Рішення № 80123164, 19.02.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 р. Справа № 480/4620/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Мельник Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/4620/18

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Управління Держпраці у Сумській області

про визнання протиправними та скасування припису та постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Сумській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним і скасувати припис про усунення виявлених порушень від 09.11.2018 № СМ 1896/942/АВ/П;

- визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.11.2018 № СМ1896/942/АВ/ТД-ФС.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови управління Держпраці у Сумській області від 15.11.2018 № СМ1896/942/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу та зупинення стягнення на підставі вказаної постанови.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.10.2018 посадовими особами відповідача було проведено інспекційне відвідування позивача щодо дотримання законодавства про працю, за результатами якого складено акт № СМ1986/442/АВ від 12.11.2018. Перевіркою встановлено порушення трудового законодавства, а саме: допуск до виконання робіт 9 осіб без укладання трудового договору. 09.11.2018 на підставі вищезазначеного акту відповідачем складено припис № СМ 1896/942/АВ/П, яким позивача зобов'язано усунути виявлені під час перевірки порушення шляхом зобов'язання у подальшому укладати виключно трудові договори. 15.11.2018 відповідачем прийнято постанову № СМ1896/942/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 1005210,00 грн. Позивач вважає, що припис та постанова підлягають скасуванню, оскільки прийняті всупереч чинного законодавства, а саме: відповідачем не доведено факт допущення позивачем до виконання робіт ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 без укладання трудових договорів, оскільки вказані особи надавали послуги з практичного навчання водінню в навчальних групах на підставі цивільно-правових договорів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при проведенні інспекційного відвідування було встановлено, що в результаті укладання позивачем цивільно-правових договорів з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 протягом періоду, що перевірявся, фактично здійснено підміну трудових відносин цивільними. А саме, укладено цивільно-правові договори на надання послуг викладання Правил дорожнього руху, основ керування транспортним засобом і вимог безпеки дорожнього руху, етики водіння. Фактично, предметом укладених договорів передбачено виконання трудової функції за професією "викладача" (код за Класифікатором професій ДК 003:2010-23). Договори укладено на виконання процесу праці, який триває постійно, і не носить разового характеру. Предмет договору передбачає виконання особою роботи, яка реалізує основний вид діяльності ФОП ОСОБА_3 - підготовку водіїв транспортних засобів. Договори щомісячно переукладаються на виконання одних, і тих самих робіт, з однією і тією ж особою та охоплюють проміжок часу, що перевищує рік. Натомість, за цивільним законодавством укладаються договори на виконання разової послуги. За таких обставин відповідач дійшов висновку про порушення позивачем частини першої та третьої статті 24 КЗпП України, а саме неукладення трудових договорів у письмовій формі та допущення до роботи 9 осіб без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На думку відповідача, всі вимоги закону під час прийняття припису та постанови дотримані, вони є обґрунтованими та такими, що складені згідно вимог чинного законодавства.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.10.2018 начальником Управління Держпраці у Сумській області прийнято наказ № 1727 про проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю ФОП ОСОБА_3 (а.с. 65).

На підставі наказу від 16.10.2018 № 1727 начальником Управління Держпраці у Сумській області видано направлення № 876/СМ 1896 на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання дійсне з 18.10.2018 по 19.10.2018 (а.с. 66).

З 18.10.2018 по 19.10.2018 посадовими особами Управління Держпраці у Сумській області було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3 щодо дотримання законодавства про працю, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № СМ1896/942/АВ від 19.10.2018 (а.с. 67-71).

Перевіркою встановлено порушення ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: не укладення в письмовій формі трудових договорів з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, а також допущення до виконання робіт вказаних осіб без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

09.11.2018 відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень № СМ1896/942/АВ/П, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_3 у строк до 09.12.2018 усунути виявлені перевіркою порушення (а.с. 118).

15.11.2018 на підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № СМ1896/942/АВ/ТД-ФС в розмірі 1005210, 00 грн. (а.с. 72-74).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.

Згідно із п. 19, 23 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. N 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Згідно із ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до п. 10 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Суд зазначає, що підставою прийняття оскаржуваних припису та постанови є висновок Управління Держпраці у Сумській області, що позивачем допущено до виконання робіт ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 без укладання трудових договорів та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого Кабінетом Міністрів України.

Проте, суд вважає помилковими зазначені доводи відповідача, виходячи з наступного.

У матеріалах справи наявні цивільно-правові договори, укладені ФОП ОСОБА_3 з наступними особами:

- ОСОБА_4 від 03.10.2017, від 03.11.2017, від 04.12.2017, від 02.01.2018. від 05.02.2018, від 05.03.2018, від 02.04.2018, від 02.05.2018, від 04.06.2018, від 02.07.2018, від 06.08.2018, від 03,09.2018 на падання послуг з практичного навчання водінню транспортних засобів категорій "ВЕ, С1Е, СЕ";

- ОСОБА_5 від 03.10.2017, від 03.11.2017, від 04.12.2017, від 02.01.2018, від 05.02.2018, від 05.03.2018, від 02.04.2018, від 02.05.2018, від 04.06.2018, від 02.07.2018, від 06.08.2018, від. 03.09.2018, від 03.10.2018 на надання послуги практичного навчання водінню категорії «В»;

- ОСОБА_13 від 03.10.2017, від 03.11.2017, від 04.12.2017, від 02.01.2018, від 05.02.2012. від 05.03.2018, від 02.04.3018, від 02.05.2018, від 04.06.2018, від 02.07.2018. від 06.08.2018, від 03.09.2018, від 03.10.2018 на надання послуги практичного навчання водінню категорії «В»;

- ОСОБА_8 від 03.10.2017, від 03.11.2017, від 04.12.2017, від 02.01.2018, від 05.02.2018, від 05.03.2018, від 02.04.2018 на надання послуги практичного навчання водінню категорії «В»;

- ОСОБА_14 від 03.10.2017, від 03.11.2017, від 04.12.2017, від 02.01.2018, від 05.02.2018, від 05.03.2018, від 02.04.7018, від 02.05.2018, від 04.06.2018, від 02.07.2018, від 06.08.2018, від 03.09.2018, від 03.10.2018 на надання послуги практичного навчання водінню категорії «В»;

- ОСОБА_10 від 04.12.2017, від 02.01.2018, від 05.02.2018, від 05.03.2018, від 02.04.2018, від 02.05.2018, від 04.06.2018, від 02.07.2018, від 06.08.2018, від 03.09.2018, від 03.10.2018 на надання послуги практичного навчання водінню категорії «А»;

- ОСОБА_12 від 03.09.2018, від 03.10.2018 на надання послуги практичного навчання водінню категорії «С»;

- ОСОБА_11 від 02.04.2018, від 02.05.2018, від 04.06.2018. від 02.07.2018, від 06.08.2018, від 03.09.2018, від 03.10.2018 на надання послуги викладання ПДР, основ керування ТЗ і вимог БДР, етики водіння ТЗ;

- ОСОБА_7 від 03.10.2017, від 03.11.2017, від 04.12.2017, від 02.01.2018, від 05.02.2018, від 05.03.2018, від 02.04.2018, від 02.05.2018, від 04.06.2018, від 02.07.2018, від 06.08.2018, від 03.09.2018, від 03.11.2018 на надання послуги викладання ПДР, основ керування ТЗ і вимог БДР, етики водіння ТЗ (а.с. 82-112, 143, 145, 147, 149, 151, 153, 155, 157, 159, 161,162).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КзПП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи цивільно-правових договорів, замовник - ФОП ОСОБА_3 доручив виконавцям виконати конкретний обсяг робіт, а саме надати послуги з практичного навчання водінню транспортних засобів, викладання ПДР, основ керування ТЗ і вимог БДР, етики водіння ТЗ у певній кількості годин та у чітко визначений строк.

Відповідно до п. 1.1 вищевказаних договорів Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

На підтвердження виконання умов цивільно-правових договорів позивачем надано акти приймання-здачі виконаних робіт (зворотній бік а.с. 82-105, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158, 160, 163-165). Крім того, позивачем до суду надано атестати спеціалістів з підготовки водіїв та медичні довідки щодо придатності до керування транспортним засобом (а.с. 166-183).

Факти проведення виплат грошових коштів на виконання цивільно-правових договорів ФОП ОСОБА_3 з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтверджуються відомостями виплати винагороди по договорам цивільно-правового характеру (а.с. 34-48, 113-116, 122).

Як встановлено судом, більшість з вищевказаних осіб працевлаштовані на інших підприємствах, установах та організаціях, а саме: ОСОБА_4 працює з 01.11.2010 на посаді оператора заправної станції № 3 ТОВ "Сигмус"; ОСОБА_5 працює з 25.01.2017 водієм 2 класу ТОВ "ДСПром Груп"; ОСОБА_13 працює з 03.10.2001 на посаді начальника служби ремонту Конотопської центральної районної лікарні; ОСОБА_8 працює з 01.11.2010 на посаді оператора заправної станції № 2 ТОВ "Сигмус"; ОСОБА_14 працює з 01.02.2015 водієм на Конотопській станції екстреної (швидкої) медичної допомоги; ОСОБА_11 працює з 01.09.2016 на посаді викладача професійно-теоретичної підготовки ДПТНЗ "Конотопський професійний аграрний ліцей"; ОСОБА_7 працює з 01.11.1980 на посаді викладача спецдисциплін ДПТНЗ "Конотопський професійний аграрний ліцей", що підтверджується трудовими книжками зазначених осіб (а.с. 184-197).

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що предметом укладених договорів передбачено виконання трудової функції за професією "викладача" (код за Класифікатором професій ДК 003:2010-23), договори укладено на виконання процесу праці, який триває постійно, і не носить разового характеру, а також на те, що предмет договору передбачає виконання особою роботи, яка реалізує основний вид діяльності ФОП ОСОБА_3 - підготовку водіїв транспортних засобів.

Суд зазначає, що зазначені обставини не можуть свідчити про трудовий характер правовідносин між сторонами, оскільки у даному випадку ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 виконували за цивільно-правовими договорами певні роботи за винагороду, де оплачувався не процес праці, а результат після закінчення роботи за актом виконаних робіт.

Жодних передбачених законом обставин, які б вказували на нікчемність договорів позивача з вказаними особами перевіркою не встановлено, а відповідач не має повноважень на визнання укладених позивачем з виконавцями робіт цивільно-правових договорів недійсними або визнавати їх трудовими чи на власний розсуд тлумачити їх умови.

Суд зауважує, що чинним законодавством України не передбачено конкретних випадків, в яких сторони зобов'язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналізуючи наведені відповідачем доводи, суд дійшов висновку, що відповідачем не наведено ані в акті інспекційного відвідування, ані у судовому засіданні фактичні докази, що позивачем допущено до виконання робіт працівника без укладання трудового договору та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Згідно із п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд вважає, що припис Управління Держпраці у Сумській області про усунення виявлених порушень від 09.11.2018 № СМ1896/942/АВ/П та постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.11.2018 № СМ189626/942/АВ/ТД-ФС не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийняті не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування припису Управління Держпраці у Сумській області про усунення виявлених порушень від 09.11.2018 № СМ1896/942/АВ/П та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.11.2018 № СМ189626/942/АВ/ТД-ФС є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 10.12.2018 № 87 позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 10572,00 грн. (а.с. 4), а відповідно до квитанції від 06.02.2019 № 0.0.1259122319.1 позивачем було сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 576, 30 грн. (а.с. 131).

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області судові витрати на сплату судового збору у загальному розмірі 11148 (одинадцять тисяч сто сорок вісім) грн. 30 коп.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати припис Управління Держпраці у Сумській області про усунення виявлених порушень від 09.11.2018 № СМ 1896/942/АВ/П.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Сумській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.11.2018 № СМ1896/942/АВ/ТД-ФС.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Горького, 28-б, ідентифікаційний код 39857622) судовий збір у розмірі 11148 (одинадцять тисяч сто сорок вісім) грн. 30 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст рішення складений та підписаний 27.02.2019.