Ухвала суду № 80122295, 26.02.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

26 лютого 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/70/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Пляшкової К.О.,

за участю

секретаря судового засідання Моспанюк Є.С.,

представників

позивача ОСОБА_1 (ордер на надання правової допомоги від 26.12.2018 ПТ № 029107),

першого відповідача не прибула,

другого відповідача не прибула,

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської ради, Відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 03 січня 2019 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 (далі - позивач) до Сєвєродонецької міської ради (далі - відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправним дії відповідача щодо відмови у знятті з реєстрації місця проживання позивача;

- зобов'язати відповідача виконати дії по зняттю з реєстрації місця проживання позивача;

- визнати протиправним дії відповідача щодо відмови у реєстрації місця проживання позивача;

- зобов'язати відповідача здійснити реєстрацію місця проживання позивача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, позивач є внутрішньо переміщеною особою з місцем реєстрації позивача у м. Луганську. Позивач звернувся до Відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради із заявами про зняття з реєстрації місця проживання у м. Луганську та реєстрацію місця проживання у м. Сєвєродонецьку Луганської області. До заяв надано документи, що дають підстави для реєстрації місця проживання позивача у м. Сєвєродонецьку Луганської області, включаючи паспорт громадянина України, квитанцію про сплату адміністративного збору, ордер на жиле приміщення від 21.11.2018 № 63 серія П. Відповідачем в особі завідувача сектору у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради адміністратора Муравської М.О. відмовлено у знятті з реєстрації місця проживання та реєстрації місця проживання позивача.

Дії відповідача щодо відмови у знятті з реєстрації у м. Луганську та реєстрації місця проживання позивача у м. Сєвєродонецьку Луганської області позивач вважає протиправними та такими, що порушують його права.

Ухвалою суду від 08 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі (арк. спр. 1-2).

Від першого відповідача 31 січня 2019 року через відділ діловодства, обліку та звернень громадян (канцелярію) суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Сєвєродонецька міська рада заперечує проти задоволення вимог позивача (арк. спр. 47-51).

Також представником першого відповідача 11 лютого 2019 року через відділ діловодства, обліку та звернень громадян (канцелярію) суду надійшло клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем (арк. спр. 23-24).

Ухвалою суду від 11 лютого 2019 року клопотання представника Сєвєродонецької міської ради задоволено частково, залучено Відділ адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради як другого відповідача до участі у справі (арк. спр. 85-86).

Відділ адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради 14 лютого 2019 отримав ухвалу суду про залучення його як другого відповідача до участі у справі (арк. спр. 91), правом подати відзив на адміністративний позов не скористався.

Від представника позивача 20 лютого 2019 року через відділ діловодства, обліку та звернень громадян (канцелярію) суду надійшли заперечення на відзив Сєвєродонецької міської ради (арк. спр. 93-95).

Представник позивача у підготовчому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідачів у підготовче засідання не прибули, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином (арк. спр. 91, 92).

Від представника Сєвєродонецької міської ради 25 лютого 2019 року через відділ діловодства, обліку та звернень громадян (канцелярію) суду надійшло клопотання про перенесення слухання справи у зв'язку з відрядженням представника відповідача (арк. спр. 101).

Керуючись положеннями частини другої статті 181, частини другої статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у підготовчому засіданні за відсутності представників відповідачів.

Розглянувши справу у підготовчому судовому засіданні, суд встановив таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав: фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статі 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Аналіз вищезазначених норм закону свідчить про те, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб'єкта владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому владні повноваження повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме в сфері публічно-правових відносин і стосуватися безпосередньо конкретної особи. Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин, до адміністративної юрисдикції не відносяться.

Отже, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб кваліфікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Якщо порушення свої прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Така правова позиція неодноразово викладена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 16 травня 2018 року по справі № 337/2535/2017 (провадження № 14-130цс18), від 12 грудня 2018 року по справі № 826/8687/16 (провадження № 11-1152апп18), від 12 грудня 2018 року по справі № 644/7422/16-ц (провадження № 14-363цс18) тощо.

Як слідує з позовної заяви та матеріалів справи, позивач 20 грудня 2018 року звернувся до Відділ адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради із заявами про зняття з реєстрації місця проживання у м. Луганську та про реєстрацію місця проживання у м. Сєвєродонецьку (арк. спр. 73, 74).

Разом із заявами позивачем надано, зокрема, ордер на жиле приміщення № 63 серії П, виданий виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 21.11.2018 ОСОБА_2 з сім'єю з трьох осіб на право на зайняття службового жилого приміщення. Ордер містить відомості про склад сім'ї позивача, до якої входять дочка та син позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (арк. спр. 78).

З копій свідоцтв про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_2 встановлено, що вони народилися 20.11.2009 (арк. спр. 32, 33). Тобто, на час звернення позивача за вчиненням реєстраційний дій дітям виповнилося 9 років.

Уповноваженою особою Відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради у вчиненні реєстраційних дій відмовлено 20 грудня 2018 року з посиланням на положення статті 9-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», абзацу 2 статті 4, пункту 1 статті 11, абзацу 6 пункту 6 статті 18 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; пункт 1 статті 160 Сімейного кодексу України, статті 22, 23 Положення по порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою від 04.02.1988 № 37 «Про службові жилі приміщення», про що зазначено на звороті відповідних заяв.

Спірні правовідносини врегульовані такими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 11.12.2003 № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон № 1382-IV) громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Частиною першою статті 6 Закону № 1382-IV передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Згідно з частинами першою та шостою статті 7 Закону № 1382-IV зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації. Зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Статтею 9-1 Закону № 1382-IV визначено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.

Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.

Частиною першою статті 160 Сімейного кодексу України визначено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до частини першої статті 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до частини першої статті 122 Житлового кодексу Української РСР на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.

Порядок надання службових жилих приміщень визначає Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37 «Про службові жилі приміщення», пунктами 22 та 23 якого визначено, що ордер вручається громадянинові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред'являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім'ї, включених до ордера.

При вселенні в надане службове жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім'ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.

Правила реєстрації місця проживання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 (далі - Правила), пунктом 1 яких визначено, що ці Правила визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів.

Абзацом 2 пункту 4 Правил передбачено, що реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

Згідно з абзацом 1 пункту 11 Правил орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо особа не подала необхідних документів або інформації.

Пунктом 18 Правил визначено, що для реєстрації місця проживання особа або її представник подає:

1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8;

2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;

3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу);

4) документи, що підтверджують, зокрема:

право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників);

5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання особи інші документи.

Пунктом 26 Правил визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема:

заяви особи або її представника за формою згідно з додатком 11;

рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

Разом із заявою особа подає:

документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження;

квитанцію про сплату адміністративного збору;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами зняття з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернувся до Відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради із заявами про реєстрацію місця проживання у службовому приміщенні на підставі ордеру на жиле приміщення від 21.11.2018 № 63 з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання. При цьому ордер виданий на позивача та двох членів його сім'ї - неповнолітніх дітей позивача.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм, суд дійшов висновку, що для зняття з реєстрації та реєстрації дітей за новим місцем проживання за заявою одного з батьків, які проживають за різними адресами, необхідна згода іншого з батьків. Разом з тим, позивачем при знятті з реєстрації та реєстрації за новим місцем проживання не надано письмової згоди іншого з батьків.

Позивач зазначає, що звертався за зняттям з реєстрації та реєстрацією за новим місцем проживання виключно себе, а не дітей, тому надання згоди не є необхідною умовою для здійснення реєстраційних дій.

Такі твердження суд вважає хибними, з огляду на те, що реєстрація позивача за новим місцем проживання мала здійснюватися на підставі ордера на жиле приміщення, виданого на 3 осіб. За правилами, визначеними чинним законодавством, реєстрація всіх осіб, включених до ордеру, здійснюється одночасно.

Зі змісту позовної зави, відзиву на позовну заяву судом встановлено, що спірні правовідносини стосуються права користування позивача службовим житлом - квартирою. Отже, предметом спірних правовідносин є немайнові права позивача на службову квартиру.

Також судом встановлено, що спірні правовідносини стосуються й сімейних відносин позивача щодо місця проживання неповнолітніх дітей позивача, які мають вирішуватися у визначеному статтею 161 Сімейного кодексу України порядку.

Враховуючи те, що спірні правовідносини стосуються сімейних та житлових прав позивача, а, отже, існує спір про право, можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства відсутня.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі за результатами підготовчого засідання.

Роз'яснити позивачу право звернення з даним позовом в порядку цивільного судочинства.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статями 2, 19, 180, 183, 238, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської ради, Відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження в адміністративній справі, не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну ухвалу суду складено 27 лютого 2019 року.

СуддяК.О. Пляшкова