Ухвала суду № 80123252, 27.02.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"27" лютого 2019 р. справа № 300/390/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про зобов'язання до вчинення дій щодо проведення перерахунку пенсії за віком із врахуванням всього періоду (страхового стажу) перебування на пенсії по інвалідності, у зв'язку з професійним захворюванням, з 10.07.2018, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач), в інтересах якого діє ОСОБА_2 (надалі по тексту також - представник позивача), 22.02.2019 звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Одночасно із позовною заявою, 22.02.2019, представник позивача подав клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно вимог частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За змістом частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Так, згідно частини 1 статті 1 вказаного Закону, судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За приписами частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору, серед іншого, є громадяни України, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (пункт 1 части 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір").

Частиною 2 статті 8 вказаного Закону передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Представник позивача, заявляючи вказане клопотання про звільнення від сплати судового збору, вказує на важке матеріальне становище ОСОБА_1, який є особою з інвалідністю третьої групи.

Однак, не дотримуючись статті 8 Закону України "Про судовий збір", на підтвердження майнового стану позивача, ОСОБА_2 не подано жодних доказів, в тому числі відповідного документу про річний дохід (його розмір) ОСОБА_1 за попередній календарний рік.

Відсутність такої інформації позбавляє можливість суду перевірити, чи перевищує розмір судового збору (768,40 гривень) п'ять відсотків розміру річного доходу позивача.

Окрім вказаного, посилання позивача у клопотанні на положення статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України є помилковим, так як дана норма Кодексу регулює питання виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів.

У зв'язку з вказаним клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову не підлягає до задоволення.

Відтак, несплата позивачем відповідного розміру судового збору вважалося поданням позовної заяви без додержання вимог положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд також зазначає, що частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання фізичною особою до суду адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", який вступив в дію з 01.01.2019, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року складає 1 921,00 гривень.

Із змісту позовних вимог слідує, що позивач просить суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську провести перерахунок його пенсії за віком із врахуванням всього періоду (страхового стажу) перебування на пенсії по інвалідності, у зв'язку з професійним захворюванням, з 10.07.2018.

Суд констатує, що вказана єдина позовна вимога є вимогою немайнового характеру, заявленою ОСОБА_1.

Враховуючи положення пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" позивач повинен сплатити судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 768,40 гривень.

Втім, позивач не надав до позовної заяви квитанцію (платіжний документ) про сплату судового збору в розмірі 768,40 гривень, документ, який підтверджує обставину щодо звільнення його від сплати судового збору, або належні докази про розмір річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік з метою вирішення питання про наявність підстав для звільнення останнього від сплати судового збору.

Окрім того, за змістом частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як свідчить описова частина адміністративного позову, позивач зазначає про повторне звернення із заявою від 28.01.2019 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, щодо зарахування до страхового стажу при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, оскільки на попередню скаргу від 27.11.2018, органом пенсійного фонду не було надано жодної відповіді.

Позивач також стверджує, що з 2005 року йому встановлено 3-тю групу інвалідності, у зв'язку з професійним захворюванням.

При цьому, лист-звернення від 28.01.2019 і доказ встановлення відповідної групи інвалідності, не долучений позивачем до матеріалів адміністративного позову, що суперечить частині 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Слід відмітити, що у відповідності до частин 1-2, 4-5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення вказаних норм Кодексу, позивач, долучивши до матеріалів адміністративного позову письмові документи, які вважає доказами на підтвердження відповідних обставин, не засвідчив їх копії для відповідача на відповідність оригіналам у встановленому статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

Щодо долученої позивачем до матеріалів адміністративного позову копії довіреності від 19.02.2019, якою уповноважено ОСОБА_2 представляти інтереси ОСОБА_1, зокрема, в адміністративних судах, слід відмітити слідуюче.

Суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи має представник належні повноваження, якщо позовну заяву подано представником (пункт 2 частина 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно вимог частини 8 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді (частина 5 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 6 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Системний аналіз положень частини 5, 6 і 8 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про те, що належним доказом на підтвердження повноважень представництва у суді являється оригінал довіреності, засвідчена підписом судді копія довіреності або копія довіреності, засвідчена у визначеному законом порядку.

Втім, копія довіреності від 19.02.2019, яка міститься в матеріалах позовної заяви, засвідчена підписом представника позивача ОСОБА_2, особисто, що не може вважатися належним доказом на підтвердження повноважень представництва у суді, в розумінні вищенаведених норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно пунктів 2, 4 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані, поряд з іншим, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а також подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Зважаючи на вказане, позовну заяву подано без додержання вимог частин 3, 4 статті 161 та статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв'язку із викладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених частинами 3, 4 статті 161 та статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, про звільнення від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову.

2. Позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про зобов'язання до вчинення дій щодо проведення перерахунку пенсії за віком із врахуванням всього періоду (страхового стажу) перебування на пенсії по інвалідності, у зв'язку з професійним захворюванням, з 10.07.2018, - залишити без руху.

3. Встановити позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених частинами 3, 4 статті 161 та статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

3.1. Необхідно надати (долучити) до позовної заяви:

3.1.1. квитанцію (платіжне доручення) про оплату судового збору в розмірі 768,40 гривень, або документ на підтвердження майнового стану позивача, в тому числі документ про розмір річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік.

3.1.2. засвідчені у відповідності до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, копії одного екземпляру для відповідача всіх письмових документів (доказів), доданих до адміністративного позову.

3.1.3. лист-звернення від 28.01.2019 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, щодо зарахування до страхового стажу позивача при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, у зв'язку з професійним захворюванням.

3.1.4. документ про встановлення позивачу 3-ої групи інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням.

3.1.5. оригінал довіреності від 19.02.2019, або засвідчену у встановленому законом порядку її копію, на підтвердження повноважень ОСОБА_2 представляти інтереси ОСОБА_1 в адміністративному суді.

Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.