Ухвала суду № 80124637, 26.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 лютого 2019 року м. Київ № 640/2471/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., ознайомившись з позовною заявою

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКСИС"

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОКСИС" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання нечинним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013 №0006142208 та податкове повідомлення-рішення №0006152208 від 14.05.2013.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Так, ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Статтею 102 Податкового кодексу України визначено строк давності визначення податкових зобов'язань, який складає 1095 днів.

Тому, при визначенні початку перебігу процесуального строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Отже, як вбачається із змісту позовної заяви, позивач отримав оскаржувані податкові повідомлення рішення 20.05.2013. Крім того, як встановлено судом згідно даних комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", останній звертався 26.03.2014 із позовною заявою до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовними вимогами до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання нечинним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013 №0006142208 та податкове повідомлення-рішення №0006152208 від 14.05.2013, що свідчить про обізнаність позивача про зміст порушених прав та інтересів.

Окрім того, суд зазначає, що станом на 26.02.2019 строк, передбачений статтею 102 Податкового кодексу України сплив.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Обставини, з якими сторона пов’язує поважність причин пропуску строків звернення до суду повинні бути належним чином доведені та обґрунтовані, відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали йому звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2, рекомендовано суддям адміністративних судів Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року N 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії. Вказано, що у справах про оскарження податкових повідомлень-рішень судовий збір сплачується за ставкою, передбаченою для майнового спору. До позовних заяв немайнового характеру необхідно відносити вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року становить 1921,00 гривень.

Виходячи з суми оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, спір по справі має майновий характер, оскільки сума позову вираховується від суми оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та складає 19210, 00 грн.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Вказані недоліки мають бути усунуті позивачем, шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України та подачі суду заяви про поновлення строку на звернення до суду, а також доказів про сплату судового збору у розмірі 19210, 00 грн. із відміткою банку про зарахування судового збору до бюджету на наступні реквізити (реквізити для сплати судового збору з 02 липня 2018 року): отримувач коштів - УК у Печерському районі м. Києва; код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38004897, Рахунок отримувача - 34310206084021, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача - 899998, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу: "Судовий збір, за позовом ___ (П.І.Б. чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, уточнення позовних вимог з урахуванням вимог Кодексу та долучення додатків до позовної заяви.

Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва –

У Х В А Л И В:

1.Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКСИС" без руху .

2.Встановити позивачу строк до 10 днів для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання даної ухвали суду.

3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише у випадку порушення правил підсудності

Суддя А.С. Мазур