Рішення № 80123542, 20.02.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/5670/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 1340/5670/18 за позовом головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому просило:

- визнати дії держаного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області при винесені постанови від 05.11.2018 року ВП № 57575040 про відкриття провадження протиправними;

- скасувати постанову від 05.11.2018 року ВП № 57575040 держаного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не згідний із спірною постановою, оскільки така винесена з порушенням встановленого законом порядку. Позивач зазначає, що згідно Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом.

Позивач зазначає, що виплата пенсії є періодичним платежем, відповідно за стягнення такої виконавчий збір не стягується.

Стаття 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій передбачених тільки цим Законом. Тобто, трудових пенсій. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі не передбачені цим Законом.

Ухвалою судді від 21.12.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу встановлено строк для подання відзиву до суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 79013 0844414, однак у зазначений в ухвалі строк відповідач відзиву до суду не подав.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

05.11.2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого листа № 813/862/18, виданого Львівським окружним адміністративним судом 18.09.2018 року, про зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 року № 900-VIII, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.201992 № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та довідки № 91-00043 від 19.07.2017 року про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУМВС України у Львівській області.

05.11.2018 року на адресу боржника скеровано вимогу державного виконавця та зобов'язано виконати рішення суду.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає протиправними дії держаного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області при винесені постанови від 05.11.2018 року про відкриття виконавчого провадження за № 57575040, а також вважає протиправною і такою, що підлягає скасуванню цю ж постанову.

Вказані обставини, та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Судом не враховуються аргументи наведені позивачем щодо протиправності дії держаного виконавця, оскільки за правовою природою - дії це активна поведінка особи, яка врегульована вимогами законодавства. На думку суду така поведінка має мати юридичні наслідки для позивача. В даному випадку позивач не конкретизував в чому саме полягають спірні дії держаного виконавця, а юридичні наслідки для позивача має саме постанова від 05.11.2018 року за № 57575040 про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки на думку суду позивач помилився в обраному способі захисту, оскарживши лише самі спірні дії які не мають для позивача жодного юридичного наслідку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 5 вказаного Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 вказаного Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (пункт 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Як вбачається із матеріалів справи 05.11.2018 року на підставі виконавчого листа № 813/862/18 виданого Львівським окружним адміністративним судом 18.09.2018 року було відкрито виконавче провадження № 57575040.

Тобто у державного виконавця були законні підстави, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», для відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, відповідачем були вчинені дії направлені на виконання виконавчого листа від 18.09.2018 року про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) з 01.01.2016 як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 №900-VIII, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та довідки №91-00043 від 19.07.2017 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2016, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУМВС України у Львівській області.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога позивача про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, не підлягає задоволенню, оскільки у державного виконавця були законні підстави, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для відкриття виконавчого провадження, а належним способом захисту порушеного права у випадку скасування документа на підставі якого відкрито виконавче провадження є вимога про закінчення виконавчого провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог покликався на частину 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» в якій зазначені підстави для звільнення від стягнення виконавчого збору.

Так, відповідно до пункту 1 частини 5 статті 27 вказаного Закону, за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

Позивач стверджує, що перерахунок і виплата пенсії є періодичним платежем, відтак виконавчий збір при примусовому виконанні рішень щодо стягнень періодичних платежів не справляється.

Відповідно до визначення, що міститься у статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Предметом стягнення у виконавчому провадженні № 57575040 є не пенсія, як періодичний платіж в розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а разове стягнення за судовим рішенням неправомірно невиплаченої грошової допомоги.

Суд зазначає, що доказів наявності підстав, передбачених ч. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», а саме фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, за яких виконавчий збір не стягується Позивач суду не надав.

Здійснення лише нарахування грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій не є фактичним виконанням судового рішення, оскільки таке не привело до повного виконання судового рішення.

Відповідно позовні вимоги позивача задоволення не підлягають.

Норми права, які застосував суд, наступні:

Частина Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) до Головного територіального управління юстиції у Львівській області (79013, м. Львів, пл. Шашкевича, 1) про визнання протиправними дій, скасування постанови - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено в повному 25.02.2019 року.

Суддя Гавдик З.В.