Рішення № 80123244, 21.02.2019, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 лютого 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4340/18

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Шеховцової А.С.,

без участі представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 360/4340/18 за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області, в якому позивач просив:

- зобов'язати Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 19.04.2018 зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху, запропоновано позивачу протягом п'яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду: позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статті 160 КАС України, та її копію для вручення відповідачу; належним чином засвідчені копії письмових доказів, доданих до позовної заяви, для приєднання до справи та вручення відповідачу, а саме: лист Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області від 08.07.2015 № 5263/02-10; лист Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області від 17.10.2018 № 54/76 (а.с. 20-21).

03 січня 2019 року до суду від позивача надійшла заява, якою до суду надано копію листа від 17.10.2018 № 54/76 та уточнену позовну заяву (а.с. 24-25) до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), з такими уточненими позовними вимогами:

- зобов'язати відповідача - Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, призначити пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 19.04.2018 року, зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2, що підтверджується Посвідченням серія НОМЕР_2, виданим 03.02.1993 Луганською обласною державною адміністрацією, це посвідчення є безстроковим. В період з 20 жовтня 1986 року по 18 листопада 1986 року, перебуваючи на службі в органах МВС Української PCP у званні сержант міліції, позивач виконував службові обов'язки у складі оперативної групи МВС УPCP по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні небезпеки № 1 з періодичним виїздом в зони № 2, 3. Це підтверджується довідкою форми № 1, виданою 17.11.1986 керівником оперативної групи МВС УРСР полковником В.Ф. Говоруном. З посиланням на статтю 15 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та статтю 55 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вважає, що має право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років. Тому відмову відповідача у призначенні йому пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вважає незаконною.

Ухвалою суду від 08 січня 2019 року відкрито провадження в зазначеній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 1-2).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулася із заявою до відповідача щодо призначення пенсії за вислугу років, відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України від 05.10.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» з наданням необхідних документі, за результатом розгляду якої відповідачем прийнято рішення № 13763/03-01 про відмову в призначенні пенсії за вислугою років посилаючись, що спеціальний стаж роботи складає 26 років 06 місяців 15 днів, тобто менше 30 років.

Однак, з таким рішенням позивач не згодна, оскільки вважає, що має стаж роботи відповідно до діючого законодавства, а саме: 26 років 06 місяців 15 днів.

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав на офіційну електронну адресу суду відзив на позовну заяву (а.с. 32-34), не підписаний електронним цифровим підписом особи та, в силу припису підпункту 2.2.18 пункту 2.2 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, має статус «Інформаційний», разом з тим суд вважає, за необхідне врахувати інформацію, зазначеному у відзиві на позов.

В обґрунтування своєї позиції зазначив, що згідно з переліком документів, наданих позивачем до управління, було встановлено, що довідка від 17.11.1986, надана керівником оперативної групи МВС УРСР про виконання службових обов'язків в складі оперативної групи МВС УРСР, не містить підстав її видачі, не містить даних щодо місця дислокування або населених пунктів чи об'єктів, де саме на території зони відчуження виконувались обов'язки особами у складі оперативної групи МВС УСРС (наказів, маршрутних листів, тощо), крім того, довідка видана на ім'я ОСОБА_3. Вперше позивач звернувся до управління 21.04.2015 із заявою про призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку, згідно з нормами статті 55 Закону № 796. Новоайдарським відділом Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - Новоайдарський відділ) 08.05.2015 за вих. № 3583/02-10 було спрямовано запит до Головного управління МВС України в Київській області з метою отримання документів, які підтверджують участь ОСОБА_1 у заходах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Листом ГУ МВС України в Київській області від 03.06.2015 № з/вх. 4936, Новоайдарський відділ повідомлено про відсутність необхідних документів. Згідно інформації, викладеної у довідці від 15.06.2015 № 54/7508 Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області особова справа ОСОБА_1 в УКЗ ГУМВСУ (за місцем тимчасової дислокації у м. Сєвєродонецьку) відсутня, оскільки територія міста Луганська перебуває під контролем незаконних озброєних формувань, будь-яким чином отримати копію наказу про відрядження позивача до Чорнобильської АЕС не надається можливим. Новоайдарським відділом було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону № 796, яке було надіслано на поштову адресу позивача листом від 22.06.2015 за вих. № 1218/03-02. 19.04.2018 ОСОБА_1 подано до управління заяву в довільній формі щодо надання допомоги в отримані документів, що підтверджують факт участі у заходах із ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 20.10.1986 по 18.11.1986. Зазначив, що Новоайдарським відділом було вдруге спрямовано запит до Головного управління МВС України в Київській області 20.04.2018 за вих. № 4137/02-10 про надання допомоги в отриманні вищезазначених документів. 05.06.2018 року до Новоайдарського відділу надійшов лист Головного управління МВС України в Київській області від 21.05.2018 № 1320/109/12, яким повідомлено про відсутність необхідних документів, та про імовірне їх знаходження за місцем основної роботи позивача на час відрядження в зону відчуження. Таким чином, відповідач вважає, що у нього були відсутні правові підстави для призначення позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку, згідно з нормами статті 55 Закону № 796.

Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 07 лютого 2019 року вирішено перейти із розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21 лютого 2019 року (а.с. 67).

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 57, 58), позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 109).

З урахуванням вимог статей 194, 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не прибули, на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1), є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2, що підтверджується інформацією, зазначеною в наявних в матеріалах справи копіях: паспорті громадянина України (а.с. 5-6), картці фізичної особи - платника податків (а.с. 7), посвідченні серії А №071225, виданого 03.02.1993 (а.с. 8).

Відповідно до інформації, зазначеної в архівній довідці Департаменту режимно -секретного та документального забезпечення Міністерства внутрішніх справ України від 21.09.2015 № 354, у журналі № 3 обліку доз радіоактивного опромінення особового складу оперативної групи МВС на позивача маються відомості, що старший сержант тилу ОСОБА_1, початок опромінення - 20.10.1986, останній запис опромінення 18.11.1986. Вкінці рядка за підрахунком дози опромінення зазначено, що розрахунок отримав і вибув 18.11.1986 (а.с. 11).

Згідно інформації, зазначеної в довідці виданої керівником оперативної групи МВС УРСР 17.11.1986, сержант міліції ОСОБА_3 з 20 жовтня 1986 року по 18 листопада 1986 року виконував службові обов'язки в складі оперативної групи МВС УРСР по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Місце роботи з 20.10.1986 по 18.11.1986 в зоні небезпеки № 1 з періодичним виїздом в зони № 2, 3, в 3 зоні 13,3% загального часу (а.с. 12).

Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 09.08.2018 у справі № 419/976/18 встановлено факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, інд. № НОМЕР_1, довідки про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, складеною російською мовою, виданої 17.11.1986 керівником групи МВС УРСР на ім'я «Терегері Віктора Степановича» (а.с. 17-18).

Відповідно до інформації, зазначеної в листі від 17.10.2018 № 54/76 Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області, не має можливості надати довідку про грошове забезпечення за період перебування у відрядженні в м. Чорнобіль у 1986 році у жовтні та листопаді у зв'язку з тим, що адміністративна будівля ГУМВС України у Луганській області захоплена незаконними озброєними формуваннями разом з усією наявною в ній службовою та фінансовою документацією, в тому числі архівними особовими справами співробітників, що унеможливлює отримання будь-яких відомостей чи документів з них (а.с. 16).

Листом від 23.11.2018 № 704/П-11 Управління пенсійного забезпечення Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області на звернення позивача повідомило, що за результатом розгляду документів, наданих до звернення вбачається відсутність правових підстав для позитивного вирішення питання призначення пенсії за нормами статті 55 Закону 796 (а.с. 15-16).

Позивач зазначає, що в 2018 році по досягненню 55 віку повторно звернувся до відповідача за призначенням із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Однак у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було відмовлено.

Відповідачем на спростування таких тверджень позивача будь-яких доказів не надано.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем вимоги ухвал суду від 08.01.2019 та від 07.02.2019 щодо надання до суду належним чином засвідченої копії інформацію про перебування ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на обліку в Старобільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області; завірену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1; всі звернення позивача за призначенням пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з додатками та рішення прийняті за наслідком їх розгляду; лист від 06.11.2018 № 10912/02-03; запити до Головного управління МВС України в Київській області та відповіді на них, зокрема лист Головного управління МВС України в Київській області від 21.05.2018 № 1320/109/12 та інші; рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (за наявності), або також письмові пояснення про причини відсутності такого рішення; у строк, встановлений судом у відповідності до приписів статті 262 КАС України, не виконані, причини неможливості виконання не повідомлені.

Копії документів (а.с. 35-66, 74-108), що двічі надійшли до суду електронною поштою та не засвідчені у визначеному законом порядку, у розумінні статей 79, 94 КАС України не вважаються письмовими доказами, тому до розгляду судом не приймається.

Судом встановлено, що предметом спору у справі є правомірність відмови відповідача в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Також внаслідок ненадання відповідачем на виконання вимог ухвал суду від 08.01.2019 та від 07.02.2019 рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає, що відмова відбулася без прийняття відповідачем такого рішення.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), Законом України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796).

Згідно зі статтею 55 Закону № 796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів пенсія за віком призначається із зменшенням встановленого пенсійного віку на 10 років.

Статтею 10 Закону № 796 передбачено, що учасниками ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Розділу ІІ Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону № 796.

Отже, із системного аналізу зазначеної норми суд зазначає, що обов'язковою умовою для призначення пенсії за статтею 55 Закону № 796 є наявність посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідної категорії та підтвердження первинними документами необхідної кількості днів роботи у зоні відчуження (довідка Форми 122, архівна довідка).

Так, зокрема статтею 14 Закону № 796 зазначено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 2 категорія: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: - з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; - з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; - у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявне посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серії НОМЕР_2 (категорія 2) (а.с. 8).

Згідно зі статтею 15 Закону № 796 підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Зі змісту довідки виданої керівником оперативної групи МВС УРСР 17.11.1986 сержант міліції ОСОБА_3 дійсно з 20 жовтня 1986 року по 18 листопада 1986 року виконував службові обов'язки в складі оперативної групи МВС УРСР по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Місце роботи з 20.10.1986 по 18.11.1986 в зоні небезпеки № 1 з періодичним виїздом в зони № 2, 3, в 3 зоні 13,3% загального часу (а.с. 11).

Факт належності зазначеної довідки позивачу встановлений рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 09.08.2018 № 419/976/18 (а.с. 17-18).

Доказів щодо скасування зазначеної довідки або визнання її незаконною, відповідачем не надано.

Таким чином, суд приймає як належний доказ зазначену довідку, яка підтверджує факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 20 жовтня 1986 року по 18 листопада 1986 року.

Також, суд наголошує, що в матеріалах справи наявна архівна довідка Департаменту режимно-секретного та документального забезпечення Міністерства внутрішніх справ України від 21.09.2015 № 354, згідно зі змісту якої у журналі № 3 обліку доз радіоактивного опромінення особового складу оперативної групи МВС на позивача маються відомості, що старший сержант тилу ОСОБА_1, початок опромінення - 20.10.1986, останній запис опромінення 18.11.1986. Вкінці рядка за підрахунком дози опромінення зазначено, що розрахунок отримав і вибув 18.11.1986, що також свідчить про те, що у наведений період позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 11).

Крім того, суд керується правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними зокрема в постановах від 21.11.2006 № 21-1048во06 та від 04.09.2015 №690/23/15 та в постанові Верховного суду від 28.03.2018 по справі № 333/2072/17 (2-а/333/122/17) адміністративне провадження № К/9901/42513/18 відповідно до якої єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Суд вважає безпідставними посилання у відзиві на відсутність у позивача архівної довідки, оскільки відсутність на даний час відомостей щодо участі позивача в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не спростовує відомості відображені в довідці керівника оперативної групи МВС УРСР станом на час проходження служби позивачем.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом № 796, зокрема щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. В свою чергу відмова відповідача щодо призначення пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є протиправною.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відмовивши позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідач вчинив протиправні дії, що свідчить про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача до вчинення необхідних дій з метою відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, керуючись статтею 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком із заниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також зобов'язати відповідача призначити позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, пенсію за віком із заниженням пенсійного віку на 5 років, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 19.04.2018.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 10 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місце знаходження: 92703, Луганська область, м. Старобільськ, квартал Дружби, буд. 1А, код ЄДРПОУ 41246506) про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком із заниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Зобов'язати Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, пенсію за віком із заниженням пенсійного віку на 5 років, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 19.04.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 26 лютого 2019 року.

Суддя С.М. Чиркін