Рішення № 80122269, 26.02.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року ЛуцькСправа № 140/2747/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Ковельське АТП» до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Ковельське АТП» (далі - ТзДВ «Ковельське АТП», позивач) звернулося в суд із позовом до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03 грудня 2018 року за № 065533.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем на підставі акту перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21 жовтня 2018 року № 06075468 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03 грудня 2018 року за № 065533, якою до перевізника ТзДВ «Ковельське АТП» застосовано штраф в розмірі 510 грн 00 коп. за вчинення правопорушення, передбаченого абзацом 9 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки ТзДВ «Ковельське АТП» жодним чином не порушувало вимог Закону України «Про автомобільний транспорт». Зокрема, зазначає, що відповідно до дозволу від 19 березня 2018 року № 007891 товариство здійснює міжнародні перевезення пасажирів по маршруту «Чернівці-Вільнюс» протяжністю 1199 км, на якому задіяно два автобуси та чотири водії. Тому позивач вважає, що норма частини десятої статті 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо необхідності направлення двох водіїв на автобусні маршрути протяжністю понад 500 км ТзДВ «Ковельське АТП» дотримана. З наведених підстав, просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

У відзиві на позов від 18 січня 2019 року за № 118/21-19 відповідач його вимог не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту проведення перевірки №075468 від 21 жовтня 2018 року представником позивача були подані пояснення до даного акту, в яких перевізник зазначив та підтвердив, що на «відрізку» міжнародного автобусного маршруту «Нововолинськ - Чернівці» протяжністю 387 км їхав один водій. Зазначає, що відповідно до пункту 3.5 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 07 червня 2010 року №340 на автобусні маршрути протяжністю понад 500 км направляються два водії, причому період керування кожного повинен становити половину загального періоду керування. Відтак, автобусний маршрут, протяжність якого становить понад 500 км повинен виконуватись двома водіями та водії повинні знаходитись в автобусі від початкового до кінцевого пункту автобусного маршруту. Посилається на правомірність висновків зроблених при проведенні перевірки та вважає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03 грудня 2018 року за № 065533 винесена у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для визнання її протиправною та скасування немає. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

У поданій до суду відповіді на відзив від 22 січня 2019 року позивач підтвердив власну правову позицію, не погодившись із доводами протилежної сторони.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2018 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області відповідно до направлення на перевірку від 12 жовтня 2018 року №004259 по вул. Головна на АС-1 м. Чернівці проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1, які належить ТзДВ «Ковельське АТП», водій ОСОБА_1, про що складено акт від 21 жовтня 2018 року № 06075468 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

В ході перевірки встановлено виконання міжнародних перевезень пасажирів на автобусному маршруті «Чернівці-Вільнюс» протяжністю понад 500 км одним водієм, чим порушено частину десяту статті 35 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Водій з актом проведення перевірки ознайомлений, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1, однак від пояснень останній відмовився, про що зроблено відповідний запис.

На підставі зазначено акту перевірки та за наслідками розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області 03 грудня 2018 року прийнято постанову № 065533 про застосування до ТзДВ «Ковельське АТП» на підставі абзацу дев'ятого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 510 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05 квітня 2001 року №2344-III «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті та ін.

Згідно з пунктом 1, абзацом першим пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Абзацом третім пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року №592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.

Виходячи з аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що позов заявлено до належного відповідача - Управління Укртрансбезпеки у Волинській області. Вказаний висновок суду підтверджується правовою позицією, викладеною у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі № 857/2821/18, предметом розгляду якої були аналогічні правовідносини.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08 листопада 2006 року (далі - Порядок №1567).

Згідно з Порядком №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

При цьому, відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону; регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень; автобусний маршрут - шлях проходження автобуса між початковим та кінцевими пунктами з визначеними місцями на дорозі для посадки (висадки) пасажирів.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку №1567).

Державний контроль здійснюється, зокрема, шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

При цьому, за приписами пункту 13 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Порядком №1567 передбачено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку №1567).

