Рішення № 80124374, 26.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 лютого 2019 року № 826/8719/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпро визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №368 від 23.03.2017;

- стягнути з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві суму недоотриманої пенсії за період з 01.03.2017.

В обґрунтування позовних вимог вказує на протиправність рішення відповідача про стягнення переплати пенсії з огляду на те, що згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надміру виплачені суми пенсії підлягають стягненню лише внаслідок зловживань з боку пенсіонера чи подання неправомірних відомостей, яких у даному випадку не було.

Позивач у судовому засіданні 05.10.2017 позов підтримала та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини не прибуття суду не повідомив, заперечень суду не надав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2019 замінено відповідача у справі його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві.

Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком у розмірі 5894,74 грн., призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Розглянувши пенсійну справу ОСОБА_1, Правобережним об'єднаним управлінням пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення від 23.03.2017 № 368 про утримання надміру виплачених сум пенсій за період з 02.09.2013 по 28.02.2017 в розмірі 19 370,73 грн., шляхом утримання переплати в розмірі 20 % пенсії щомісячно, починаючи з 01.04.2017 до повного погашення.

Позивач, вважаючи, що відповідним рішенням від 23.03.2017 № 368 про утримання надміру виплачених сум пенсій, порушені його права, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).

Положеннями ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначено Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.2003 №6-4 (надалі - Порядок №6-4).

Пунктами 3 та 4 Порядку №6-4 встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).

У разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

Таким чином, законодавець встановив наступні підстави для відрахування виплаченої надміру суми пенсії на підставі рішення пенсійного органу:

- зловживання з боку пенсіонера;

- подання страхувальником недостовірних даних.

Отже, обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера.

Таким чином, за відсутності факту зловживань з боку пенсіонера суми переплат не можуть бути стягнуті, тим більше у випадку скасувань судових рішень, на підставі яких за особою визнано право на пенсію у збільшеному, ніж визначено чинним законодавством України розмірі.

Судом встановлено, що з 01.09.2013 року ввідповідно до наказу «Про припинення приватної нотаріальної діяльності по Київському міському нотаріальному округу та припинення дії реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності» від 19.08.2013 року №445/6 Головного управління юстиції в місті Києві на підставі особистої заяви ОСОБА_1 припинено приватну нотаріальну діяльність останньої, припинено дію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1 №99, виданого Управлінням юстиції в м. Києві 27.03.1996 року.

Водночас, як зазначено позивачем та не заперечувалось відповідачем з 01.03.2013 року ОСОБА_1 не працювала.

Водночас, про припинення своєї нотаріальної діяльності з 01.03.2013 року позивач своєчасно повідомила органи Пенсійного фонду та податкову інспекцію в Солом'янському районі м. Києва.

Отже, оскаржуване рішення прийнято відповідачем за відсутності підстав передбачених статтею 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а відтак підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення щодо утримання з позивача надмірно сплачених сум пенсії.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №368 від 23.03.2017.

3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві суму недоотриманої пенсії за період з 01.03.2017.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Н.Г. Вєкуа