Рішення № 80121947, 27.02.2019, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року, місто Новоград-Волинський Житомирської області

Головуючий суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Мозговий В.Б.

(Справа № 285/128/19, провадження у справі № 2/0285/367/19)

розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» (далі – Житомироблавтодор) про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

встановив:

В січні 2019 року до суду звернувся позивач з вказаним позовом до відповідача, в якому просив суд стягнути з останнього на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з червня по листопад місяць 2018 року у розмірі 24753 грн. 67 коп., та середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 10448 грн. 90 коп.

В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що працював у філії «Новоград-Волинська ДЕД» (далі – Філія) Житомироблавтодору до 01 листопада 2018 року, де починаючи з червня по листопад місяць 2018 року, останній не виплачував йому заробітну плату, посилаючись на відсутність коштів. Станом на 01.11.2018 року заборгованість по виплаті заробітної плати становить 24 753 грн. 67 коп., яку він по теперішній час так і не отримав, у зв’язку з чим виникла необхідність звернення до суду з вказаним позовом.

29.01.2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 визнано частково, а саме в частині нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 24753,67 грн. В частині стягнення відшкодування за час затримки розрахунку у задоволенні позову просить відмовити.

В зв’язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивач з 19.03.2011 року по 01.11.2018 року працював у Філії Житомироблавтодору на посаді дорожнього робітника 3-го розряду на ДРП-2.

Відповідно до довідки від 14.09.2019 року № 5, виданої Філією Житомироблавтодору заборгованість по заробітній платі відповідача відносно позивача, за період з червня по листопад місяць 2018 року складає: нарахованої заробітної плати – 31018 грн. 78 коп., з якої утримано 6265 грн. 11 коп., фактично до виплати – 24753 грн. 67 коп.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Працівник має право на оплату своєї праці своєчасно на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 Закону «Про оплату праці»).

Згідно із ч. 5 ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов’язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Заробітна плата повинна виплачуватися працівникові регулярно в робочі дні в строки, встановлені в колективному договорі, не рідше двох разів на місяць, не більше як через 16 календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Затримка виплати заробітної плати навіть на один і більше днів є порушенням строків виплати згідно зі ст. 241-1 КЗпП України.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 233 КЗпП України, частина 2, встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до наданої до суду довідки про нараховану, але не виплачену заробітну плату, протягом червня – листопада 2018 року ОСОБА_1 не отримував у строки визначені ст. 115 КЗпП України заробітну плату у розмірі 24753,67 грн.

Зазначені обставини визнані відповідачем і, оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин і добровільності їх визнання, ці обставини в силу положень ст. 82 ЦПК не підлягають доказуванню.

Таким чином відповідачем порушено трудові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості по заробітній платі.

Крім того, враховуючи той факт, що відповідач, не здійснивши вчасно розрахунок по заробітку при звільненні працівника, відповідно до ст. 117 КЗпП України, несе матеріальну відповідальність перед працівником у межах середньої заробітної плати. Також згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» суд установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності за весь час затримки, а тому суд приходить до висновку, що з відповідача слід також стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд виходить з наступного.

Встановлено, що розмір середньоденного заробітку позивача складає 209,60 грн., а кількість днів затримки розрахунку при звільненні складає 50 днів, таким чином розмір середнього заробітку становить 10480 грн. = (50 днів Х 209,60 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення середнього заробітку у розмірі 10448,90 грн., суд приходить до висновку про обгрунтованість зазначеної позовної вимоги та задовольняє її в повному обсязі.

Одночасно суд не приймає до уваги заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є необгрунтованими, не містять належних доказів, а тому не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

На підставі п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заробітної плати, а тому, суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць,таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в цій частині.

Керуючись статтями 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265, 354, 430 ЦПК України, ст. ст. 115, 116,117 КЗпП України, - суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 75, код ЄДРПОУ 32008278 , р/р 2600400001805 у відділенні АТ «Укрсімбанку», МФО 322313; код ЄДРПОУ 32008278, р/р 2600605595504, Житомирське РУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 311744)на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, вул. Київська, 3, с. Дідовичі, Новоград-Волинського району, Житомирської області) нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 24753 (двадцять чотири тисячі сімсот п’ятдесят три) гривні 67 копійок, та середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 10448 (десять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 90 коп.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення в частині стягнення з Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1, заробітної плати у межах суми платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК (від 03.10.2017 року) апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд.

Повне судове рішення складено – 27.02.2019 року.

Головуючий: