Рішення № 80123666, 26.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 лютого 2019 року № 826/10404/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - Відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.03.2018р. № 0023534207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2018р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваного рішення, оскільки доказів вчинення позивачем порушення, передбаченого абзацом 15 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема доказів реалізації алкогольного напою без марки акцизного збору встановленого зразка, в акті перевірки не наведено.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив, зазначивши, що акт перевірки та винесене на підставі нього податкове повідомлення рішення прийняте у повній відповідності до чинного законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що ГУ ДФС у м. Києві на підставі наказу від 31.01.2018р. № 1597 проведена фактична перевірка магазина - кафе «WOK2GO», що належить ФОП ОСОБА_1, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, за результатами якої складено акт перевірки від 19.02.2018р. №0036/26/15/42/3343501009 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлені факти знаходження у реалізації алкогольних напоїв (пляшка віскі «Jack Daniels», місткістю 0,7л, міцністю 40% та пляшка вермуту «MARTINI BIANKO», місткістю 0,5л, міцністю 15%) без марок акцизного податку встановленого зразка. Перевірка проведена у присутності ФОП ОСОБА_1, яка підписала акт перевірки.

26.02.2018р. позивачем були подані заперечення на Акт перевірки, які були залишені без розгляду з мотивів пропуску строків подачі. У поданих запереченнях позивач зазначав, що усі наведені вище алкогольні напої були придбані для здійснення роздрібної торгівлі на розлив. 12.11.2017 року вказані алкогольні напої було відкрито, у зв'язку з чим пошкоджено марки акцизного збору, які було розірвано при фізичному контакті при відкритті пляшки. Збережені марки акцизного збору було значно пошкоджено, у зв'язку з чим подальше знаходження на пляшках акцизного податку було неможливим.

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 03.03.2018р. №0023534207, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосована штрафна санкція на суму 17000 грн. за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

02.04.2018р. позивачем було подано скаргу до ДФС України, яка рішенням від 30.05.2018р. була залишена без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Так, згідно з частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що визначають основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, врегульовані Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно частини 4 статті 11 вказаного Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за порушення норм цього Закону посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством, а саме: у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 затверджено «Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями» (далі - Правила № 854).

Відповідно до пункту 1 Правил № 854 ці Правила визначають основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування.

Згідно з пунктом 2 Правил № 854 роздрібна торгівля алкогольними напоями - діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства.

Ці правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання на території України незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриманий згідно з вимогами законодавства (пункт 3 Правил № 854).

Відповідно до абзацу 1 пункту 15 Правил № 854 не дозволяється продаж алкогольних напоїв у пляшках (іншій тарі) без етикеток або чіткого маркування, з наявними ознаками бою (тріщини, сколювання шийки, пошкодження закорковування тощо), у негерметично закоркованих пляшках, з наявністю сторонніх і завислих частинок або каламуті, осаду (якщо це не передбачено нормативним документом, обов'язковим до виконання), строк придатності яких минув.

Відповідно до підпункту 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Приписами пункту 226.1 статті 226 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що технологія маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку має передбачати розривання марки під час відкупорювання (розкривання) товару.

Це означає, що під час відкупорювання (розкривання) товару марка акцизного податку автоматично псується.

В силу пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

З аналізу наведених норм вбачається, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на невідкорковані напої, а на продаж повної (всієї) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм. Натомість, у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається наявності марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі.

Закон не покладає на платників податку обов'язку зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 18.05.2018р. у справі № 804/4921/17.

Судом встановлено, що підставою для застосування штрафних санкцій шляхом винесення спірного рішення слугувала реалізація ФОП ОСОБА_1 пляшок алкогольного напою віскі «Jack Daniels», місткістю 0,7л, міцністю 40% та пляшка вермуту «MARTINI BIANKO», місткістю 0,5л, міцністю 15% - без марок акцизного збору встановленого зразка.

Під час розгляду справи судом встановлено, що висновки податкового органу відносно того, що позивач зберігав алкогольний напій без марки акцизного податку, стосуються напоїв, які було відкупорено (розкрито) і знаходилися в реалізації на розлив.

Про це вказано і в Акті перевірки у розділі 2.2.11, де зазначено: «Згідно пояснень ФОП ОСОБА_1 марки акцизного збору були втрачені при відкритті пляшок».

Вказані обставини наведено також у поданих позивачем запереченнях на Акт перевірки, де вказано, що наведені алкогольні напої були придбані для здійснення роздрібної торгівлі на розлив та були відкриті 12.11.2017 року, у зв'язку з чим пошкоджено марки акцизного збору. Збережені марки акцизного збору було значно пошкоджено, у зв'язку з чим подальше знаходження на пляшках акцизного податку було неможливим.

Разом з тим, жодних доказів на підтвердження факту зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку контролюючий орган суду не надав, зокрема фотофіксації відповідного порушення. Більш того, акт перевірки від 15.02.2018 р. за № 0036/26/15/42/3343501009, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване рішення, не відображає детального опису виявленого порушення, а саме не вказано, за яких обставин відбувалася реалізація алкогольних напоїв віскі «Jack Daniels» та вермуту «MARTINI BIANKO» без марок акцизного збору встановленого зразка. Проте позивачем зазначено, що реалізована пляшка була не повною, адже певна кількість напою була раніше реалізована. Також суд звертає увагу, що жодним нормативним актом не передбачено обов'язок наклеювати акцизну марку після реалізації частини напою.

З огляду на пояснення позивача, суд приходить до висновку, що для зібрання належних доказів, відповідачу було необхідно перевірити залишки алкогольних напоїв на наявність акцизних марок.

Окрім того, у відповідності до пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Судом встановлено, що перевірка відповідачем здійснена 15 лютого 2018 року, в той час, як акт перевірки складено 19 лютого 2018 року, що свідчить про наявність процедурних порушень при проведенні повірки та складенню відповідного акту.

За таких обставин суд вважає, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбачений абзацом 15 частини другої статті 17 Закону, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 03.03.2018р. № 0023534207 є протиправним та підлягає скасуванню.

У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 03.03.2018р. № 0023534207.

3. Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_2) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 704,80 (сімсот чотири) гривень 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій