Рішення № 80122113, 29.01.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

29 січня 2019 р. Справа №120/4776/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні в місті Вінниці за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до голови Слободо-Шаргородської сільської ради Гуменюк Любові Володимирівни

про визнання дій протиправними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_3 з адміністративним позовом до голови Слободо-Шаргородської сільської ради Гуменюк Любові Володимирівни, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії голови Слободо-Шаргородської сільської ради Гуменюк Любові Володимирівни у відмові в надані ОСОБА_3 інформації та належним чином засвідчених копій документів згідно запиту про доступ до публічної інформації від 14.11.2018 року;

- зобов'язати голову Слободо-Шаргородської сільської ради Гуменюк Любов Володимирівну протягом 5 днів, з моменту набрання рішенням законної сили, надати ОСОБА_3 письмову відповідь разом із належним чином засвідченими копіями документів, запитуваних згідно запиту про доступ до публічної інформації від 14.11.2018 року;

- встановити судовий контроль за виконання рішення суду, шляхом зобов'язання відповідача у справі подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що ОСОБА_4 звернулася до Слободо-Шаргородської сільської ради із запитом про доступ до публічної інформації. Листом-повідомленням Слободо-Шаргородська сільська рада від 29.11.2018 року повідомила заявника про те, що для надання копій витребуваних документів їй необхідно оплатити витрати на викопіювання та друк в сумі 502,20 грн. і надано рахунок.

Вважаючи такі дії протиправними, та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, позивач звернулась до суду.

Ухвалою суду від 29.12.2018 року відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні).

17.01.2019 року на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач зазначив, що запитуваний ОСОБА_3 генеральний план с. Слобода - Шаргородська Шаргородського району Вінницької області містить 100 стор., а план зонування с. Слобода - Шаргородська Шаргородського району Вінницької області містить 48 стор. Статтею 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», передбачено, що у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Так, при розгляді запиту позивача від 14.11.2018 року Слободо-Шаргородською сільською радою дотримано вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації» та надано відповідь за вих. №480 від 29.11.2018 року, в якій роз'яснено позивачеві процедуру відшкодування витрат на копіювання та друк документів та надіслано рахунок витрат на копіювання та друк документів, згідно встановленого cт.21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» порядку. Оскільки позивачем не виконані вимоги закону та не сплачені витрати на копіювання та друк, відповідач позбавлений можливості виконати вимоги запиту. Відтак, у діях Слободо-Шаргородської сільської ради відсутнє порушення вимог чинного законодавства. З урахуванням викладеного, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 є власником нерухомого майна одноповерхової будівлі блоку гаражів, з черепашнику та цегли, загальною площею 378,4 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1 що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 від 27.06.2003 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 941734 від 07.07.2003 та головного корпусу площею 2632,75 кв. м, зерноскладу площею 2024 кв. м складу площею 1098,9 кв. м, об'єкту енергопостачання площею 45,8 кв. м, вбиральні площею 3,9 кв. м, що розташовані по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 17.09.2008 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно НОМЕР_2 від 17.09.2008.

Рішенням Слободо-Шаргородської сільської ради 16 сесії 6 скликання від 15.05.2013 позивачу надано дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки, що посвідчує право оренди на земельну ділянку та експертної грошової оцінки земельної ділянки для обслуговування складських приміщень площею 1,030 га, що розташована у АДРЕСА_2

У подальшому, позивачем ОСОБА_3 замовлено, а приватним підприємством «Вінагрополіс» виготовлено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для обслуговування складських приміщень по АДРЕСА_1

Рішенням №29 2 сесії Слободо-Шаргородської сільської ради 7 скликання від 14.12.2015 вул. Куйбишева перейменовано у вул. Аграрна.

У листопаді 2018 року ОСОБА_3 звернулася до Слободо-Шаргородської сільської ради із запитом про доступ до публічної інформації.

За наслідками розгляду запиту відповідач надав запитуваний пакет документів (належним чином засвідчену копію протоколу 17 сесії 7 скликання Слободо-Шаргородської сільської ради від 16.02.2018, список присутніх (відсутніх) депутатів Слободо-Шаргородської сільської ради, список присутніх запрошених осіб на 17 сесію 7 скликання Слободо-Шаргородської сільської ради від 16.02.2018, а також належним чином засвідчені копії усіх прийнятих рішень).

Ознайомившись із наданими документами, позивачу стало відомо, що рішенням № 284 17 сесії 7 скликання Слободо-Шаргородської сільської ради від 16.02.2018 надано дозвіл виконавчому комітету сільської ради на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності (землі промисловості) орієнтовною площею 0,23 га, для створення проїзду загального користування до земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна та внести відомості до державного земельного кадастру. Місце розташування земельної ділянки: вул. Аграрна, 120, с. Слобода-Шаргородська.

Враховуючи той факт, що рішенням Слободо-Шаргородської сільської ради 16 сесії 6 скликання від 15.05.2013 позивачу вже надано дозвіл на відведення земельної ділянки в оренду, проектною організацією вчинено ряд дій щодо виготовлення відповідної документації в рамках якої розроблено відповідний кадастровий план земельної ділянки пл. 1,030 га, дії щодо відведення земельної ділянки 0,23 га для проїзду є протиправними зважаючи на відсутність скасування попереднього рішення та фактично порушують законний інтерес ОСОБА_3 до отримання ділянки площею 1,030 га за раніше наданим рішенням.

Для встановлення дійсних обставин справи, позивачем направлено повторний запит про доступ до публічної інформації із вимогою надати належним чином засвідчену копію Генерального плану населеного пункту Слобода-Шаргородська, плану зонування, а також графічних матеріалів (викопіювання, кадастровий план тощо) із зазначенням точної площі та конфігурації земельної ділянки орієнтовною пл. 0,23 га, що розташована по вул. Аграрна, 120 у с. Слобода-Шаргородська та планується до відведення під проїзд загального користування.

Листом-повідомленням №470 від 19.11.2018 Слобода-Шаргородська сільська рада повідомила про продовження строку розгляду запиту на 20 днів.

Листом-повідомленням №480 від 29.11.2018 Слобода-Шаргородська сільська рада повідомила, що Генеральний план знаходиться в ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», тому надати його копію не є можливим, а запитувані графічні матеріали знаходяться в «Проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності Слободо-Шаргородської сільської ради цільове призначення якої змінюється із землі промисловості на землі загального користування (проїзд), розташованої в межах с. Слобода-Шаргородська по вул. Аграрна». Однак, для отримання їх копії позивачу необхідно сплатити 502,20 грн. витрат на їх копіювання та надано відповідний розрахунок та реквізити для оплати.

Вважаючи такі дії Слобода-Шаргородської сільської ради протиправними, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, пов'язані з розглядом запитів до публічної інформації, регулюються Конституцією України, Законом України «Про доступ до публічної інформації», іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про інформацію» основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI), визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Під запитом на інформацію розуміється, прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ст. 19 Закону № 2939-VI).

Згідно ст.5 Закону № 2939-VI, доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що запит на інформацію є одним із видів забезпечення доступу до публічної інформації.

Згідно зі ст.12 Закону №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

У відповідності зі ст. 13 Закону №2939-VI розпорядниками є суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Пунктом 6 ч.1 ст.14 Закону № 2939-VI, розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно ч.1 ст. 21 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною 2 ст. 21 Закону № 2939-VI передбачено, що у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Відповідно до ч.3 ст. 21 Закону № 2939-VI розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується (ч. 4 ст. 21 Закону № 2939-VI).

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку якщо особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №740 від 13.07.2011 р. «Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію» копіювання або друк копій документів формату А4 та меншого розміру (в тому числі двосторонній друк) встановлено граничні норми витрат - не більше ніж 0,1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки.

Розмір мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки встановлюється на дату копіювання та друку документів.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» мінімальна заробітна плата з 1 січня 2018 року становить 3723 гривні.

Тобто, послуга копіювання або друк документів формату А4 та меншого розміру (в тому числі двосторонній друк) коштує за 1 сторінку 3,72 грн.

Загальна сума, яку повинен був сплатити запитувач публічної інформації розрахована наступним чином: 135x3,72=502,20 грн.

Отже, листом Слободо-Шаргородської сільської ради (вих. № 480) надано позивачу вірний рахунок для здійснення оплати витрат на копіювання або друк документів на 135 аркушах, що надаються за запитом на інформацію.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», постанови Кабінету Міністрів України №740 від 13.07.2011 р. «Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію», Виконавчим комітетом Слободо-Шаргородської сільської ради прийнято рішення №54 від 19.09.2018 року «Про організацію роботи по доступу до публічної інформації в сільській раді», яким затверджено Порядок опрацювання та розгляду запитів щодо надання публічної інформації в сільській раді, Інструкцію про порядок відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів, які надаються запитувачам інформації та розмір фактичних витрат на копіювання або друк копій документів, що надаються за запитами на публічну інформацію, розпорядником яких є сільська рада та її виконавчий орган. Так, у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більше 10 сторінок, нормою витрат встановлено 0,1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки (в тому числі двосторонній друк), тобто 3 гривні 72 копійки.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Вищезазначене рішення виконавчого комітету Слободо-Шаргородської сільської ради є чинним та доказів їх оскарження/скасування у встановленому порядку позивачем не надано.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що інформація на запит про публічну інформацію надається безкоштовно, якщо під час задоволення такого запиту виготовлення копій документів передбачає обсяг менше 10 сторінок або при наданні інформації особі про себе та інформації, що становить суспільний інтерес.

Позивачем не доводилось та судом не встановлено, що запитувана ОСОБА_3 у Слободо-Шаргородської сільської ради інформація становить суспільний інтерес.

Суд звертає увагу, що за приписами ч. 2 ст. 21 Закону № 2939-VI, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, зокрема, якщо особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком (пункт 3 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI).

Враховуючи встановлені обставини, а також правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 26 травня 2015 року у справі №21-102а15, суд вважає, що вищенаведена норма підлягає застосуванню при вирішенні даної справи.

У п. 2.1 ухвали Конституційного Суду України від 25 червня 2013 року № 29-у/2013 (Справа № 2-26/201) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої, третьої статті 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" зазначено, що положення частини другої статті 21 вказаного Закону викладені чітко, зрозуміло і передбачають відшкодування запитувачем фактичних витрат на копіювання та друк документів понад встановлену Законом кількість сторінок, а тому не потребують офіційної інтерпретації.

Учасниками справи визнається, що задоволення запиту на інформацію ОСОБА_3 передбачало виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, однак запитувачем не було виконано обов'язку щодо відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк.

Відтак, враховуючи, що особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком, у відповідача були наявні підстави для відмови в задоволенні запиту ОСОБА_3

Також слід зазначити, що надання заявнику неповної інформації на запит обсягом менше 10 аркушів чинним законодавством не передбачено.

У частині 2 ст.21 Закону № 2939-VI передбачено обов'язок запитувача відшкодувати фактичні витрати на копіювання або друк, коли обсяг відповіді на запит на інформацію перевищує 10 сторінок і якщо така плата була встановлена розпорядником. У цьому випадку має місце відступ від принципу безоплатного надання інформації на запит з метою запобігання зловживань правом на отримання інформації. Тобто стягнення із запитувача фактичних витрат за копіювання чи друк виконує регулюючу функцію, стримулюючи запитувачів від надсилання запитів щодо значних обсягів інформації, отримання документів, коли вони не є дійсно необхідними, а також стимулює запитувачів чіткіше і вужче формулювати обсяг запитуваної інформації, що зменшує навантаження на осіб (підрозділ), відповідальних у розпорядника за доступ до інформації.

У ситуації, коли запитувач зобов'язаний оплатити витрати на копіювання та друк, його право отримати документи на запит може бути реалізоване лише після внесення ним плати. Слід звернути увагу на те, що в статті 20 Закону йдеться про строк "розгляду" запиту та про обов'язок розпорядника надати "відповідь" на запит у п'яти- або двадцятиденний строк. При цьому запит може вважатися задоволеним лише, коли запитувачу була надана запитувана інформація (документи). Про "задоволення" запиту йдеться у самій частині 2 статті 21, а також у пункті 3 частини 1 статті 22 Закону, відповідно до якого підставою для відмови в "задоволенні запиту" є несплата запитувачем передбачених статтею 21 фактичних витрат на копіювання або друк. Отже, якщо під час опрацювання запиту розпорядник встановив, що задоволення запиту вимагає копіювання або друку більше ніж 10 сторінок копій документів, він повинен у п'яти- або (якщо строк розгляду було продовжено) двадцятиденний строк надати запитувачу відповідь та вказати на необхідність внесення плати для відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк. Таким чином буде виконано обов'язок розпорядника відповідно до статті 21 Закону.

Враховуючи наведене, Слободо-Шаргородська сільська рада діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, нормативно-правовими актами.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачем під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними та не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника відповідача, суд дійшов висновку, що у задоволені позову необхідно відмовити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову повністю, судові витрати сплачені позивачем з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Копія вірна Суддя:

Секретар: