Рішення № 80123456, 21.02.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/64/19

21 лютого 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 13 липня 2018 року звернувся до Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку як потерпілий внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Проте, відповідач своїм рішенням відмовив позивачу в призначенні пенсії на умовах, передбачених нормою Закону, мотивуючи тим, що на території, яка відноситься до зони посиленого радіологічного контролю ОСОБА_1 згідно реєстрації місця проживання вказаної у його паспорті проживав з 27.02.1998 року по теперішній час. До того, з моменту аварії по 26.12.2003 проживав на території, що не дає права на зниження пенсійного віку.

Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, вважає його помилковим та протиправним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 08.01.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

21 січня 2019 року від представника відповідача поштою на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

24 січня 2019 року ухвалою суду було призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 11.02.2019 о 09:30 год.

11 лютого 2019 року секретарем судового засідання складено довідку про те, що судове засідання відкладено на 21.02.2019 о 09:30 год., у зв'язку із відсутністю електроенергії в приміщенні суду.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, подавши через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просили їх задовольнити, не заперечують проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, доказом чого є повідомлення про прочитання 18 лютого 2019 року повістки про виклик до Тернопільського окружного адміністративного суду. Причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 3 ст. 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, з'ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, яка досягла віку 55 років. 13 липня 2018 року позивач звернувся до Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку як потерпілий внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, подавши необхідні документи.

Таке право випливає із положення ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ (далі - Закон №796- XII), де вказано, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, а саме за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.

Проте, відповідач своїм рішенням (протокол № 66 від 18.07.2018р.) відмовив позивачу в призначенні пенсії на умовах, передбачених цією нормою Закону, мотивуючи тим, що на території, яка відноситься до зони посиленого радіологічного контролю (м. Чортків) ОСОБА_1 згідно реєстрації місця проживання вказаної у його паспорті проживав з 27.02.1998 року по теперішній час. До того, з моменту аварії по 26.12.2003 проживав на території, що не дає права на зниження пенсійного віку. Робота з моменту аварії по 29.12.1994 рік проходила в Тернопільській організації, яка довідкою №3 28.03.2018р. проінформувала, що робота ОСОБА_1 в цей період проходила в автоколоні № 2, що знаходилась в м. Чорткові, але на думку відповідача, специфіка роботи в якості водія потребує уточнення щодо безпосереднього місця виконання обов'язків.

Так, ОСОБА_1 постійно працював у зоні посиленого радіологічного контролю - в м. Чорткові з 16.01.1985р. по 29.12.1994 рік в Тернопільському АТП-1961; з 29.12.1994 року по 03.04.2002 рік в Чортківській МПМК-20.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року №106 населений пункт місто Чортків Тернопільської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 позивача було 16 січня 1985 року зараховано шофером в Тернопільське АТП-1961, з якого 29 грудня 1994 року його було звільнено по переводу в Чортківську МПМК-20, де він пропрацював до 03.04.2002 року.

Відтак, згідно довідки від 28.03.2018р. № 3, виданої правонаступником Тернопільського АТП-1961 робота ОСОБА_1 у вказані вище періоди проходила в автоколоні №2, що знаходилась в м. Чорткові. Дана довідка була подана позивачем в орган пенсійного фонду на підтвердження місця своєї роботи, але вона не була взята до уваги.

Судом встановлено, що той факт що позивач дійсно працював водієм виключно в м. Чорткові підтвердять його колеги по роботі.

Отже, відповідно до записів трудової книжки період постійної роботи ОСОБА_1 на території зони посиленого радіоекологічного контролю в автоколоні Тернопільського АТП-1961, яка знаходилась в м. Чорткові, з моменту аварії (26.04.1986) по 29.12.1994 рік складає 8 років 8 місяців 4 дні. А робота в Чортківському МПМК-20 з 29.12.1994р. по 03.04.2002р. складає 7 років 3 місяці 5 днів. Тобто згідно лише записів трудової книжки за №1-5 в позивача є необхідні періоди постійної роботи в посиленого радіоактивного забруднення, які надають право на зменшення пенсійного на підставі положення ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: станом на 01.01.1993 рік постійне проживання та постійна робота в зоні не менше 4-х років надає право на пенсію із зменшенням пенсійного віку; період роботи з моменту аварії (26.04.1986р.) по 31.07.1986р. надає право на зменшення віку на 2 роки; період роботи з 31.07.1986р. по 03.04.2002р. (15 років 11 місяців 9 днів) надає право на додаткові 3 роки зменшення пенсійного віку.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтверджень наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За правилами ч. 1 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Це означає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії, за обставин, коли перевіркою встановлено факт роботи на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідач відмовляючи ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії не взяв до відома, що він вже визнаний громадянином, який постійно проживає/постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю і користуюся пільгами, призначеними для осіб віднесених до 4 категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням 4 категорії серії В-П №149147, видане Тернопільським обласною державною адміністрацією від 04.11.1993 року.

Відповідно до ч.4 ст.14 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Видача посвідчень проводиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом міністрів України. Постановою КМУ від 20.01.1997 року № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом №796- XII або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.3 ст.65 Закону №796-ХІІ посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Статтею 55 Закону №796-ХІІ визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, якщо вони працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, якщо вони за станом на 1 січня 1993 року проживали або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій у розрахунку 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в довідці за результатами вивчення та узагальнення судової практики перегляду Вищим адміністративним судом України в касаційному порядку судових рішень у справах про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, єдиним пільговим документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право на користування пільгами, встановленими чинним законодавством, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

З таких позицій виходить і судова практика з даної категорії справ, що вбачається з ухвал Вищого адміністративного суду України (справи №К/800/18275/14, №К/800/19953/15, № К/800/8224/13).

Згідно правової позиції Верховного суду України висловленої у постанові від 21.11.2006 по справі № 21-1048во06 єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та робота на забруднених територіях тощо, є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Отже, суд вважає, що наявність у позивача статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи відповідачем не оспорюється, посвідчення є чинним і вказує на те, що позивач згідно абз. 1 п.2 ч.І ст.14 Закону №796-ХІІта Порядку №501, дійсно є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

При цьому, посилання відповідача на дані трудового стажу ОСОБА_1 щодо його роботи водієм, що носить роз'їзний характер, а документів, які б стверджували що позивач виконував свої посадові обов'язки виключно на території посиленого радіологічного контролю немає, не може бути самостійною та виключною підставою для відмови у призначені позивачу пільгової пенсії.

Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до положень ст. 55 Закону №796-ХІІ.

В силу вимог ст. 45 Закону №1058-ІУ пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Оскільки, ОСОБА_1 звернувся до відповідача за призначенням пенсії за віком 13.07.2018 року, то вона повинна бути йому призначена з 14 липня 2018 року.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 34,м. Чортків,Тернопільська область,48500, ЄДРПОУ / ІПН: 41248539) щодо призначення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ЄДРПОУ/ІПН: НОМЕР_1) пенсії із зменшенням пенсійного віку.

Зобов'язати Чортківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 34,м. Чортків,Тернопільська область,48500, ЄДРПОУ / ІПН: 41248539) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ЄДРПОУ/ІПН: НОМЕР_1) , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, пенсію із зменшенням пенсійного віку згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 14 липня 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ЄДРПОУ/ІПН: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 34,м. Чортків, Тернопільська область,48500, ЄДРПОУ / ІПН: 41248539) сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, сплачений відповідно до квитанції № 37937916 від 28.12.2018 року .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 серпня 2019 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.