Рішення № 80123636, 26.02.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 р. № 400/254/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївський області, вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001

про:визнання дій протиправними та скасування постанови від 03.01.2019,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Центрального відділу ДВС Головного територіального Управління юстиції у Миколаївській області про визнання дії щодо накладання арешту на картковий зарплатний рахунок в АТ «УКРСИББАНК» та рахунок ФОП ОСОБА_1 в Миколаївському РУ Приват Банк протиправними, скасування постанови від 03.01.2019 про арешт коштів ОСОБА_1

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що накладання арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівнику, що призводить до порушення його конституційних прав. Рахунок в Миколаївському РУ ПриватБанк є розрахунковим рахунком ФОП ОСОБА_1, який використовується для виплати заробітної плати працівникам та єдиного соціального внеску, тому накладання арешту на цій рахунок порушує права працівників позивача на отримання заробітної плати.

Відповідач надав відзив, в якому просить у задоволенні позову відмовити, оскільки державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України « Про виконавче провадження».

Суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

На виконанні у державного виконавця Центрального відділу ДВС м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області перебуває виконавче провадження ВП № 54281147 з примусового виконання постанови № 332, виданої 26.12.2016 Управлінням ДАБІ у Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави заборгованість в сумі 13600 грн.

13.07.2017 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

14.07.2017 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.

03.01.2019 винесена постанов про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках -АТ «УКРСИББАНК», Миколаївське РУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «ОТП БАНК» та всіх інших відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладання арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 15110 грн.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно з ч.2 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику" , на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання" , на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки" , на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.(ч.3 ст.52 Закону України « Про виконавче провадження» № 1404 від 02.06.2016.

Стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків (ст.68,70 Закону України « Про виконавче провадження»).

Позивач був обізнаний про наявність виконавчого провадження, оскільки постановою від 13.07.2017 відкрито виконавче провадження.

Позивач, як сторона виконавчого провадження зобов'язана добросовісно користуватись наданими їй правами та обов'язками відповідно до ст.19 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач не надав суду докази, що він звертався до державного виконавця з повідомленням, що рахунок в АТ «УКРСИББАНК» є зарплатним рахунком, доказів перебування позивача у трудових відносинах, оскільки відповідно до ч.2 ст.68 Закону України № 1404 державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати. Сума стягнення і цьому виконавчому провадженні не перевищує 5-ти мінімальних заробітних плат.

Крім того, позивач також не надав суду доказів того, що його кошти у банках відносяться до переліку коштів, на які відповідно до ч.2 ст.48, ч.3 ст.52 Закону України № 1404 заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

Посилання позивача на те, що державний виконавець протиправно наклав арешт на розрахункові рахунки фізичної особи підприємця, що унеможливлює виплату заробітної плати працівникам та сплату єдиного соціального внеску, не приймається судом до уваги, оскільки позивач всупереч ч.1 ст.77 КАС України не довів ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги , оскільки не зазначив норму права, яка б забороняла відповідачу накладати арешт на кошти позивача, як фізичної особи-підприємця, який використовується для виплати заробітної плати та ЄСВ.

Крім того, у спірній постанові державного виконавця зазначено, що накладається арешт на кошти на рахунках, крім коштів звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику.

Позивач не довів суду, що відповідач допустив порушення Закону України « Про виконавче провадження» при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 03.01.2019, тому позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) до Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївський області (вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 35065742) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко