповідачів на захист, оскільки незрозумілість, нечіткість обставин, якими обґрунтовуються заявлені вимоги до відповідачів, позбавляють їх можливості оформлення відзиву відповідно до вимог ЦПК України.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При матеріалах позову наявна заява позивача згідно якої вона просить суд звільнити її від сплати судового сбору відповідно до ст. 136 ЦПК України, мотивуючи свою вимогу тим, що вона є пенсіонеркою, хворіє, отримує пенсію, яку втрачає на ліки та на сплату комунальних послуг.

Позивачкою ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження того, що розмір судового збору, який вона має сплатити, перевищує 5 % розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, та не надано доказів зазначених в п. 2, ст. ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», які б слугували підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.

Вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов’язок щодо звільнення від сплати судового збору.

Згідно ч. 1ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, основною умовою для звільнення від сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.

Згідно пункту 29 Постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» значиться, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, позивачкою не надано доказів на підтвердження незадовільного (скрутного) матеріального становища, та не надано доказів які б свідчили про неспроможність сплати чи підтверджували відсутність можливості сплати судового збору.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що заява ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За нормою пункту 10 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, визначається загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином позивачу необхідно визначитися із ціною позову надавши на огляд суду звіт про оцінку мана та відповідно сплатити судовий збір.

Суд також звертає увагу позивачки на те, що її необхідно визначитися з предметом даного позову, оскільки у вступній частині позивачка зазначила, що це позовна заява про розподіл нерухомого майна, коли у прохальній частині просить визнати за нею право власності на нерухоме майно.

Окрім того, позивачці необхідно визначитися із статусом відповідачів по справі та обґрунтувати свої позовні вимоги, оскільки як сама зазначає позивачка у позовній заяві, що між сторонами застосовувалося досудове врегулювання даного спору та відповідачі визнають позовні вимоги і згодні укласти мирову угоду. За таких обставин суду не зрозуміло у чому виник спір про право між позивачем та відповідачами.

Крім того, у відповідності до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін та інших учасників справи.

Позивачці слід взяти до уваги, що якісна підготовка справи до судового розгляду спрямована, в першу чергу, на захист прав самого позивача та має на меті забезпечення розгляду справи без зволікань, з додержанням розумних строків, наслідком чого є економія не тільки процесуального часу сторін і суду, а й зменшення судових витрат, пов'язаних із безпосереднім розглядом справи.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України заяву необхідно залишити без руху, надати позивачці строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст.ст. 175,176,177,185 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Чуківської сільська ради, Немирівського району про розподіл нерухомого майна, залишити без руху, , надавши позивачці строк для виправлення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити позивачці, що у випадку не усунення зазначених недоліків заява буде вважатися неподаною та повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: (підпис)

Копія вірна:

Суддя: