Рішення № 80124258, 27.02.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/268/19

РІШЕННЯ

іменем України

27 лютого 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ПРЕДМЕТ, ПІДСТАВИ ТА ЗМІСТ ПОЗОВУ.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

1) визнати протиправною відмову Головного територіального управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області нарахувати пенсію по інвалідності за період з 07 червня 2016 року по 19 серпня 2018 року.

2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за період з 07 червня 2016 року по 19 серпня 2018 року включно.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що є інвалідом війни 1 групи, з 20 серпня 2018 року є одержувачем пенсії по інвалідності у зв'язку із каліцтвом, отриманим в зоні проведення анти терористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

13 грудня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату йому пенсії з 07.06.2016 року, тобто з дати встановлення інвалідності.

На звернення позивача відповідач відмовив, мотивуючи це тим, що відповідно до положень ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-1V, звернення із заявою за призначенням пенсії було здійснено пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності. Зважаючи на це, пенсія була призначена не з дати встановлення інвалідності, а з 20.08.2018 року, тобто з моменту першого звернення за призначенням пенсії.

Не погодившись з відмовою органу влади, позивач звернувся до суду.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ ТА СТОРІН.

Ухвалою від 29 січня 2019 року відкрите провадження у справі та витребувані матеріали пенсійної справи позивача.

12 лютого 2019 року надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, де вказується на незгоду з позовними вимогами враховуючи те, що позивач звернувся із заявою за призначенням пенсії 20.08.2018 року. Посилається на положення ч.2 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вказуючи на те, що пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Оскільки звернення за призначенням пенсії мало місце пізніше, пенсія призначена з дня звернення до органу Пенсійного фонду. Просить у задоволенні позову відмовити, а розгляд справи провести в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 13 лютого 2019 року у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю.

Будь-які інші процесуальні дії судом не вчинялись, заяви та додаткові документи від учасників справи не надходили.

Розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, на підставі наявних доказів, без проведення фіксування судового розгляду технічними засобами.

Дослідивши обставини у справі, перевіривши їх доказами, а також оцінивши їх у сукупності та взаємозв'язку, суд виходить з наступного.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить військову службу в званні лейтенанта у в/ч В 4252.

25 березня 2016 року позивач отримав важке поранення у районі бойових дій, беручи участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони під час проведення антитерористичної операції.

Важке поранення спричинило втрату кінцівки ноги та зору, інші травми, внаслідок чого ОСОБА_1 тривалий період перебував у важкому стані та лікувався.

Як свідчить інформація з протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 2483 від 06.06.2016 року, витяг з якого є у матеріалах справи ( а.с. 10), травми, отримані ОСОБА_1, пов'язані із захистом Батьківщини, боєць потребує протезування.

Аналогічний висновок про походження поранень міститься у довідці військово -лікарської комісії Головного військового клінічного госпіталю від 24.06.2016 року (а.с. 9)

З 07 червня 2016 року позивачу встановлена перша А група інвалідності ( посвідчення серії НОМЕР_2 видане 26 липня 2016 року)

У довідці Центральної медико-соціальної експертної комісії № 1 Міністерства оборони України серії АВ № 0427959, копія якої є у матеріалах справи (а.с. 7), зазначається, що поранення та травми ОСОБА_1 пов'язані із захистом Батьківщини.

Після первинної реабілітації у військових шпиталях України, позивач 5 серпня 2016 року відбув до лікувального закладу до Сполучених Штатів Америки, де йому було здійснено заходи з протезування та інше лікування.

Як вбачається з візи США типу В1/В2 №20162016880001 ( а.с. 12) мета поїздки - візит лікувального характеру на період з 26.07.2016 року по 24.10.2016 року.

20 серпня 2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення пенсії по інвалідності.

Згідно з матеріалами пенсійної справи позивачу з 20 серпня 2018 року призначена пенсія як особі з інвалідністю відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Загальний стаж роботи становить більше 37 років.

13 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з письмовою заявою, у якій просив призначити та виплатити йому пенсію починаючи з 07.06.2016, тобто з дати встановлення інвалідності.

Листом №2831/Д-8 від 26.12.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило у призначені пенсії з 07.06.2016 року у зв'язку з тим, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії пізніше трьох місяців після дати встановлення інвалідності.

Вважаючи відмову відповідача незаконною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Законом України від 18.10.2016 p. № 1673-VIII (набрав чинності з 13 листопада 2016 р.) внесено зміни до ст. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і надано право на пенсію по інвалідності учасникам антитерористичної операції або забезпечення її проведення, які перебували безпосередньо в районах її проведення, та членам їх сімей.

Відповідно до пункту е) статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на осіб, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаного з безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, з безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення.

Таким чином, позивач є не звільненим військовослужбовцем, на якого розповсюджуються норми та гарантії, встановлені для інших осіб, передбачені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності ( п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону)

У той же час згідно зі ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію, призначаються на весь час інвалідності, встановленої медико-соціальною експертною комісією.

Судом встановлено, що на даний час існує прогалина у законодавстві, оскільки не передбачені норми, які дозволяють органу Пенсійного фонду поновити особі строк звернення за призначенням пенсії у випадках, коли своєчасному зверненню перешкоджало існування ( наявність) дійсно непереборних та об'єктивних обставин, на які особа не могла впливати і які не залежали від її волі.

З матеріалів цієї справи вбачається, що 07 червня 2016 року позивачу було встановлено першу групу інвалідності. Відтак, зважаючи на приписи статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії повинно було відбутись у період з 08 червня до 08 вересня 2016 року.

У той же час, як було встановлено раніше виходячи з інформації з візи США №20162016880001 ( а.с. 12) та інших доказів, у період з 05.08.2016 року по 24.10.2016 року позивач знаходився за межами України на лікуванні.

До цього періоду позивач також неодноразово проходив лікування у медичних закладах України, про що свідчать документи, наявні у справі.

Відтак, судом встановлено, що на своєчасність звернення позивача до органу Пенсійного фонду вплинули відповідні об'єктивні непереборні обставини, на які він, зважаючи на його стан, не міг вплинути, а тому його вина у пропуску тримісячного строку подання заяви до управління Пенсійного фонду - відсутня.

Протилежне відповідачем не доведено.

Зважаючи на існування вказаної прогалини у регулюванні спірних правовідносин, а також враховуючи те, що у захисті права не може бути відмовлено лише з огляду на неповноту або відсутність законодавства, суд вважає можливим застосування аналогії законодавства ( ч. 6 ст. 7 КАС України)

Відповідно до цього принципу у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону)

У цьому випадку Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не регулює порядок вирішення ситуації, коли на можливість своєчасного звернення громадянина за призначенням пенсії вплинули такі об'єктивні та непереборні обставини, на які він не міг вплинути, тобто за відсутності його вини.

Однак, оскільки раніше було встановлено, що на позивача поширюється дія норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», суд застосовує аналогію закону в частині положення ст. 26 цього Закону, яка визначає, що пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються на весь час інвалідності, встановленої медико-соціальною експертною комісією.

Відтак, під словосполученням «на весь час інвалідності» розуміється проміжок часу від дати встановлення інвалідності і до моменту її припинення, якщо таке має місце. Позивачу інвалідність встановлена з 07 червня 2016 року довічно.

Оцінюючи дії відповідача, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що пенсія позивачу була без зволікань призначена органом Пенсійного фонду з дати звернення, виходячи з наявної у нього інформації та наданих інвалідом документів.

У матеріалах пенсійної справи, копія яких є у адміністративній справі, відсутні документи, які були надані суду, що підтверджують перебування позивача на лікуванні за кордоном у відповідний період, а також обґрунтовують інші причини, через які він не мав змоги своєчасно звернутись за призначенням пенсії.

Зважаючи на це, суд вважає недоведеним те, що відповідач на час виникнення спірних правовідносин дійсно володів повною інформацією, яку слід було врахувати при призначенні пенсії, та яка давала йому підстави вирішити порушене у зверненні інваліда питання інакше.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у першу чергу у зв'язку із недосконалістю правового регулювання та наявністю суттєвої прогалини закону, яка обмежує право особи на достатній обсяг пенсійного забезпечення.

Разом з тим, висновок про можливість застосування аналогії закону у даному випадку зроблений не лише на підставі наявності у суду такого права та наявності прогалини як такої, а ще й тому, що статус позивача, що було встановлено раніше, дозволяє поширити на нього дію положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Відтак, оскільки наявний спір, який з вини законодавця потрапляє у площину, де існують прогалини правового регулювання, суд здійснює власне тлумачення норм закону, яке ґрунтується на принципах Верховенства права, законності, соціальної справедливості.

Крім цього, у даному випадку з метою ефективного захисту порушеного права суд вважає необхідним частково вийти за межі позовних вимог.

Не зважаючи на те, що позовні вимоги сформульовані позивачем у вигляді зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату пенсії з дати встановлення інвалідності, судом встановлено, що суть предмету спору фактично зводиться до зобов'язання призначити пенсію з дати встановлення інвалідності, а також провести відповідні її перерахунок та виплату.

Відповідно до п.10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, суд вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності на весь час інвалідності, встановленої медико-соціальною експертною комісією, тобто починаючи з дати встановлення інвалідності - 07 червня 2016 року, провівши відповідний перерахунок та виплату сум пенсії з 07.06.2016 року, з урахуванням встановлених судом обставин.

Судові витрати у справі не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності на весь час інвалідності, встановленої медико-соціальною експертною комісією, починаючи з 07 червня 2016 року,

та провести перерахунок і виплату сум пенсії по інвалідності з 07 червня 2016 року з урахуванням раніше виплачених коштів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27 лютого 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 21318350)

Головуючий суддя І.С. Козачок