Ухвала суду № 80123057, 14.02.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

14 лютого 2019 року м. Київ № 810/2509/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання -Бровчук Ю.В.;

за участі:

представника відповідача - Чемериса Т.П.;

представника третьої особи - Лазоренка Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, адміністративну справу за позовом першого заступника прокурора Київської області до Козинської селищної ради , третя особа -товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос"про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 29.06.2016 р. №5,

в с т а н о в и в:

перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду в інтересах держави з вимогою про скасування рішення Козинської селищної ради від 29.06.2016 р. №5 "Про затвердження "Детального плану житлової забудови північної частини села Козин Обухівського району Київської області".

Ухвалою суду від 09.04.2018 р. було відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

У призначені для розгляду справи дні, а саме: 14.12.2018 р., 25.01.2019 р., 14.02.2019 р., представник прокуратури, явка якого у судове засідання була визнана обов'язковою, для участі у розгляді справи не з'явився, заяв та/чи клопотань про проведення судового засідання без його участі, не надав.

Ураховуючи, що неявка позивача у судове засідання мала систематичний характер, за відсутності повідомлення про її причини, суд вважає за необхідне залишити поданий позов без розгляду, з огляду на таке:

відповідно до ст.44-45 КАСУ, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства.

Кодекс адміністративного судочинства наводить невичерпний перелік дій, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, це: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана); подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин; заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування або перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Приймаючи до уваги завдання адміністративного судочинства, яке орієнтоване на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів юридичних та фізичних осіб, суд вважає неприпустимими дії учасника справи, який затягує її розгляд та ставить у невизначене правове становище інших зацікавлених у вирішенні спору осіб.

Добросовісна поведінка сторони у процесі забезпечує нормальну діяльність суду по з'ясуванню матеріальної (об'єктивної) істини у кожній справі та одночасно з цим гарантує можливість реалізації процесуальних прав всіма задіяними у ній особами, забезпечуючи їхній інтерес щодо швидкого та правильного ухвалення рішення.

Добросовісність під час розгляду справи -це властивість, що передбачає чесне, старанне і сумлінне виконання процесуальних обов'язків за належного здійснення наданих прав. У контексті характеристики зазначеного вище поняття таку властивість слід розуміти як використання наданих прав виключно для досягнення встановленої законом мети. Тому недобросовісне виконання обов'язку щодо використання наданих процесуальних прав потрібно кваліфікувати як зловживання ними.

В Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2010 року No 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у адміністративному судочинстві» зазначено таке: " у судовій практиці як зловживання процесуальними правами належить розглядати наступні дії: заявлення численних необґрунтованих відводів суддям; нез'явлення представників учасників судового процесу на судові засідання без поважних причин і без повідомлення причин неприбуття; подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій; подання зустрічних позовів без дотримання вимог закону тощо.

Положеннями ст.45 КАСУ право встановлювати у кожному конкретному випадку факту зловживання учасником справи своїми процесуальними правами надано суду.

При цьому, суд усвідомлює, що для визнання дій чи бездіяльності зловживанням правом одного лише внутрішнього переконання недостатньо, тому обґрунтовує свою позицію доказами.

Так, ініціатором звернення до суду із позовом до Козинської селищної ради Київської області виступив перший заступник прокурора Київської області, відтак, як суб'єкт звернення повинен був проявляти зацікавленість у розгляді поданої заяви, в тому числі і шляхом забезпечення явки представника прокуратури у судові засідання. Доказом обізнаності позивача про місце та час проведення судових слухань є зворотні повідомлення про вручення поштових відправлень (судових повісток). Неодноразова неявка прокурора у призначені для розгляду справи дні зафіксована протоколами судових засідань від 14.12.2018 р., 25.01.2019 р., 14.02.2019 р.

Неповідомлення суду про причини неприбуття позивача та відсутність будь-яких клопотань відносно подальшого порядку розгляду даної справи, підтверджується відомостями системи "Діловодство спеціалізованого суду", які розміщені в інформаційному вікні щодо конкретної справи.

Суд також звертає увагу на наявну можливість працівників прокуратури прибути у судове засідання з урахуванням місця розташування позивача.

Розглянувши скаргу п. Ловлесса, Європейська комісія з прав людини вказала, що "загальною метою ст. 17 Конвенції є запобігання тоталітарним групам експлуатувати у своїх власних інтересах принципи, проголошені Конвенцією".

У рішеннях у справах "Refah Partisi and Others v. Turkey" (2003) та "danoka v. Latvia" (2006) Суд, попередньо обґрунтувавши безпосередній зв'язок між Конвенцією, з одного боку, і демократією та її цінностями, з іншого, розширив об'єкт можливих посягань зловживання правом: він постановив, зокрема, що "ніхто не уповноважений посилатись на положення Конвенції задля того, аби послабити чи зруйнувати ідеали та цінності демократичного суспільства".

Санкцією, накладеною ЄСПЛ на заявника за зловживання ним своїм правом, є виправдання Судом держави-відповідача за позбавлення заявника охорони того його права, яким він зловживав.

За наведених обставин, суд акцентує, що процесуальна бездіяльність позивача не може бути підставою для затягування розгляду справи та порушенням прав інших учасників процесу.

У даному випадку суд вважає встановленим факт зловживання заявником своїми правами учасника справи, що виявилось у повторній неявці у судове засідання без повідомлення причин неприбуття, тобто вчинення дій, які суперечать завданню адміністративного судочинства та застосовує до поданої позовної заяви наслідки, передбачені ч.3 ст.45 КАСУ.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44-45, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву першого заступника прокурора Київської області (код 02909996, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2) до Козинської селищної ради (код 21680000, с. Козин Обухівського району Київської області, вул. Партизанська, 2) про визнання протиправним та скасування рішення,- залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.