Ухвала суду № 80122641, 26.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1993/17

УХВАЛА

26 лютого 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі колегії: судді Іванова Е.А., суддів Завальнюка І.В., Самойлюк Г.П.,

за участю: секретаря Ягенської К.О., позивача ОСОБА_1, представника відповідачів Кучеренко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву про відвід судді по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Командира військової частини А2393 генерал - майора Грищенко Андрія Миколайовича, командувача Сухопутних військ Збройних сил України генерал - лейтенанта Попко Сергія Миколайовича, Тимчасово виконуючого обов'язки начальника озброєння Командування Сухопутних військ Збройних сил України полковника Ковтун Володимира Олексійовича про визнання дій неправомірними та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Командира військової частини А2393 генерал - майора Грищенко Андрія Миколайовича, командувача Сухопутних військ Збройних сил України генерал - лейтенанта Попко Сергія Миколайовича, Тимчасово виконуючого обов'язки начальника озброєння Командування Сухопутних військ Збройних сил України полковника Ковтун Володимира Олексійовича у якому просить визнати дії відповідачів неправомірними та скасувати наказ командира в/ч А2392 від 24.01.2017 року №56, скасувати накладене дисциплінарне стягнення "сувора догана" за неналежне виконання службових обов'язків.

26.02.2019 року до суду надійшло письмова заява позивача ОСОБА_1, про відвід головуючого судді Іванова Е.А. вх..№7129/19 в якій він зазначає, що 20 лютого 2019 року він прибув у встановлений час в зал судового засідання для участі у розгляді даної справи, але з причин неприбуття головуючого судді Іванова Е.А. розгляд справи не відбувся, та що справа розглядається вже тривалий час, клопотання позивача про зупинення провадження по справі, продовження терміну підготовчого провадження, визнання обов'язкової присутності в залі судового засідання залишені без задоволення; відправлення ухвали про відмову у задоволенні клопотання про зупинення від 22.05.2018 року до Єдиного реєстру судових рішень несвоєчасно 06.09.2018 року., та зазначення в ухвалі що вона не підлягає оскарженню, що є порушенням ч.4 ст.236 КАС України, п.4 ст.248, п.11 ч.1 ст.294 КАС України, так само як і в ухвалі від 06.09.2018 року, не відправлення до Єдиного реєстру судових рішень України ухвали від 19.11.2018 року, зазначення в ухвалах від 03.12.2018 року та 21.01.2019 року що набирають законної сили відповідно до ст..254 КАС України, передачі повістки для вручення позивачу представнику відповідачів, без його згоди на це з зазначенням дати судового засідання в повістці 04.12.2018 року на 09год.00хв., все перелічене дає підстави вважати про упереджену позицію головуючого судді з метою не об'єктивного розгляду справи та залишення його позову без задоволення в повному обсязі.

Представник відповідачів командира військової частини А2393 генерал - майора Грищенко Андрія Миколайовича, командувача Сухопутних військ Збройних сил України генерал - лейтенанта Попко Сергія Миколайовича заперечував, та вважає заяву необґрунтованою.

Відповідач тимчасово виконуючий обов'язки начальника озброєння Командування Сухопутних військ Збройних сил України полковник Ковтун Володимир Олексійович в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, та завчасно про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Згідно з статями 126, 129 Конституції України, незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Це положення узгоджується з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Положеннями статей 36, 37 КАС України наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участь у розгляді адміністративної справи і відводиться.

Так, відповідно до ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Підстави для відводу та самовідводу судді можна поділити на безумовні, які чітко визначені законом і наявність яких має наслідком обов'язковий відвід чи самовідвід судді, і оціночні, які вимагають дослідження і певної оцінки.

У відповідності до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.

Положення зазначеної статті випливають з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків.

Суд враховує, що позивач вже подавав 11.02.2019 року заяву про відвід колегії суддів Іванову Е.А., Завальнюку І.В., Самойлюк Г.П., яка розглянута та ухвалою суду від 13.02.2019 року у її задоволені відмовлено, при цьому в заяві від 11.02.2019 року він так само посилався на те, що ухвала суду від 22.05.2018 року про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі надіслана до Єдиного реєстру судових рішень не своєчасно - 06.09.2018 року, та в ухвалі зазначено, про те, що вона оскарженню не підлягає, в той час коли вона підлягає оскарженню; в ухвалі суду від 06.09.2018 року про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження, так само зазначено про те, що вона не підлягає оскарженню; не отримання позивачем копії заяви ОСОБА_6 про його допит в режимі відео конференції; ухвала від 19.11.2018 року про відмову у зупиненні провадження у справі не внесена до Єдиного реєстру судових рішень; в ухвалі від 03.12.2018 року задоволено клопотання про зупинення, але помилкове зазначено, що порядок набрання законної сили рішенням встановлений ст.254 КАС України, вручення йому судом повістки через представника відповідача у справі та без гербової печатки з невірною датою засідання - 04.12.2018 року на 09год.00хв.

Щодо причини не проведення суддею судового засідання 20.02.2019 року, то в цей день головуючий суддя Іванов Е.А. згідно наказу голови суду від 18.02.2019 року перебував у відпустці.

Підстави, на які посилається заявник, на думку суду, не є такими, що можуть викликати сумнів у неупередженості судді.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Крім того, необхідно зазначити, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень у інших справах, у т.ч. подібних.

Подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань може свідчити про затягування розгляду справи.

Отже, положення статті 36 КАС України містять вичерпний перелік підстав для відводу судді.

Відповідно до частини 3 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.

Таким чином, зважаючи на викладені обставини, суд приходить до висновку про те, що заява про відвід судді заявлена ОСОБА_1 є необґрунтованою.

Також, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку про можливість зупинити провадження у справі № 815/1993/17 до вирішення питання про відвід в порядку, передбаченому ст. 40 КАС України.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 236, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Іванову Е.А. визнати необгрунтованою.

Зупинити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Командира військової частини А2393 генерал - майора Грищенко Андрія Миколайовича, командувача Сухопутних військ Збройних сил України генерал - лейтенанта Попко Сергія Миколайовича, Тимчасово виконуючого обов'язки начальника озброєння Командування Сухопутних військ Збройних сил України полковника Ковтун Володимира Олексійовича про визнання дій неправомірними та скасування наказу.

Передати заяву про відвід судді від 26.02.2019 року у справі 815/1993/17 до відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді, з метою вирішення питання про відвід у порядку визначеному ст. 31 КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2019 року.

Суддя Е.А.Іванов

Суддя І.В.Завальнюк

Суддя Г.П.Самойлюк