Ухвала суду № 80122085, 27.02.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

27 лютого 2019 р. м. Вінниця Справа № 0240/3246/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні питання про застосування заходів процесуального примусу у справі за позовом Приватного підприємства " Фірма " Дуумвірат" до Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування припису, постанови

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Приватного підприємства " Фірма " Дуумвірат" до Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування припису, постанови.

При розгляді даної справи виникла необхідність застосувати заходи процесуального примусу.

Так, згідно частини четвертої статті 45 КАС України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Із положень статті 144 КАС України випливає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.

Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Згідно пункту 5 частини першої статті 145 КАС України, заходом процесуального примусу є штраф.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 145 КАС України).

Пунктами 1 - 3 частини першої статті 149 КАС України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень; невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Отже законодавець встановив відповідальність у вигляді штрафу за невиконання процесуальних обов'язків, допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Визначаючись щодо наявності підстав для застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, суд вказує на наступне.

Частинами шостою, сьомою, восьмою статті 80 КАС України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.

Так, судом встановлено, що ухвалою від 21.12.2018 року витребувано у Приватного підприємства "Фірма "Дуумвірат" та зобов'язано надати суду до 17.01.2019 р. оригінал Загального журналу робіт та оригінал чернетки Загального журналу робіт. Цим же судом рішенням закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.01.2019 р.

Листом № 4 від 15.01.2019 р. ПП "Фірма "Дуумвірат" пояснило, що "виконати вимоги ухвали наразі є неможливим - вказані Журнали знаходяться у замовника". Також вказано, що ухвалою суду 26.11.2018 року суд уже витребовував вказані Журнали, оглядав в судовому засіданні 30.11.2018 р., знімав копії з них та посвідчував. А потім їх повернув, про що ухвалив протокольну ухвалу від 30.11.2018 р.

Одночасно стороною позивача подано заяву про відвід судді, з метою розгляду якої провадження у справі було зупинено, у зв'язку з цим судовий розгляд 18.01.2019 р. не відбувся.

4.02.2019 року відповідною ухвалою суду провадження у справі поновлено, призначено її до розгляду по суті на 21.02.2019 р. та витребувано у Приватного підприємства "Фірма "Дуумвірат" і зобов'язано надати суду до 21.02.2019 р. оригінал Загального журналу робіт та оригінал чернетки Загального журналу робіт. При цьому, з посиланням на норми процесуального кодексу судом вказано, що саме під час розгляду справи по суті суд повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Речові, письмові та електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, визначених цим Кодексом, і пред'являються учасникам справи за їхнім клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.

Окрім того, суд критично поставився до пояснень позивача викладених у листі № 4 від 15.01.2019 р., вказуючи в судовому рішенні, що саме будівельною організацією ведеться відповідний журнал та зберігається у неї. Доказів того, що Загальний журнал робіт та його чернетка передані іншій особі, - суду не надано.

Проте, станом на 21.02.2019 р. позивачем витребувані оригінали доказів не надані, про поважність причин ненадання суд письмово та у встановлені законом строки не повідомлено.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.02.2019 р. представник позивача пояснив, що оригінали журналів суду надавались, з них знімались копії, завірялись судом та долучались до матеріалів справи. Посилаючись на лист № 4 від 15.01.2019 р. представник зазначив, що журнали передані замовнику.

Оцінюючи дані пояснення суд зазначає наступне.

Дійсно, у підготовчому судовому засіданні суду надано оригінали Журналів, знято з них копії, які завірено судом та долучено до матеріалів справи. Проте, ці докази судом не досліджувались, оскільки таке відбувається саме на стадії розгляду справи по суті при з'ясуванні обставин справи, а не у підготовчому засіданні.

Так, згідно частин першої, третьої статті 211 КАС України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Речові, письмові та електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, визначених цим Кодексом, і пред'являються учасникам справи за їхнім клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.

Згідно частини шостої статті 94 КАС України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Така необхідність у досліджені саме оригіналів письмових доказів виникла, а тому ініційована судом. Вона, зокрема, пов'язана з безпосереднім допитом свідка і пред'явленням йому цих Журналів в ході допиту.

Окрім того, пояснюючи причину ненадання журналів представник зазначив, що вони передані замовнику.

Суд вкотре звертає увагу позивача на те, що згідно ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва" у пунктах 1, 2, 3 "Вказівок щодо ведення загального журналу робіт", зазначено, що загальний журнал робіт є основним первинним виробничим документом, який відтворює технологічну послідовність, терміни, якість і умови виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва.

Загальний журнал робіт ведеться на будівництві окремих або групи однотипних об'єктів, які розміщені в межах одного будівельного майданчика і споруджуються одночасно.

Загальний журнал робіт веде особа, відповідальна за будівництво об'єкта (виконавець робіт, старший виконавець робіт) і заповнює його з першого дня роботи на об'єкті особисто або доручає керівникам змін.

Так, згідно Загального журналу робіт, копія якого міститься в матеріалах справи, на стор.1 вказано посаду, прізвище, ім'я, по батькові і підпис відповідальної особи від будівельної організації за будівництво об'єкта і ведення загального журналу: виконроб ОСОБА_4 ПП "Фірма Дуумвірат", а також вказані посада, прізвище, ім'я, по батькові і підпис керівника будівельної організації, що видав журнал: Генеральний директор ПП "Фірма Дуумвірта" ОСОБА_3.

Отже, саме будівельною організацією ведеться відповідний журнал. Доказів того, що Загальний журнал робіт та його чернетка передані іншій особі, - суду не надано.

Окрім того, не наведено й аргументів щодо підставності передачі саме чернетки журналу замовнику, адже, як вказував представник позивача у судових засіданнях, її ведення не передбачено жодною нормою.

За наведених обставин, суд критично оцінює пояснення представника позивача, не бере їх до уваги та не вважає, що наведені аргументи є поважними причинами ненадання письмових доказів.

Більш того, суд, з урахуванням процитованих вище положень статті 80 КАС України, вказує на обов'язок особи надати доказ на вимогу суду, а за відсутності такої можливості виникає обов'язок повідомити суд про це протягом п'яти днів з дня вручення ухвали із зазначенням причин. Ці обов'язки стороною позивача не виконані.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для застосування до генерального директора ПП "Фірма "Дуумвірат" заходу процесуального примусу, шляхом стягнення в дохід Державного бюджету штрафу в розмірі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

При цьому, суд зазначає, що згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 року становить 1 921 гривень. Відтак, сума штрафу складає 576,30 грн.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Керуючись ст.ст. 144, 149, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

стягнути з генерального директора ПП "Фірма "Дуумвірат" ОСОБА_3 (місце роботи:вул.Пархоменка, 24, м.Бершадь, Вінницька область, Бершадський район; місце проживання: АДРЕСА_1) штраф в розмірі 576,30 (п'ятсот сімдесят шість гривень 30 коп.) в дохід Державного бюджету .

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна