Рішення № 80122144, 12.02.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 лютого 2019 р. Справа № 120/4523/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

за участі секретаря судового засідання: Корнійчук Ю.І.

представників відповідачів: Крот М.В., Авдєя М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до: військової частини А 3335, Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, військової частини А 3666

про: визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_3 до військової частини А 3335, Чернігівського обласного військового комісаріату, військової частини А 3666 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що являється капітаном запасу, із грудня 2013 року по 02 серпня 2018 року проходив військову службу у військовій частині А 3335, у Чернігівському обласному військовому комісаріаті та у Центральному територіальному управлінні внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України.

Під час ознайомлення з грошовими відомостями про виплату грошового забезпечення упродовж 2016-2018 років, позивач дізнався, що в період з 01 січня 2016 року по 02 серпня 2018 року йому не була виплачена індексація грошового забезпечення.

На переконання позивача такі дії відповідачів є незаконними та такими, що порушують його права.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

11 січня 2019 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від військової частини А 3666 надійшов відзив на адміністративний позов. У якому зазначено, що відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 року № 282-ХІІ, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Аналогічна норма міститься в п. 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07. 2003 року № 1078 в якому зазначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та проводять фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах. Отже, аби не порушувати бюджетного законодавства, про індексації грошових доходів військовослужбовців керівник установи та головний бухгалтер мають проводити фактичні видатки установи на заробітну плату (грошове забезпечення) лише в межах фонду заробітної плати, затвердженого кошторисом.

Відповідно до п. 1.5, розділу 1 Наказу Міністерства оборони України "Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України" від 22.05.2017 року № 280, фінансове забезпечення військової частини здійснюється відповідно до чинного законодавства України, цих Правил, вказівок та роз'яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України, забезпечувальних фінансових органів та відповідних служб забезпечення.

11.01.2016 року на адресу військової частини А 3666 надійшло роз'яснення Департаменту від 04.01.2016 року № 248/3/9/1/2, в пункті 7 якого зазначено, що у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07. 2003 року № 1078 "Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення" (зі змінами), індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого розпорядження.

02.04.2018 року на адресу військової частини А3666 надійшли роз'яснення Департаменту від 26.03.2018 року № 248/1485 стосовно порядку нарахування та виплати у 2016-2018 роках індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 року 10685/0/14-15/10, 09.06.2016 року № 252/10/136-16, 08.08.2017 року № 13700/з, 08.08.2017 року № 78/0/66-17 у змісті яких зазначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

Таким чином, вищезазначені роз'яснення повністю доповнюють ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 року № 282-ХІІ, щодо застосування законодавства при нарахуванні індексації грошового забезпечення та спростовують позовні вимоги позивача.

17 січня 2019 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив представника відповідача, у якому позивач, зокрема, зазначає, що відсутність фінансових ресурсів для виплати індексації грошового забезпечення жодним чином не впливає на наявність чи відсутність права на нарахування індексації грошового забезпечення та не є належним доказом неможливості здійснення таких виплат.

21 січня 2019 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшов відзив на адміністративний позов. У якому зазначено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Виплата військовослужбовцям ЗС України грошового забезпечення, на час спірних правовідносин була врегульована, Інструкцією про порядок випрати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом МО України від 11 червня 2008 року № 260. Відповідно до п. 1.9 Інструкції № 260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

09 січня 2016 року за вх. № 57 на адресу Чернігівського ОВК надійшло роз'яснення Департаменту фінансів МО України від 04 січня 2016 року за вих. № 248/3/9/1/2 щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України відповідно до пункту 7 якого зазначено, що індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого розпорядження.

27 січня 2016 року за № 44 Міністром оборони України було видано наказ "Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році".

11 лютого 2016 року за вх. № 726 на адресу Чернігівського ОВК надійшло роз'яснення департаменту фінансів МО України від 10 лютого 2016 року № 248/3/9/1/108 щодо виплати військовослужбовцям ЗС України грошового забезпечення. Відповідно до п. 6 зазначеного роз'яснення у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз'яснення Міністерства соціальної політики України.

04 липня 2016 року за вх. № 3537 на адресу Чернігівського ОВК надійшов лист Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2016 року № 274/10/136-16 відповідно до якого проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. У зв'язку з чим, підприємства, установи та організації, які є бюджетними, здійснюють нарахування індексації в залежності від наявних коштів, передбачених на її проведення.

Таким чином, Чернігівський ОВК виплату індексації грошового забезпечення позивача не проводив у зв'язку з відсутністю фінансових ресурсів.

23 січня 2019 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від військової частини А 1880 надійшов відзив на адміністративний позов. У якому зазначено, що Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Статтею 2 Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсі бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

В той же час фонд грошового забезпечення військовослужбовців військової частини А3335 на 2015-2016 роки не дозволяв проведення індексації грошового забезпечення.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року замінено неналежного відповідача Чернігівський обласний військовий комісаріат на належного відповідача Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

У судове засідання позивач не з'явився, однак, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представники відповідачів у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог та просили відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ОСОБА_3 являється капітаном запасу, із грудня 2013 року по 02 серпня 2018 року проходив військову службу у військовій частині А 3335, у Чернігівському обласному військовому комісаріаті та у Центральному територіальному управлінні внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України.

Під час ознайомлення з грошовими відомостями про виплату грошового забезпечення упродовж 2016-2018 років, позивач дізнався, що в період з 01 січня 2016 року по 02 серпня 2018 року йому не була виплачена індексація грошового забезпечення.

Позивач, вважаючи дії відповідачів щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення неправомірними та, такими, що суперечать вимогам законів України та порушують його конституційні права, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи дії відповідачів на відповідність ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Преамбулою Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 4 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 6 Закону №1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року №2017-III індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), згідно з п.4 якого індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Поряд із цим, позивачеві індексація не нараховувалася та не виплачувалася, що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком нарахованої та фактично виплаченої індексації ОСОБА_3

Щодо посилань відповідача на роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року №248/3/9/1/2, то суд вважає ці доводи безпідставними, оскільки відповідно до п.14 Порядку № 1078 роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики. Крім того, слід зазначити, що вказані роз'яснення не є нормативно-правовими актами, відповідачі мають діяти відповідно до закону, який має вищу юридичну силу.

Що стосується посилання представників відповідачів на відсутність фінансових ресурсів для виплати індексації, то суд зазначає таке.

Положеннями статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Враховуючи вищевикладене, складна фінансово-економічна ситуація в державі жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та отримання виплати з індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 22.04.2016 року; з 25.04.2016 року по 26.05.2017 року та з 29.05.2017 року по 02.08.2018 року.

Оскільки індексація грошового забезпечення не була проведена у встановлений Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" строк, що є порушенням права позивача, тому суд вважає за необхідне зобов'язати військову частину А3335 нарахувати та виплатити ОСОБА_3 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 22.04.2016 року; зобов'язати Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_3 індексацію грошового забезпечення за період з 25.04.2016 року по 26.05.2017 року; зобов'язати військову частину А 3666 нарахувати та виплатити ОСОБА_3 індексацію грошового забезпечення за період з 29.05.2017 року по 02.08.2018 року.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачами доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії військової частини А3335, Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, військової частини А 3666 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_3 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 02.08.2018 року.

Зобов'язати військову частину А3335 нарахувати та виплатити ОСОБА_3 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 22.04.2016 року.

Зобов'язати Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_3 індексацію грошового забезпечення за період з 25.04.2016 року по 26.05.2017 року.

Зобов'язати військову частину А 3666 нарахувати та виплатити ОСОБА_3 індексацію грошового забезпечення за період з 29.05.2017 року по 02.08.2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань військової частини А 3335 в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань військової частини А 3666 в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1);

Військова частина А 3335 (місцезнаходження: Черкаська область, м. Сміла, вул. Сунківська, 10, код ЄДРПОУ 07956411);

Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 68, код ЄДРПОУ 08536958).

Військова частини А 3666 (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Стрілецька, 21, код ЄДРПОУ 22994194).

Суддя Мультян Марина Бондівна