Ухвала суду № 80123940, 27.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

27 лютого 2019 року м. Київ№ 810/3161/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомПершого заступника прокурора Київської області в інтересах держави до треті особи Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державна авіаційна служба України Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) ОСОБА_1про скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Першого заступника прокурора Київської області Грабець І.Н. в інтересах держави до Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, треті особи - Державна авіаційна служба України, Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни), ОСОБА_1, в якому позивач просив: скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 29.12.2016 №349/2016; визнати протиправною бездіяльність відповідача-2, що виявилась у нереагуванні на порушення вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 29.12.2016 №349/2016 та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 20.01.2017 №КС 083170200941; зобов'язати відповідача-2 скасувати декларацію про початок виконання будівельних робіт від 20.01.2017 №КС 083170200941.

В якості підстав для подання позивачем зазначено, що відповідачами порушено вимоги містобудівного законодавства під час надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486200:02:001:5009 та №3222486200:02:001:5019 (реєстр. №349/2016 від 29.12.2016) та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими будівлями по просп. Мартинова, 6 в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області. На переконання позивача містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №346/2016 видані відповідачем 1 не тільки з порушенням вимог містобудівного законодавства, державних будівельних норм та правил, а також норм законодавства у сфері безпеки цивільної авіації, у зв'язку з чим такі підлягають скасуванню у судовому порядку.

Крім того, позивач зазначив, що прокуратура Київської області звертається з даним позовом до суду на захист інтересів держави самостійно, в порядку визначеному ч. 5 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 23 Закону України «Про прокуратору», у зв'язку з відсутністю органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 справу №810/3161/18 за позовом Першого заступника прокурора Київської області передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2018 матеріали справи №810/3161/18 прийнято до провадження суддею Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., у справі відкрито провадження та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13.09.2018 від третьої особи - ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшло клопотання про повернення позовної заяви мотивоване тим, що даний позов подано за відсутності у прокурора підстав для звернення до суду із цим позовом.

Крім того, ОСОБА_1 подала до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення по суті та набрання законної сили судовим рішення у іншій адміністративній справі №810/1017/18, та одночасно про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду із цим позовом.

Розглядаючи в порядку черговості заявлені третьою особою клопотання, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про повернення позовної заяви в порядку ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки норми вказаної статті Кодексу застосовуються судом на стадії до відкриття провадження у справі.

Разом з тим, дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно правового висновку Верховного Суду, наведеного в тексті постанови від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі також - Закон №1697-VII).

Згідно з ч. 3 ст. 2 Закону №1697-VII, на прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 2 цього Закону, на прокуратуру покладаються ряд функцій, зокрема, представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Нормами ч. 1 - 3 ст. 23 Закону №1697-VII визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор також здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно з ч. 3, 4 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Аналіз норм зазначених частин статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у взаємозв'язку з ч. 2, 3 ст. 23 Закону №1697-VII дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (наведена правова позиція наведена в ухвалі Верховного Суду від 19.07.2018 у справі №822/1169/17).

Так, за змістом норм ч. 4 ст. 23 Закону №1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз наведеної ч. 4 ст. 23 Закону №1697-VII дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

В тексті позовної заяви перший заступник прокурора області посилається на те, що оспорювані рішення порушують інтереси держави у сферах містобудування та безпеки цивільної авіації.

Водночас заява позивача не містить ні обґрунтувань в чому саме полягає інтерес держави, а не конкретної територіальної громади, на території якої здійснюється будівництво об'єктів (в даному випадку громади села Софіївська Борщагівка у Києво-Святошинському районі Київської області), ні обґрунтувань неможливості відповідного органу місцевого самоврядування, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представляє інтереси відповідної місцевої громади, самостійно звернутись з аналогічним позовом до суду.

Окрім того, відповідно до норм Повітряного кодексу України та п. 3, 4 Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 №520, реалізація державної політики у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України, а також здійснення державного контролю та нагляду за безпекою польотів повітряних суден, придатністю до експлуатації аеродромів, наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), інших об'єктів цивільної авіації, - відноситься до основних завдань та функцій Державної авіаційної служби України.

Разом з тим, Першим заступником прокурора Київської області не була підтверджена така підстава для звернення прокурора до суду, як відсутність згідно чинного законодавства у Державної авіаційної служби України (як державного органу контролю у сфері цивільної авіації) права на звернення до суду на виконання своїх повноважень .

Так, в тексті позовної заяви не вказано, що прокурор звертається в даній справі на виконання функцій Державної авіаційної служби України, і, відповідно, - як позивач. Позовна заява також не містить в силу вимог ч. 5 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України прохання встановити відсутність у Державної авіаційної служби України права на самостійне звернення до суду та не містить відповідного клопотання про визнання прокурора позивачем у справі.

Матеріали справи також не містять будь-яких документів на підтвердження того, що прокурор звертався до Державної авіаційної служби України з питання наявності у цього органу можливості та підстав самостійно звернутись до адміністративного суду, також відсутні документальні докази витребування прокурором від Державної авіаційної служби України документів з метою звернення до суду та оформлення позовних вимог.

Зазначені обставини в сукупності з наведеними нормами вказують на відсутність у прокурора адміністративної процесуальної дієздатності на звернення до суду з подібними позовними вимогами, що виключає можливість розгляду і вирішення даної справи по суті заявлених позовних вимог.

Схожа правова позиція викладена в постановах Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі №826/12564/17 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі №810/3163/18.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави без розгляду.

Що стосується доцільності розгляду решти поданих третьою особою клопотань, то такі клопотання не підлягають розгляду в силу ухвалення судом рішення про залишення поданого позову без розгляду.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 240, ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення позовної заяви позивачу.

Залишити без розгляду позов Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави до Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, за участю третіх осіб - Державної авіаційної служби України, Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни), ОСОБА_1 про скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок