Рішення № 80121963, 26.02.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року м. Ужгород№ 260/1284/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання - Міца В.В.

за участю представників

позивача: адвокат Бадзилюк П.П.

відповідача: Гончарук В.В. (довіреність від 02.01.2019 року № 2)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 лютого 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення складено в повному обсязі 27 лютого 2019 року.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - відповідач, Управління Держпраці у Закарпатській області), яким просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ЗК427/216/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-189 від 18.09.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.09.2018 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області винесено постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 111690,00 грн., які слід сплатити у місячний термін з дня прийняття постанови. ФОП ОСОБА_3 стверджує, що ним не було допущено порушень законодавства про працю, в т.ч. без належного оформлення трудових відносин з кранівником ОСОБА_4 (батьком позивача) виходячи з того, що останній допомагав в ремонті та обслуговуванні техніки. В його обов'язки входило щоранку близько 8 години провести огляд крана і необхідне щоденне технічне обслуговування, перевірити стан кранових шляхів, "тупикових упорів", обмежувальних лінійок, кабелю живлення, ввідного рубильника, кінцевого вимикача механізму, особливо гальма вантажний і стрілових лебідок, металоконструкцію вежі і механізм повороту, провести контроль в доступних місцях сталевих канатів і правильність намотування їх на барабани, за потреби, усунути відповідні неполадки крана. Всі подальші роботи виконувались позивачем особисто. За таких обставин, зазначає, вищеперераховані роботи виконувались на підставі договору доручення, який є одностороннім актом та є різновидом цивільно-правового договору. Повірений діє в інтересах ФОП ОСОБА_3 у виконання договору оренди крану. Вказані обставини також були викладені у письмових поясненнях. Вважає, що перевірка проведена на підставі доповідної записки, яка підготовлена при проведенні перевірки стану охорони праці та промислової безпеки. Особу ОСОБА_4 не було встановлено під час проведення перевірки, є лише посилання на акт перевірки та пояснення. Також не було з'ясовано характер та правову підставу виконуваних обов'язків. Вважає, що проведеною перевіркою не доведено факту допуску позивачем до роботи працівника без укладення трудового договору. Також, посилається на неможливість притягнення особи до подвійної відповідальності, у відповідності до ст. 61 Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як, по факту встановлених порушень трудового законодавства відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення, який направлено для розгляду до Ужгородського міськрайонного суду.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає про те, що постанова про накладення штрафу № ЗК427/216/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-189 від 18.09.2018 року винесена уповноваженою посадовою особою Управління Держпраці у Закарпатській області з урахуванням норм Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення та на підставі абзацу другого ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, а отже є законною і скасуванню не підлягає.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просить позов задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Згідно наказу Управління Держпраці у Закарпатській області від 20.08.2018 року № 156 Про проведення інспекційних відвідувань, в тому числі, ФОП ОСОБА_3, на підставі доповідної записки начальника відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді та на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки Управління Держпраці в Закарпатській області Ляхович В.М. та направлення на проведення інспекційного відвідування від 28.08.2018 року № 1006, 30.08.2018 року було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3

За результатами інспекційного відвідування складено Акт № ЗК427/216/АВ та встановлено наступне. 14.08.2018 року до начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Дороша Б.В. поступила доповідна записка від начальника відділу Ляхович В.М., в якій він повідомив, що під час проведення планової перевірки стану охорони праці та промислової безпеки у ФОП ОСОБА_3, головним державним інспектором відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді та на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки Кос І.Б. було встановлено, що згідно усного пояснення ФОП ОСОБА_3 у нього відсутні наймані працівники на об'єктах де встановлені вантажопідіймальні крани. Також, у доповідній записці від 14.08.2018 року начальник відділу Ляхович В.М. повідомив, що під час розслідування нещасного випадку, що стався 21.06.2018 року на будівництві багатоповерхового житлового будинку по вулиці Докучаєва-Університетська у місті Ужгороді, під час опитування кранівника ОСОБА_4, який працює на даному будівництві кранівником встановлено, що ОСОБА_4 є працівником ФОП ОСОБА_3, який відповідно до договору оренди від 10.09.2017 року № 10/09/17 орендодавець надає баштовий кран орендару в строкове платне користування. Разом з тим, встановлено, що відповідно доп.4.1 договору оренди від 10.09.2017 року № 10/09/17, орендодавець за даним договором зобов'язується призначити машиніста баштового крана. Згідно письмового пояснення громадянина ОСОБА_4 встановлено, що він орієнтовно з вересня 2017 року працює у ФОП ОСОБА_3 машиністом баштового крана. Враховуючи наведене, ФОП ОСОБА_3 в період з вересня 2017 року до 27.06.2018 року допустив до виконання роботи кранівника баштового крану ОСОБА_4 без укладення з ним трудового договору, чим порушив вимоги ч.3 ст. 24 КЗпП України.

04.09.2018 року на адресу Управління Держпраці у Закарпатській області надійшли заперечення на Акт інспекційного відвідування №ЗК427/216/АВ від 30.08.2018 року.

У своїх зауваженнях ФОП ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_4 (його батько) допомагав йому в ремонті та обслуговуванні техніки. В його обов'язки входило щоранку близько 8 години провести огляд крана і необ хідне щоденне технічне обслуговування. Перевірити стан кранових шляхів, "тупикових упорів, обмежувальних лінійок, кабелю живлення, ввідного рубиль ника, кінцевого вимикача механізму пересування і металоконструкції опорної частини крана; оглянути механізми, особливо гальма вантажний і стреловой лебідок, металоконструкцію вежі і механізм повороту; провести контроль в досту пних місцях сталеві канати і перевіряє правильність намотування їх на барабани, за потреби, усунути відповідні неполадки крана".

ФОП ОСОБА_3 пояснює, що ці роботи виконувались на підставі догово ру доручення, який є одностороннім актом та є різновидом цивільно-правового договору.

В подальшому, 04.09.2018 року інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області складено припис № ЗК427/21/АВ/П, яким ФОП ОСОБА_3 зобов'язано усунути встановлені інспекційним відвідуванням порушення законодавства про працю та про виконання цього припису у визначені в ньому строки надати письмове повідомлення із долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об'єкта відвідування до 10.09.2018 року.

04.09.2018 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Сумара А.Ф. складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗК427/216/АВ/П/ПТ про порушення ФОП ОСОБА_3 ч.3 ст. 41 КУпАП, який направлений для розгляду до Ужгородського міськрайонного суду. При цьому, з наявного в матеріалах справи протоколу вбачається, що позивач з таким незгідний, а відтак, вважає відсутніми підстави для притягнення його до відповідальності.

11.09.2018 року ФОП ОСОБА_3 повідомлено про розгляд справи 18.09.2018 року о 9:30 год. за допомогою телефонограми № 07-02/3468 о. 10:29 год. на номер НОМЕР_2.

Згідно протоколу № 164 розгляду справи за статтею 265 КЗпП та ч.2-7 статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" в Управлінні Держпраці у Закарпатській області від 18.09.2018 року, першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. за результатами розгляду справи прийнято рішення про накладення на ФОП ОСОБА_3 відповідно до абз. 2 частина 2 статті 265 КЗпП України у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, що станом на 18.09.2018 року становить 111690,00 грн.

Постановою від 18.09.2018 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І., керуючись ст. 295 Кодексу законів про працю України, ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", ч.3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування", п.8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення та на підставі абз. 2 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України на ФОП ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 111690,00 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Управління Держпраці у Закарпатській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується згідно Положення про Управління Держпраці, затвердже не наказом Держпраці від 22.06.2017 року №75.

Згідно з пп. 5 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з питань праці в області, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 року № 340 (далі - Положення) Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та ві докремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Згідно з пп. 5 п. 6 Положення Управління Держпраці для виконання покладених на нього завдань має право: проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попере днього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпе ки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління Держпраці.

Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області від 18.09.2018 року № ЗК427/216/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-189 ФОП ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, тобто за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за до держанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від фор ми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами -підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Управління Держпраці здійснює діяльність у сфері контролю за додержан ням законодавства про працю у відповідності до вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі -Порядок).

Відповідно до пп.1, 3 п.11 Порядку, інспектори праці за наяв ності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення не-оформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог за конодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отри мувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку, інспекційні відвіду вання проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення ін спекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відно син, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Відповідно до пункту 6 Порядку, під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

З наявного в матеріалах справи листа Управління Держпраці у Закарпатській області від 19.08.2018 року № 73, ФОП ОСОБА_3 запропоновано надати на 10:00 год. 30.08.2018 року для проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю завірені копії документів: свідоцтво про реєстрацію фізичної особи-підприємця або Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; копію паспорту; особові картки типової форми № П-2; журнали з охорони праці, гігієни праці та протипожежної охорони; правила внутрішнього трудового розпорядку; трудові договори з найманими працівниками; накази про прийом працівників на роботу; повідомлення органів ДФС про прийом на роботу працівників; відомості про нарахування та виплату заробітної плати працівникам; накази про звільнення працівників.

Згідно наданої позивачем довіреності від 01.09.2017 року, ФОП ОСОБА_3, згідно з попередньою усною домовленістю цією довіреністю уповноважив ОСОБА_4, бути його представником з усіх питань, що можуть стосуватися ОСОБА_3 як фізичної особи-підприємця та ведення його господарської діяльності на будівельному майданчику на будівництві багатоповерхового житлового будинку по вул. Докучаєва-Університетська в м. Ужгороді. Для чого повірений має право: проводити огляд крана і необхідне щоденне технічне обслуговування. Перевірити стан кранових шляхів, "тупикових упорів, обмежувальних лінійок, кабелю живлення, ввідного рубильника, кінцевого вимикача механізму пересування і металоконструкції опорної частини крана; Оглянути механізми, особливо гальма вантажний і стрілових лебідок, металоконструкцію вежі і механізм повороту; провести контроль в доступних місцях сталеві канати і перевіряє правильність намотування їх на барабани, за потреби, усунути відповідні неполадки крана. Довіреність видана без права передоручення повноважень іншим особам на 3 роки.

З приводу наведеного суд констатує наступне.

Відповідно до п.104 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердже ного наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15 монтаж, на ладка, технічне обслуговування, експлуатація, ремонт і демонтаж вантажо підіймальних машин і механізмів, ліфтів, конвеєрів, підвісного канатного гідравлічного транспорту, технологічного і верстатного обладнання, електро установок та ліній електропередач - це роботи з підвищеною небезпекою.

Отже, роботи, які виконував ОСОБА_4, відносяться до ро біт з підвищеною небезпекою.

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділ 2 глави 1 Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і від повідного обладнання, затверджених наказом Мінсоцполітики від 19.01.2018 року №62 (далі Правила охорони праці), вантажопідіймальна машина - підійма льний механізм (пристрій) циклічної дії, призначений для переміщення в просторі вантажу та (або) працівників (однорейкові візки, талі, лебідки, кранові під йомники, приводні колиски для підіймання працівників.

Відповідно до пункту 1 розділ 5 глави 6 Правил охорони праці суб'єкт гос подарювання, який експлуатує обладнання, забезпечує його утримання в справ ному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації нагляду, технічного об слуговування, технічного огляду та ремонту власними силами або укладає дого вір з іншим суб'єктом господарювання на виконання зазначених робіт з ураху ванням вимог цієї глави (Утримання, нагляд та технічне обслуговування).

Відповідно до пункту 5 розділ 5 глави 6 Правил охорони праці обслуговувальний і ремонтний персонал (машиністи, слюсарі, слюсарі-електрики, налагоджувальники, працівники, які виконують роботи з робочої платформи підйом ника чи колисок тощо), стропальники перед допуском до виконання своїх обов'язків повинні пройти підготовку і перевірку знань з питань охорони праці, а машиністи, працівники, які керують підйомником з пульта керування, устано вленого на робочій платформі, працівники, які керують вантажопідіймальними кранами з підлоги (з підвісного пульта чи по радіо) або зі стаціонарного поста, крім того, - стажування. Порядок проведення, умови і тривалість стажування визначає суб'єкт господарювання відповідно до законодавства залежно від спе цифіки виробництва і типу кранів.

Відповідно до пункту 16 розділ 5 глави 6 Правил охорони праці машиністи вантажопідіймальних кранів і машин, підйомників перед початком роботи зо бов'язані здійснювати огляд і перевірку механізмів, металоконструкцій (доступ них для огляду), приладів і пристроїв безпеки, для чого має бути виділений не обхідний час.

Відповідно до пункту 13 розділ 6 (вимоги до відповідальних працівників, машиністів, стропальників) глави 6 Правил охорони праці: на машиніста щозміни перед пуском крана в роботу покладено такі обов'язки: здійснити огляд крана. Огляд крана, що працював у попередній зміні, здійснюється разом з машиністом, який здає зміну. Кран оглядається лише за непрацюючих механізмів і вимкненому рубильнику в кабіні машиніста. Гнучкий кабель оглядається за вимкненого рубильника, що подає напругу на кабель. У разі недостатнього освітлення необхідно користуватися переносною лампою на пругою не вище за 42 В; ознайомитися зі станом крана за записами у вахтовому журналі машиніста, а під час приймання крана, що перебував до цього в роботі, з'ясувати стан крана у машиніста, який здає зміну; оглянути механізми крана, гальма, ходову частину, буферні пристрої та їх кріплення; перевірити наявність і справність огорож механізмів, перехідних площадок і галерей; перевірити змащування передач, підшипників і канатів, стан пристроїв для змащування та сальників; перевірити стан канатів і їх кріплення на барабані, а також укладання канатів у рівчаках блоків і барабанів; оглянути гак і його кріплення в обоймі, ланцюги і кільця підвіски ван тажопідіймального магніта (на магнітних кранах) та інші змінні вантажозахоплювальні органи; провести зовнішній огляд (не знімаючи кожухи й не розбираючи) електрич них апаратів (рубильників, контакторів, контролерів, пускових опорів, гальмів них електромагнітів, кінцевих вимикачів, командоконтролерів, магнітних кон тролерів і кабелів, якщо кран живиться від мережі за допомогою кабелю); перевірити наявність і справність робочого та ремонтного освітлення шля хом вмикання світильників, а також звукового сигнального пристрою; перевірити наявність діелектричних килимків та рукавичок і переконатися у придатності їх (відсутність проколів, поривів тощо); переконатися у відсутності на крані сторонніх предметів, що можуть впасти вниз під час руху крана; переконатися у відсутності на крані і кранових коліях ремонтного персоналу або сторонніх осіб; разом зі стропальником (зачіплювачем) перевірити справність знімних ван- тажозахоплювальних пристроїв і тари та наявність на них бирок або клейм; після огляду, перед пуском крана в роботу, необхідно всі його механізми ви пробувати на холостому ходу та зробити про це запис у вахтовому журналі ма шиніста; у разі виявлення несправностей, що заважають безпечній роботі крана, ма шиніст, не починаючи роботи, повинен зробити відповідний запис у вахтовому журналі машиніста та доповісти про це працівнику, відповідальному за справ ний стан, і працівнику, відповідальному за безпечне проведення робіт; не допускати підіймання в колисці працівників вантажопідіймальним кра ном без отримання від працівника, відповідального за безпечне проведення робіт, ПВР, який установлює порядок проведення робіт і заходи щодо здійснен ня безпечного виконання цих робіт.

Із вищезазначеного можна дійти висновку, що частина обов'язків машиніста відображена у наданій пози вачем довіреності, що свідчить про виконання трудових обов'язків ОСОБА_4.

Аналіз правових норм Правил охорони праці свідчить, що виконувати ро боти, передбачені в довіреності, може або сам суб'єкт господарювання (ФОП ОСОБА_3.), або його працівники згідно наказу і з урахуванням вимог Правил охорони праці, або шляхом укладення договору з іншим суб'єктом господарю вання з урахуванням вимог Правил охорони праці.

Оскільки ОСОБА_4 не є суб'єктом господарювання, то логі чним є висновок, що він є працівником ФОП ОСОБА_3, трудові відносини з яким не оформлені у встановленому законодавством порядку.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - під приємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_3 здійснює наступні види діяльності: Код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; Код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (основний); Код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; Код КВЕД 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Код КВЕД 71.20 Технічні випробування та дослідження; Код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування.

Слід зазначити, що у разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб'єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи по винна виконуватись на умовах трудового договору.

З письмових пояснень ОСОБА_4 видно, що він виконував роботу, що збі гається з видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_3

У відповідності до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

З урахуванням викладеного, судом спростовуються твердження позивача стосовно того, що видана позивачем довіреність є різновидом цивільно-правового договору, що, в свою чергу, свідчить про порушення трудового законодавства в частині неукладення трудового договору.

Щодо посилання позивача на подвійну відповідальність застосовану до нього за ч.3 ст.41 КУпАП України та ст.265 КЗпП України, то суд з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, дійсно диспозиції абз.1 ч.2 ст.265 КЗпП України та ч.3 ст.41 КУпАП України в частині визначення зазначеного правопорушення абсолютно тотожні: "фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)", які не мають жодної відмінності.

А тому, у разі притягнення до відповідальності за однієї з цих статей, можливо ставити питання про неможливість притягнення за іншою, з посиланням на ст.61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Але, саме у цьому випадку, суд не вбачає порушення вимог принципу "non bis in idem", оскільки ОСОБА_3 не було притягнуто до юридичної відповідальності за ч.3 ст.41 КУпАП.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 11.01.2019 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП, однак, адміністративне стягнення на нього накладено не було, провадження у справі було закрито.

За таких обставин, неможливо вести мову про подвійну юридичну відповідальність за одне й те саме правопорушення з врахування того, що постанова про накладення штрафу Управління Держпраці в Закарпатській області № ЗК427/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-189 від 18.09.2018 року - є єдиним рішенням про притягнення ФОП ОСОБА_3 до юридичної відповідальності за цим фактом.

Відповідно до пункту 29 Порядку контролю заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Відповідно до абзацу другого ч. 2 ст.265 КЗпП України за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуван ня та податків передбачена відповідальність фізичних осіб підприємців, які ви користовують найману працю у вигляді штрафу - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення по рушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, (станом на 18.09.2018 року розмір мінімальної заробітної плати складає 3723,00 грн., відтак, 3723,00 грн. x 30 мінімальних заробітних плат x 1 особа = 111690,00 грн.).

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та за йнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 із змінами (далі - Порядок накладення штрафів).

Відповідно до ч. 3 ст. 265 КЗпП, штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не на лежать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.2 Порядку накладення штрафів, штрафи мають право на кладати начальники територіальних органів Держпраці та їх заступники. Оскаржена постанова про накладення штрафу від 18.09.2018 року за № ЗК427/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-189 винесена першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І., а отже, визначеною Порядком накладення штрафів уповноваженою посадовою особою.

Оскаржена постанова винесена на підставі Акту інспекційного відві дування № ЗК427/216/АВ, складеного за результата ми інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3, що відповідає пункту 2 Порядку.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку накладення штрафів про розгляд спра ви Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів гос подарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду ре комендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка за лишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Так, листом Управління Держпраці у Закарпатській області від 11.09.2018 року № 07-02/3468 ФОП ОСОБА_3 був повідомлений про час та дату розгляду справи, при цьому, на розгляд справи у встановлений час не з'явився (хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином), клопо тань про перенесення розгляду справи на інший час не подавав.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено факт порушення позивачем законодавства про працю, в частині допущення до роботи працівника без укладення трудового договору, а відтак, правомірність оскарженої постанови, відтак, вимоги позову про визнання її протиправною та скасування - не відповідають вимогам законодавства та встановленими судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим позов в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ст. 139 КАС України та в зв'язку з відсутністю понесених судових витрат відповідача, судові витрати не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16 код 29795035) про визнання дій протиправними та скасування постанови - відмовити.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Рейті