Рішення № 80124191, 27.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

27 лютого 2019 року №826/6022/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1додержавної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.12.2016 №0005761306, №0005771306, №0005781306, рішення про опис майна у податкову заставу від 02.02.2017 №1419/26-50-17-26,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.12.2016 №0005761306, №0005771306, №0005781306 та рішення про опис майна у податкову заставу від 02.02.2017 №1419/26-50-17-26.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві безпідставно прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.12.2016 №0005761306, №0005771306, №0005781306 та рішення про опис майна у податкову заставу від 02.02.2017 №1419/26-50-17-26. Так, позивач наголошує, що кредит перед публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» він погасив ще у жовтні 2014 року. При цьому, позивач не повідомлявся під підпис про прощення будь-якого боргу, також для позивача є незрозумілим, чому в акті перевірки контролюючого органу йдеться про списання боргу публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», в той час, як кредитні зобов'язання позивача були перед публічним акціонерним товариством «ОТП Банк».

Відповідач проти позову заперечив зазначивши, що ОСОБА_1 у 2015 році було отримано дохід у вигляді додаткового блага від публічного акціонерного товариства «ОТП Банк». Разом з тим, у листі публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» від 14.06.2016 №01-05-19-6/2742 БТ зазначено про прийняття рішення щодо списання позивачеві кредитної заборгованості в сумі 77 397, 10 грн.

Відповідно до пунктів 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків фізичної особи ОСОБА_1 в період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт перевірки від 16.11.2016 №403/1-26-50-13-06/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки), яким зафіксовано порушення позивачем пунктів 49.1, 49.2 статті 49, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 162.1 статті 162, статті 168, підпункту 1.1 пункту 16 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України. Податкового кодексу України

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 02.12.2016 №0005761306, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 578, 03 грн., у тому числі: за основним платежем 14 780, 42 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 717, 61 грн.;

- від 02.12.2016 №0055091306, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання із військового збору у розмірі 1 451, 20 грн., у тому числі: за основним платежем 1 160, 96 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 290, 24 грн.;

- від 02.12.2016 №0005781306, яким до ОСОБА_1 застосовано суму штрафних санкцій за платежем «податок 6на доходи фізичних осіб» в розмірі 170, 00 грн.

В подальшому, контролюючим органом також було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 02.02.2017 №1419/26-50-17-26.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням про опис майна у податкову заставу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з абзацом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, зокрема, основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Як вбачається з акта перевірки, висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на те, що ОСОБА_1 не було задекларовано дохід, отриманий платником податків, як додаткове благо від публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» у 2015 році в сумі 77 397, 10 грн.

Так, відповідач зазначає, що листом публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" від 14.06.2016 №01-05-19-6/2742 БТ, яке було надано у відповідь на запит відповідача від 27.05.2016 №6030/10/26-50-13-01-10, підтверджується, що позивачеві в червні 2015 року було списано безнадійну прострочену заборгованість в сумі 5 976, 61 доларів США, що в еквіваленті по курсу на дату укладання додаткового договору становило 77 397, 10 грн.

Позивач, свою чергу, наголошує, що ним не отримувалось повідомлення від банку щодо анулювання прощеного боргу, а всі кредитні зобов'язання перед публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» з боку позивача було погашено ще в жовті місяці 2014 року.

Суд зазначає, що відповідачем додано до відзиву на позовну заяву копію листа публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" від 14.06.2016 №01-05-19-6/2742 БТ, однак, з долучених до заперечень документів, не вбачається, що кредитор повідомляв позивача шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та необхідність включення суми прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Суд звертає увагу, що в листі банку від 14.06.2016 №01-05-19-6/2742 БТ йдеться про суму заборгованості загалом в розмірі 77 397, 10 грн. період прощення - 2015 рік.

Поряд з цим, абзацом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, зокрема, основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

При цьому, суд зазначає, що проценти, нараховані за користування кредитними коштами включаються до оподаткованого доходу, що отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором, оскільки нараховані проценти за користування кредитом, є платою за надану послугу з користування кредитними коштами, а тому анулювання таких (процентів) - звільнення від оплати за таку послугу для позивальника є додатковим благом, при цьому обов'язок сплати таких передбачено умовами кредитного договору як невід'ємної частини домовленостей досягнутих між сторонами та не є засобом забезпечення їх виконання.

При списанні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом включаючи і проценти як плату за отриману послугу з користування наданими коштами.

Між тим, відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України. Пеня та штраф є лише засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед банком та не є доходом платника податку у разі їх анулювання за рішенням банківської установи.

Підвищені проценти, сплачувані позичальником згідно з договором за користування кредитними коштами понад установлений у договорі строк за своєю правовою природою також є забезпеченням виконання позичальником узятих на себе зобов'язань за кредитним договором та є відмінними від неустойки (штраф, пеня), проте також не є доходом платника податку у разі їх анулювання за рішенням банківської установи.

Аналогічна позиція була висловлена колегією суддів Верховного суду в постановах від 13.03.2018 №826/2226/15 (ЄДРСРУ 72721598), від 08.05.2018 №819/596/16 (ЄДРСРУ №73869545), №817/401/16 (ЄДРСРУ 73869634) та №802/692/16-а (ЄДРСРУ 73869504).

Таким чином, суд наголошує, що відповідно до положень Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) та усталеної практики Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, доходом платника податку є основна сума боргу та відсотки за кредитним договором, які були анульовані (прощені) кредитором, натомість анульовані (прощені) пеня, штраф чи підвищені відсотки (за прострочення платежу) не є доходом платника податку, а відповідно і не є об'єктом оподаткування податком з доходу фізичних осіб.

При цьому, що стосується суми отриманого (за твердженням відповідача) позивачем доходу при анулюванні кредитної заборгованості публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», матеріали справи взагалі не містять інформації щодо складових такого доходу, які включають: основну суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, штрафні санкції чи підвищені відсотки за користування кредитом. В акті перевірки також не вказано складових начебто анульованої банком суми.

Суд звертає увагу, що контролюючим органом зроблено висновки за період - 2015 рік, перевірка здійснювалась також за цей період. В той же час, правовідносини між банком і позивачем щодо сплати кредитної заборгованості припинились в жовтні 2014 року.

Водночас, суд наголошує, що згідно з приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом не надано суду належних та достовірних доказів повідомлення позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання йому кредитної заборгованості та не надано доказів укладення відповідного договору, згідно з умовами якого позивачеві було б анульовано суму кредиту в розмірі 77 397, 10 грн. в 2015 році, а також не вказано складові такої суми.

Так, суд приходить до висновку, що відповідачем під час проведення перевірки не було в повній мірі досліджено обставини, які мають значення для встановлення факту порушення позивачем приписів Податкового кодексу України, а тому суд вважає, що висновки, викладені в акті перевірки є необґрунтованими та поверхневими.

З огляду на викладене та з урахуванням наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.12.2016 №0005761306 та від 02.12.2016 №0005781306, прийняті на підставі акта перевірки від 16.11.2016 №403/1-26-50-13-06/НОМЕР_1 не можуть вважатись обґрунтованими, а тому, позовні вимоги в частині їх скасування підлягають задоволенню.

Пунктом 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (підпункт 1.1 пункт 161 підрозділу 10 Податкового кодексу України), тобто фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, фізичні особи - нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні та податкові агенти.

Відповідно до підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Таким чином, з контексту вищенаведених норм Податкового кодексу України вбачається, що необхідною умовою для утримання податку та військового збору з доходів фізичної особи є наявність факту отримання доходів.

Оскільки, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.12.2016 №0005761306, то податкове повідомлення-рішення від 02.12.2016 №0055091306, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "військовий збір", також підлягає скасуванню.

Крім того, враховуючи встановлені судом обставини справи, рішення про опис майна позивача у податкову заставу також підлягає скасуванню.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві від 02.12.2016 №0005761306,№0005771306, №0005781306.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві від 02.02.2017 №1419/26-50-17-26 про опис майна у податкову заставу.

Присудити здійснені ОСОБА_1 (податковий номер платника податків НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 1 280, 00 грн. (одна тисяча двісті вісмдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві (код ЄДРПОУ 329468461, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.