Відповідно до пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до дозволу від 19 березня 2018 року № 007891 ТзДВ «Ковельське АТП» здійснює міжнародні регулярні перевезення пасажирів по маршруту «Чернівці-Вільнюс». Згідно із розкладом руху автобусів на міжнародному маршруті «Чернівці (Україна) - Люблін (Польща) - Вільнюс (Литва)» встановлюється час прибуття та відправлення по маршруту.

Судом встановлено, що по вказаному маршруту ТзДВ «Ковельське АТП» використовує два автобуси.

Так, згідно дорожнього листа серії АБВГ № 00022555 з автостанції «Нововолинськ» 17 жовтня 2018 року о 02 год 10 хв відправляється автобус Bova, державний номер НОМЕР_2, з водіями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та прямує до автостанції «Вільнюс», на яку прибуває 17 жовтня 2018 року о 19 год 25 хв, а 18 жовтня 2018 року з автостанції «Вільнюс» об 11 год 00 хв відправляється в напрямку автостанції «Нововолинськ», прибуваючи на неї 19 жовтня 2018 року о 03 год 30 хв. Даний факт підтверджується даними цифрового тахографа, якими обладнаний автобус Bova, державний номер НОМЕР_2.

Після прибуття пасажирів з Вільнюса на автостанцію «Нововолинськ» їх пересаджують на інший автобус Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_1, який повинен прибути до автомобільної станції «Чернівці» 19 жовтня 2018 року о 10 год 45 хв, і лише 21 жовтня 2018 року з автостанції «Чернівці» о 19 год 00 хв вказаний автобус відправляється на автостанцію «Нововолинськ», на яку повинен прибути 22 жовтня 2018 року о 02 год 05 хв. Вказані обставини підтверджуються дорожнім листом серії АБВГ № 00022600 та даними аналогового тахографу, яким обладнаний автобус Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1.

Крім того, графіком роботи та відпочинку водіїв на маршруті «Чернівці (Україна) - Люблін (Польща) - Вільнюс (Литва)» передбачено періоди кермування та відпочинку водіїв, а також заміну екіпажу водіїв по прибуттю в м. Нововолинськ.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ТзДВ «Ковельське АТП» здійснює міжнародні перевезення на автобусному маршруті «Чернівці-Вільнюс» протяжністю 1199 км, по вказаному маршруту товариство використовує два автобуси (Bova, державний номер НОМЕР_2, та Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1) та задіює чотири водії (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - в напрямку «Нововолинськ - Вільнюс - Нововолинськ», та ОСОБА_1 - в напрямку «Нововолинськ - Чернівці - Нововолинськ»).

Водночас, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на порушення позивачем вимог пункту 3.5 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 07 червня 2010 року №340, яким передбачено, що на автобусні маршрути протяжністю понад 500 км направляються два водії, причому період керування кожного повинен становити половину загального періоду керування.

Як встановлено судом, частина маршруту «Чернівці-Вільнюс», а саме: з м. Нововолинськ до м. Чернівці, виконується ТзДВ «Ковельське АТП» іншим автобусом і протяжність вказаного маршруту складає 387 км, про що свідчить розклад руху автобусів на міжнародному маршруті.

Відтак, оскільки протяжність автобусного маршруту з м. Нововолинськ до м. Чернівці складає менше 500 км, тому вимоги пункту 3.5 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 07 червня 2010 року №340 в даному випадку застосуванню не підлягають.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що факт перевезення ТзДВ «Ковельське АТП» пасажирів на маршруті протяжністю 500 км одним водієм не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому відповідачем безпідставно притягнуто позивача до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідно до абзацу 9 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03 грудня 2018 року за № 065533, з огляду на що позов належить задовольнити повністю.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про автомобільний транспорт», суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Ковельське АТП» до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Волинській області від 03 грудня 2018 року за № 065533 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Ковельське АТП» (45006, Волинська область, Ковельський район, місто Ковель, вулиця Володимирська, будинок 154, ідентифікаційний код юридичної особи 39374520) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Волинській області (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1-Б) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк