Рішення № 80123764, 21.02.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/259/19

21 лютого 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області про визнання незаконними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного позову з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській обл. Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в якому просила суд визнати протиправним та скасувати рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 11 вересня 2018 року №000003 та рішення від 11 вересня 2018 року №000004 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 11 вересня 2018 року №000003 на неї, як рекламодавця накладено штраф у розмірі 1 700 грн., за неподання інформації щодо вартості виготовлення визначеної розповсюдженої зовнішньої реклами та рішенням від 11 вересня 2018 року №000004 за замовлення зовнішньої реклами, зміст якої не відповідає вимогам Закону України "Про рекламу" на неї, як рекламодавця визначеної реклами накладено штраф у розмірі 5 083 грн.

Позивач вважає, що вказані рішення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від є протиправними та такими, що підлягають до скасування.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 р. дана позовна заява прийнята до розгляд та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

06.02.2019 від відповідача Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській обл. Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надійшла заява про розгляд даної справи за правилами загального провадження.

За результатами розгляду даного клопотання судом 06 лютого 2019 р. винесено ухвалу про призначення судового засідання на 10:45 год. 21 лютого 2019 р. за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

22.02.2019 р. від відповідача Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській обл. Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надійшла заява про неможливість прибуття представника в судове засідання та розгляд справи без участі представника відповідача.

Представник позивача ОСОБА_1 подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Частиною 3 ст. 263 КАС України визначено, що у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, з'ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити виходячи із наступних підстав.

04.04.2018 на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській обл. надійшла заява Громадської організації «Ліга захисту прав жінок «Гармонія рівних» від 26.03.2018, № 259 про розповсюдження у м. Миколаєві реклами, що містить ознаки дискримінації за ознакою статі.

Аналогічне звернення Громадською організацією направлено і до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, представник якого звернувся до Головного управління із запитом від 23.04.2018 № 10.4/7-315198-1/26-50 по факту викладених у заяві обставин.

08.04.2018 Головним управлінням шляхом здійснення фотофіксації встановлено факт розміщення на спеціальній конструкції, розташованій за адресою: вул. 6-та Слобідська, 49 перетин вул. Чкалова, м. Миколаїв, реклами ЖК «Грандбуд» зі слоганом «Я твоя сусідка, вгадай - буду зверху чи знизу», в якій наявні:

- ознаки реклами, забороненої Законом, зокрема абз. З ч. 1 ст. 8 Закону України від 03.07.1996 № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі - Закон), в частині вміщення твердження, яке є дискримінаційним за ознакою статі;

- ознаки порушення норм, встановлених ч. З ст. 7 Закону, в частині- вміщення, в рекламі інформації або зображень, які порушують етичні, моральні, норми, нехтують правилами пристойності;

- ознаки порушення норм, встановлених ч. 1 ст. 7 Закону, в частині порушення принципу реклами щодо її законності (в розрізі антидискримінаційного законодавства), та використання форм подання інформації, які завдають (можуть завдавати) споживачеві реклами шкоди.

У зв'язку з виявленими порушеннями, відповідно до Закону та Порядку посадовою особою Головного управління 16.04.2018 складено Протокол про порушення законодавства про рекламу № 000002, а саме: наявність розповсюдженої реклами, зміст якої має ознаки порушення Закону.

З метою ідентифікації рекламодавця зазначеної вище реклами та визначення її вартості, рекламорозповсюджувачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 відповідно до ч.2 ст. 26 Закону Головним управлінням направлено Вимогу від 16.04.2018 № 14.7/1073 про надання належним чином засвідчених копій таких документів:

- Договору з рекламодавцем ЖБК «Грандбуд» (іншим наявним рекламодавцем) про надання послуг з розповсюдження (розміщення) визначеної зовнішньої реклами;

- додатку до Договору, зазначеного в пункті 1 переліку представлення необхідних документів, (іншого документів (ів)), який(і) визначає (ють) (встановлює (ють)) вартість розповсюдження визначеної реклами за весь період її розповсюдження в поточному році;

- рахунку-фактури на оплату послуги з розповсюдження визначеної реклами;

- підтвердних платіжних документів про оплату послуги з розповсюдження рекламодавцем визначеної реклами;

- Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань або Свідоцтва про реєстрацію юридичної особи/фізичної особи - підприємця - рекламодавця визначеної реклами.

- Свідоцтва платника податку/довідки про взяття на облік платників податку рекламодавця визначеної реклами.

27.04.2018 на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській обл. від ФОП ОСОБА_4 надійшла відповідь (від 20.04.2018 № 02/04-18) на Вимогу № 14.7/1073. У своїй відповіді ФОП ОСОБА_4 повідомляє, що між нею, як Виконавцем, та фізичною особою ОСОБА_1, як Замовником, 26.01.2018 укладено Договір № 026/1 про надання послуг з проведення рекламних компаній. Відповідно до п. 7.9. відповідальність за порушення законодавства про рекламу, пов'язане із сюжетом реклами та інтелектуальним правом власності, несе Замовник у порядку передбаченому чинним законодавством України. Згідно з п. 7.6. цього Договору: «Замовник повністю відповідає за зміст Рекламних матеріалів, за дотримання авторських прав та прав третіх осіб, за наявність інформації про ліцензії та сертифікацію продукції та послуг у порядку, передбаченому діючим законодавством України.» та п. 7.2. «При порушення Замовником вимог актів законодавства щодо сюжету реклами, що буде доведено третіми особами, розміщення реклами припиняється. Штрафні санкції, вживані третіми особами по сюжету реклами, Замовник оплачує самостійно.». До листа ФОП ОСОБА_4 додала копію зазначеного Договору № 026/1, копію Додаткової угоди № 1 від 28.01.2018 до Договору № 026/1 та копію листа-повідомлення від 18.04.2018 № 01/04-18 до ОСОБА_1.

15.05.2018 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Миколаївській обл. відповідно до Порядку винесено „Рішення № 000003 про початок розгляду справи про порушення законодавства, про рекламу. З метою встановлення всіх обставин справи, всебічного розгляду справи та прийняття обґрунтованих рішень Головним управлінням вирішено подовжити строк розгляду зазначеної справи на 3 місяці, починаючи з дня закінчення строку, встановленого п. 12 Порядку з 13.06.2018 .

17.07.2018 відповідачем до Позивача - ФО ОСОБА_1 направлено Вимогу № 14.7/1845 про надання належним чином засвідчених копії таких документів:

- листа (ів) - замовлення (ень) Договору (ів) на виготовлення реклами ЖБК «Грандбуд» (друк рекламних постерів);

- підписаного замовником та виробником макету визначеної реклами, який передував її виготовленню;

- документу (ів), який (і) визначає (ють) вартість виготовлення визначеної реклами (друку постерів);

- витягу з Єдиного державного реєстру або Свідоцтва про реєстрацію фізичної особи-підприємця/юридичної особи - виробника зазначеної реклами;

- Свідоцтва платника податку (довідки про взяття на облік платників податку) виробника зазначеної реклами;

- документу (ів), який (і) визначає (ють) вартість розповсюдження визначеної реклами;

- Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань або Свідоцтва про реєстрацію юридичної особи/фізичної особи - підприємця - розповсюджувача визначеної реклами.

- Свідоцтва платника податку/довідки про взяття на облік платників податку розповсюджувача визначеної реклами;

- письмові пояснення рекламодавця (замовника) визначеної реклами щодо недотримання ним вимог абз.З ч.І ст. 8, ч. 1,3 ст. 7 Закону України «Про рекламу».

Вимога від 17.07.2018 № 14.7/1845 направлена Позивачу поштою, отримана нею 31.07.2018.

09.08.2018 на адресу відповідача надійшла відповідь ОСОБА_1 на Вимогу № 14.7/1845, в якій відповідач вважає розміщену відповідно до Договору від 26.01.2018 № 026/1 рекламу такою, що відповідає законодавству та не містить ознак забороненої Законом реклами. До відповіді ОСОБА_1 долучила копію Додаткової угоди № 1 до Договору № 026/1.

16.08.2018 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Миколаївській обл. складено Протокол № 000008 про порушення законодавства про рекламу, а саме: неподання Позивачем інформації щодо вартості виготовлення реклами .

27.08.2018 Головне управління листом № 14.7/2217 відповідно до п. 14 Порядку надіслало до Позивача Запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, призначений на 11.09.2018 в 10-00 год. Запрошення надіслано на дві адреси: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Миколаївській обл. дана справа розглянута 11.09.2018, без участі Позивача або його представника. .

За результатами розгляду справи Головним управлінням Держпродспоживслужби в Миколаївській обл. прийнято Рішення від 11.09.2018 № 000003 про-накладення на фізичну особу ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про рекламу, а саме: за неподання інформації щодо вартості виготовлення розповсюдженої зовнішньої реклами, у розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот грн.).

Також, за замовлення зовнішньої реклами, зміст якої не відповідає вимогам Закону України «Про рекламу», на рекламодавця визначеної реклами - фізичну особу ОСОБА_1 Рішенням Головного управління від 11.09.2018 № 600004 накладено штраф у розмірі 5083 грн..

Не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, ОСОБА_1 звернулась до суду з даною позовною заявою.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення наступних законодавчих актів, та робить висновки по суті спору.

Повноваження Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у спірних правовідносинах регулюються нормами законів України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон №877), "Про рекламу" від 3 липня 1996 року N 270/96-ВР (далі Закон №270/96), "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року №1023-XII (далі - Закон №1023) та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26 травня 2004 року (далі - Порядок № 693).

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону №877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону №877 виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Тобто, органи уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, спосіб здійснення державного нагляду (контролю) встановлюються виключно законами.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Положення Закону №877 встановлюють загальні засади державного нагляду (контролю) по відношенню до всіх сфер діяльності суб'єктів господарювання. Конкретні ж засоби, порядок та процедура здійснення державного нагляду (контролю) можуть встановлюватись спеціальними законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами є Закон України "Про рекламу" від 03.07.1996 № 270/96-ВР. Цей Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України (частини 1 статті 2 Закону № 270/96).

Наведені вище норми Закону №877 вказують на те, що виключно законами встановлюються органи та їх повноваження. При цьому, суб'єкт владних повноважень у своїй діяльності керується не тільки цим Законом №877, а і іншими нормативно - правовими актами (законами), які визначають повноваження щодо виявлення і запобігання порушення вимог законодавства та забезпечення інтересів суспільства, в тому числі і в частині надання належної якості послуг. (ст.1, ст.4 Закону №877).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 270/96 контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою КМУ №667 від 02.09.2015 року (далі - Положення) встановлено, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику (окрім іншого), у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Відповідно до частини 4 пункту 9 Положення, одним із основних завдань Держпродспоживслужби є здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, та прийняття рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, а також про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

Частиною 7 Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, є територіальним підрозділом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та їй підпорядковане.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону "Про захист прав споживачів" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

Відповідно до статті 1 Закону № 270/96 реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно з частиною 4 статті 18 Закону № 270/96 (окрім іншого), забороняється розміщувати рекламу на скляних (прозорих) поверхнях транспортних засобів, за винятком випадків, коли для цього використовуються матеріали, які забезпечують безперешкодний огляд з салону транспортного засобу.

Як зазначалось вище, 08.04.2018 Головним управлінням шляхом здійснення фотофіксації встановлено факт розміщення на спеціальній конструкції, розташованій за адресою: вул. 6-та Слобідська, 49 перетин вул. Чкалова, м. Миколаїв, реклами ЖК «Грандбуд» зі слоганом «Я твоя сусідка, вгадай - буду зверху чи знизу», яка містить ознаки порушення закону України "Про рекламу".

У зв'язку з виявленими порушеннями, відповідно до Закону та Порядку посадовою особою Головного управління 16.04.2018 складено Протокол про порушення законодавства про рекламу № 000002, а саме: наявність розповсюдженої реклами, зміст якої має ознаки порушення Закону.

На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право:

вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень;

приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.

Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право:

бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону;

подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду (стаття 26 Закону №270/96).

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №693.

У відповідності до п. 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду (п. 12 Порядку №693).

Пунктом 9 Порядку №693 встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Пунктом 14 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу передбачено, що Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Згідно п. 16 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (п. 18 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу).

Відповідно до встановлених обставин справи вбачається, що посадовими особами Держпродспоживслужби дотримано не усі наведені вище критерії, які стосуються процедури документування та розгляду матеріалів про порушення законодавства про рекламу відносно позивачки.

Так, відповідач листом від 27.08.2018 № 14.7/2217 на адресу позивача направлено запрошення на засідання щодо розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, із зазначеною датою та призначеним часом: 11.09.2018 в 10-00 год.

Розгляд даної справи відбувся 11 вересня 2018 року у відсутності позивача ОСОБА_1 і відповідачем прийнято рішення №000003 про накладення на позивача штрафу в розмірі 1 700 грн., за неподання інформації щодо вартості виготовлення визначеної розповсюдженої зовнішньої реклами та рішення №000004 за замовлення зовнішньої реклами, зміст якої не відповідає вимогам Закону України "Про рекламу" на позивача, як рекламодавця визначеної реклами накладено штраф у розмірі 5 083 грн.

Однак ОСОБА_1 своєчасно не отримала вимогу відповідача про надання документів, а відтак у встановлений у вимозі 7 денний строк не змогла надати необхідні документи.

При цьому позивач ОСОБА_1 тривалий час проживає в м. Одеса, а не за місцем реєстрації, що унеможливило виконання вимоги відповідача у визначений в ній термін.

Оскаржуваним рішенням №000003 від 11 вересня 2018 року відповідач встановив факт неподання інформації щодо вартості виготовлення визначеної розповсюдженої зовнішньої реклами, що не відповідає дійсності, оскільки позивачка надіслала відповідачу копію додаткової угоди№1 до договору №026/1 від 26.01.2018 р. про надання послуг з проведення рекламної кампанії, де зазначено вартість розповсюдження реклами, що становить 1 400 грн. за од. рекламної площі, відповідь на вимогу з копією даної угоди відповідач отримав 09.08.2018 р..

Крім того, рішенням №000004 за замовлення зовнішньої реклами, зміст якої не відповідає вимогам Закону України "Про рекламу" на позивача, як рекламодавця визначеної реклами накладено штраф у розмірі 5 083 грн.

При цьому відповідач стверджує, що зміст реклами носить дискримінаційний характер не конкретизуючи у чому саме полягає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами та свободами або привілеями в будь-якій формі і не зазначено стать, яка підпадає під ознаки дискремінації.

З наведених відповідачем обставин та формулювань неможливо зробити висновок про те, яким чином вказана реклама порушує етичні, гуманістичні, моральні норми та яку вона завдає шкоду.

Ч. 1 ст. 7 Закону України "Про рекламу", визначено, що, основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.

Відповідно до ч. 3 цієї статті реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про рекламу" у рекламі забороняється подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людей та/чи довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки.

Згідно оскаржуваного рішення №000004 за замовлення зовнішньої реклами, зміст якої не відповідає вимогам Закону України "Про рекламу" на позивача, як рекламодавця визначеної реклами накладено штраф у розмірі 5 083 грн., а саме встановлення факту невідповідності змісту замовленої рекламодавцем розповсюдженої реклами Закону України "Про рекламу", зокрема вимогам визначеним ч. 1 та ч. 3 ст. 7, абз. 3 ч. 1 ст. 8, однак відповідачем не доведено факту порушення цих норм.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, у ч. 2 ст. 77 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідачем не надані суду належні докази правомірності винесення спірних рішень про накладення на позивачку штрафів за порушення законодавства про рекламу.

Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі вищенаведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській обл. (пр. Центральний 288, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 40327023) від 11 вересня 2018 року №000003 про накладення на ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) штрафу у розмірі 1 700 грн., та рішенням Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській обл. (пр. Центральний 288, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 40327023) від 11 вересня 2018 року №000004 про накладення на ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) штрафу в розмірі 5 083 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) понесені нею судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській обл. (пр. Центральний 288, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 40327023)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 лютого 2019 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.