Рішення № 80121850, 13.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2019 р. Справа№200/11238/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,

секретаря судового засідання Соколової С.О.,

за участю:

представника позивача: Токовенко О.В.

представник відповідача Мізерна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю "Облдоррембуд" до Головного управління Держпраці у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ

Товариство з додатковою відповідальністю «ОБЛДОРРЕМБУД» (надалі - позивач, ТДВ «Облдоррембуд») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області (надалі - відповідач, ГУ Держпраці у Донецькій області) про скасування постанови ГУ Держпраці у Донецькій області від 24.09.2018 № ДЦ1187/1343/АВ/П/МГ-ФС, про накладення уповноваженими особами штрафу у розмірі 2 419 950,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив наступне:

По-перше, відповідачем в порушення п. 8 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою КМУ від 26.04.2017 № 295, (надалі Порядок № 295) не повідомлено позивача про інспекційне відвідування, натомість таке повідомлення здійснено в адресу посадових осіб Краматарського ПС ДРБВП ТДВ «Облдоррембуд», тоді, як штраф накладено саме на ТДВ «Облдоррембуд», хоча інспекційне відвідування на цьому суб'єкті господарювання не проводилось.

По-друге, аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що у випадку усунення суб'єктом господарювання порушень, виявлених за результатами інспекційного відвідування, на виконання припису контролюючого органу, то у останнього відсутні підстави для накладення штрафу на суб'єкта господарювання.

Таким чином, відповідачем, при винесенні спірної постанови, не враховано положення ч. 11 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

По третє, відповідачем порушено вимоги ст. 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки м. Краматорськ знаходиться на території проведення АТО, в зв'язку із чим проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання на території цього населеного пункту до закінчення проведення АТО заборонено.

По-четверте, позивач зазначає, що виявлені порушення усунені позивачем, проте відповідачем, в порушення принципу пропорційності між виявленим порушенням та негативними наслідками для позивача, застосовано штраф у розмірі 2 419 950,00 грн. при недоплаті індексації на загальну суму 16 490,82 грн.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 13.12.2018 року, зазначає, що та обставина, що позивачем було усунуто виявлені порушення на виконання вимог припису не могла бути підставою для звільнення його від фінансової відповідальності, оскільки, відповідно до п. 29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року за №295, заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Окрім того, ч.11 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки не відноситься до визначених ч.5 ст. 2 цього Закону переліку правових норм, які зобов'язане забезпечити Управління при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Також, продовжує відповідач, згідно з ч.2 ст.12 Закону України «Про оплату праці» норми і гарантії в оплаті праці, передбачені ч.1 цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями в оплаті праці.

Крім того, відповідач звертає увагу суду, що розмір штрафу не ґрунтується на дискреційному розсуді ГУ Держпраці у Донецькій області, а чітко прописаний у законі.

Проведення інспекційного відвідування відокремленого підрозділу ТДВ «Облдоррембуд» проведено відповідно до п. 1 Порядку № 295 та згідно направлення від 18.09.2018 № 736/04.4/15-14-12, копія якого 20.09.2018 під підпис отримана директором об'єкта відвідування.

Посилається на судову практику Верховного суду, висловлену в аналогічних правовідносинах.

28 листопада 2018 року позивачем надана відповідь на відзив, за змістом якої позивач наголошує, що не спростовує законності проведеної відповідачем перевірки, натомість стверджує про незаконність винесення саме спірної у справі постанови, оскільки перевірка проводилась на відокремленому підрозділі ТДВ «Облдоррембуд», а постанова винесена відносно іншого підприємства, де відповідна перевірка не здійснювалась.

Також 28 листопада 2018 року позивачем надано до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач виклав позовні вимоги у наступній редакції: «визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу уповноваженими особами від 11.10.2018 № ДЦ1187/1343/АВ/П/МГ-ФС на загальну суму штрафу 2 419 950,00 грн.

14 грудня ГУ Держпраці у Донецькій області подано заперечення на відповідь на відзив, де зазначено зокрема, що філії та представництва не є юридичними особами та діють на підставі положення. В свою чергу юридичну відповідальність може нести лише підприємство зі статусом юридичної особи, яким в даному випадку є ТДВ «Облдоррембуд».

17 грудня 2018 року позивачем до суду надано клопотання про перенесення судового засідання, у зв'язку із необхідністю новому представнику підприємства часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Також 18 грудня 2018 року до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення судового засідання, у зв'язку із хворобою представника позивача.

Суд, розглянувши вказане клопотання підстав для його задоволення не знайшов, оскільки доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин представником позивача не надано.

Протокольною ухвалою суду строк підготовчого провадження продовжено.

15 січня 2019 року до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника позивача у іншому судовому процесі.

Судом перевірено обставини неможливості прибуття до суду та підтверджено обґрунтованість вказаного клопотання, у зв'язку із чим засідання у справі відкладено на 30 січня 2019 року.

30 січня 2019 року підготовче засідання у справі не відбулось через перебування судді на лікарняному.

Протокольною ухвалою суду від 13 лютого 2019 року підготовче засідання у справі закрито, судове засідання у справі призначено у той самий день проти чого сторони у справі не заперечували.

До судового засідання у справі представником позивача на підтвердження повноважень надано ордер від 06 лютого 2019 року серія ДН № 048943 та договір про надання правової допомоги від 10 жовтня 2018 року.

При дослідженні судом зазначеного договору встановлено, що останній укладено між ТОВ «Юридична компанія «Прайм-Алекс» та ТДВ «Облдоррембуд».

Натомість, відповідно до ордера від 06 лютого 2019 року серія ДН №048943 вбачається, що останній надано від адвоката, що здійснює адвокатську діяльність самостійно. Договору про надання правової допомоги між адвокатом ОСОБА_3 та ТДВ «Облдоррембуд» до суду не надано.

Представник позивача адвокат ОСОБА_3 пояснив суду, що між ним та ТОВ «Юридична компанія «Прайм-Алекс» існує договір про співпрацю, однак до суду він його надати забув.

У зв'язку із викладеними обставинами, суд бере до уваги правові позиції висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року справа № П/9901/736/18, провадження № 11-989заі18, Верховним судом у постанові від 08 лютого 2019 року справа №807/185/18 та вважає адвоката ОСОБА_3 належним представником ТДВ «Облдоррембуд».

У судовому засіданні від 13 лютого 2019 року представник позивача вимоги позовної заяви підтримав та просив задовольнити їх повністю, з підстав наведених у останній.

У судовому засіданні від 13 лютого 2019 представник відповідача проти позову заперечувала, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву та просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини, що мають значення у справі, суд встановив наступне.

ТДВ «Облдоррембуд» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 05505963), місцезнаходження юридичної особи: 84331, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Дружби, будинок 73.

Краматорський підрядний спеціалізований дорожній ремонтно-будівельний відокремлений підрозділ ТДВ «Облдоррембуд» є відокремленим підрозділом ТДВ «Облдоррембуд» код ЄДРПОУ ВП: 05506000, місцезнаходження 84331, Донецька обл., місто Краматорськ, вул Дружби, будинок 73. (згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Відповідно до Положення Краматорського підрядного спеціалізованого дорожнього ремонтно-будівельного відокремленого підрозділу ТДВ «Облдоррембуд», останній входить до складу ТДВ «Облдоррембуд» як підрядний спеціалізований дорожній ремонтно-будівельний відокремлений підрозділ без права юридичної особи.

Відповідно розділу 7 Положення управління підрозділом здійснює юридична особа через своїх уповноважених осіб, утч. директора підрозділу.

Згідно Статуту ТДВ «Облдоррембуд», Товариство здійснює свою діяльність через відокремлені підрозділи, юридичною підставою діяльності яких є Положення про відокремлений підрозділ.

Відповідно до Повідомлення про проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання від 18.09.2018 № 04.3-13-6/9438-18 Краматорський підрядний спеціалізований дорожній ремонтно-будівельний відокремлений підрозділ ТДВ «Облдоррембуд» повідомлено про те, що згідно до наказу від 18.09.2018 № 1119 з 20.09.2018 року тривалістю 2 робочих дні буде проведено інспекційне відвідування щодо дотримання вимог законодавства про працю з питань додержання мінімальних гарантій в оплаті праці.

20.09.2018 ГУ Держпраці у Донецькій області в адресу Краматорського підрядного спеціалізованого дорожнього ремонтно-будівельного відокремленого підрозділу ТДВ «Облдоррембуд» надана Вимога про надання документів №ОЦ1187/1343/ПД, згідно встановленого переліку.

З 20.09.2018 по 23.09.2018 на підставі наказу від 18.09.2018р. № 1119 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 18.09.2018 № 736/04.4/15-14-12 ГУ Держпраці у Донецькій області здійснено інспекційне відвідування Краматорського підрядного спеціалізованого дорожнього ремонтно-будівельного відокремленого підрозділу ТДВ «Облдоррембуд», за результатами якого складено Акт від 24.09.2018 № ДЦ1187/1343/АВ. (надалі Акт від 24.09.2018)

Відповідно висновків вказаного Акта інспекційного відвідування встановлено порушення Краматорським підрядним спеціалізованим дорожнім ремонтно-будівельним відокремленим підрозділом ТДВ «Облдоррембуд» ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю України (надалі КЗпП України), ст. 33 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108 (надалі Закон № 108), не нараховано індексацію з листопада 2017 року по квітень 2018 року відносно 65 працівників.

Позивачем надано заперечення від 28.09.2018 № 180/09, де зокрема зазначено, що відповідно ст. 55 Господарського кодексу Краматорський підрядний спеціалізований дорожній ремонтно-будівельного відокремлений підрозділ ТДВ «Облдоррембуд» не є суб'єктом господарювання.

03 жовтня 2018 ГУ Держпраці у Донецькій області надано відповідь № 04.4-13-6/31 про розгляд заперечень де, зокрема, зазначено, про відповідність форми акта складеного за результатами перевірки вимогам законодавства, в свою чергу посилання відповідача не спростовують виявлені порушення.

04 жовтня 2018 року Краматорським підрядним спеціалізованим дорожнім ремонтно-будівельним відокремленим підрозділом ТДВ «Облдоррембуд» надано пояснення № 184/10 про наявність скрутного фінансового становища підприємства, у зв'язку із чим, відповідно до наказу від 27 вересня 2017 року призупинено нарахування утч індексацій заробітної плати, за умови, що при надходженні достатніх коштів всі обов'язкові виплати, передбаченні чинним законодавством підлягають негайному нарахуванню та виплаті.

На виконання вказаного наказу, індексація заробітної плати була нарахована та виплачена у повному обсязі у вересні поточного року.

04.10.2018 р. відповідачем винесено Припис про усунення виявлених порушень № ДЦ 1187/1343/АВ/П, яким зобов'язано директора Краматорського підрядного спеціалізованого дорожнього ремонтно-будівельного відокремленого підрозділу ТДВ «Облдоррембуд» усунути виявлені порушення до 05.11.2018р.

Повідомленням від 05 жовтня 2018 року № 183/10 ТДВ «Облдоррембуд» на ім'я керівника ГУ Держпраці у Донецькій області зазначено про повне усунення станом на 03 жовтня 2018 року всіх виявлених у приписі порушень.

28 вересня 2018 року ГУ Держпраці у Донецькій області прийнято Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу№ ДЦ 1187/1343/АВ/П/МГ, яким розгляд справи про накладення призначено на 11 жовтня 2018 року.

04 жовтня 2018 року повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу отримано представником ТДВ «Облдоррембуд» Бандурка С.О.

11.10.2018 р. ГУ Держпраці у Донецькій області прийнято Постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № ДЦ 1187/1343/АВ/П/МП-ФС, якою на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП накладено штраф на ТДВ «Облдоррембуд» у розмірі 2 419 950,00 грн.

На підставі зібраних у справі письмових доказів, досліджені судом у порядку ст.ст. 211, 217 КАС України, судом встановлені такі фактичні обставини справи.

Відповідно розділу ІІІ «Опис виявлених порушень» Акта інспекційного відвідування від 24 вересня 2018 року встановлено порушення ч. 6 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 закону №108.

На підставі даних Держстату зазначено, що приріст індексу споживчих цін перевищив поріг 103% у липні 2017, отже підвищення грошових доходів громадян у зв'язку із індексацією здійснюється з 1 вересня 2017 року.

Посадові оклади працівникам Краматорського ПС ДРБВП ТДВ «Облдоррембуд» встановлені з 01 травня 2017 року. Таким чином, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації повинно здійснюватись з листопада 2017 року. В порушення ч. 6 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 закону №108 Краматорського ПС ДРБВП ТДВ «Облдоррембуд» не нарахована індексація з листопада 2017 року по квітень 2018 року відносно 65 працівників.

На підтвердження вказаного порушення ГУ Держпраці у Донецькій області надано розрахункові відомості по заробітній платі за вказаний період відносно зазначених у акті працівників.

Факт не нарахування індексації Краматорським ПС ДРБВП ТДВ «Облдоррембуд» не є спірним у справі та позивачем не заперечується.

Рівно як і факт усунення виявлених порушень станом на 03 жовтня 2018 року.

Позивач у позовній заяві та відповіді на відзив не заперечує законності проведення інспекційного відвідування та обізнаністю із проведенням перевірки.

Правова позиція суду обґрунтована наступним.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Пунктом 7 вказаного Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Управління Держпраці у Донецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області, затвердженого наказом Держпраці від 04.02.2016 року № 8.

Управління Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністра соціальної політики, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням. Управління Держпраці здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Управління Держпраці для виконання покладених на нього завдань має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління Держпраці.

Згідно з ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року (далі по тексту - Порядок № 295) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно пунктів 19, 20 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Щодо твердження позивача відносно того, що повідомлення здійснено лише ПС ДРБВП ТДВ «Облдоррембуд», при цьому повідомлення безпосередньо позивача не здійснювалось, однак штраф накладено саме на ТДВ «Облдоррембуд», суд зазначає наступне.

Порядок № 295 передбачає, що інспекційне відвідування здійснюєть як відносно юридичної особи так і її відокремлених підрозділів без статусу юридичної особи (п. 1 Порядку). Повідомлення про інспекційне відвідування здійснюється за адресою об'єкту відвідування, або уповноваженій ним посадовій особі.

У п. 16 вказаного порядку зазначено, що місцезнаходженням об'єкта відвідування є адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування.

З наявного у матеріалах справи направлення на проведення інспекційного відвідування та повідомлення про проведення інспекційного відвідування вбачається, що останні отримані 20 вересня 2018 року керівником ПС ДРБВП ТДВ «Облдоррембуд», за адресою, що є місцезнаходженням об'єкту відвідування (згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), з огляду на припис пункту 1 Порядку №295, суд вважає, що повідомлення про інспекційне відвідування здійснено в належний спосіб.

Щодо належного суб'єкта притягнення до відповідальності.

Відповідно ст. 88 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Стаття 95 ЦК України.

1. Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

2. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

3. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

4. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

5. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

В свою чергу відповідно до частин 1-2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

2. Суб'єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

Пункт 4 ст. 64 ГК України, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Відповідно п. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно абз. 2 ст. 265 КЗпП України відповідальність за порушення законодавства про працю несуть серед інших юридичні особи.

З наведеного вище Положення про ПС ДРБВП ТДВ «Облдоррембуд» та даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань судом встановлено, що ПС ДРБВП ТДВ «Облдоррембуд» є відокремленим підрозділом ТДВ «Облдоррембуд» без права юридичної особи.

В контексті викладених положень законодавства суб'єктом притягнення до відповідальності за ст. 265 КЗпП України є саме юридична особа, тобто ТДВ «Облдоррембуд», а тому відповідачем обґрунтовано винесено спірну у справі постанову відносно юридичної особи ТДВ «Облдоррембуд».

З приводу посилань позивача на порушення відповідачем вимог ч.11 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі закон №877), в частині неправомірність накладення штрафу, у зв'язку із виконанням припису у зазначений строк, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.2 закону №877, заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

При цьому, у ч.5 цієї ж статті 2 наведено вичерпний перелік норм даного Закону, дотримання яких зобов'язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, серед яких відсутня ч.11 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Застосування вищенаведених норм у такий спосіб відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду: від 22.03.2018 року справа №697/2073/17, від 12.04.2018р. справа № 816/2325/16, від 25.04.2018 справа №804/2806/17, а тому такий, у відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАС України, враховується при вирішенні даної справи.

Крім того, згідно п. 28 Порядку № 295 у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Однак, відповідно до положень п. 29 Порядку № 295, заходи про притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Тобто, в даному випадку виконання вимог припису не може бути правовою підставою для того, щоб не застосовувати до суб'єкта господарювання фінансові санкції, і не звільняє його від обов'язку понести відповідальність за вчинення порушень законодавства про працю, відповідно до абз.4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, а навпаки, заходи про притягнення об'єкта відвідування до відповідальності за несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень.

Отже, вказаними нормами, покладено одночасно обов'язок на суб'єкта господарювання, як щодо сплати штрафу за вчинене порушення, так і щодо його усунення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.03.2018 р. у справі № К/9901/2769/18 (697/2073/17).

Щодо мораторію на проведення ГУ Держпраці у Донецькій області перевірок в зоні АТО, відповідно до ст. 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669 (надалі - закон №1669)

Статтею 3 закону № 1669 встановлено, що органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Відповідно до абз 1, 2, 4 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877 дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 № 1728 передбачено наступне.

Стаття 1. У цьому Законі терміни "державний нагляд (контроль)", "заходи державного нагляду (контролю)", "органи державного нагляду (контролю)" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Стаття 2. Встановити до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Стаття 3. До 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю):

1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба);

2) за письмовою заявою суб'єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

3) за рішенням суду;

4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання;

5) у разі настання події, що має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

6) для перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Стаття 6. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

23.02.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1104, якою затверджено Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», до якого включено зокрема:

- Держпраці та її територіальні органи;

- виконавчі органи міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (в частині заходів із здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю).

Тобто, вбачається, що на всі органи державного контролю, які включені до цього Переліку, мораторій на проведення заходів державного контролю не поширюється до кінця 2018 року.

За таких обставин посилання позивача на наявність мораторію на проведення перевірок ГУ Держпраці у Донецькій області в зоні АТО визнається судом необгрунтованим.

Також суд, погоджується із позицією відповідача, про неможливість дотримання останнім принципу пропорційності застосування заходів відповідальності відносно розміру виявленого порушення, оскільки в даному випадку визначення розміру штрафу не є дискреційним повноваженням ГУ Держпраці в Донецькій області, а розраховується на підставі припису відповідного пункту норми ст. 265 КЗпП України до виявленого порушення, яким в даному випадку є не нарахування індексації.

По суті виявленого порушення та підстав накладення штрафу, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 95 КЗпП України визначено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини другої статті 12 закону № 108, норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості. Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 9 закону № 108).

Статтею 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою (стаття 11 Закону України "Про оплату праці").

Суд зазначає, що індексація заробітної плати є і мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078,

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Таким чином, фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації.

Застосування вищезгаданих норм права у наведений спосіб відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 12.04.2018 року за №816/2325/16, а тому суд, у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України, враховує такі при вирішенні даної справи.

Факт не нарахування індексації не є спірним питанням у даній справі.

Відповідно до абз.4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

При цьому, зазначені штрафи є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи зазначені у частині другій статті 265 КЗпП України, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року (далі по тексту - Порядок №509) визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Отже, підставою для накладення штрафів є виявлені під час перевірки суб'єкта господарювання порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення зафіксовані в акті перевірки.

Судом встановлено, що постановою ГУ Держпраці у Донецькій області від 11.10.2018 №ДЦ1187/1343/АВ/П/МГ-ФС на позивача накладено штраф у розмірі 2 419 950,00 грн.(3723х10х65), на підставі абз.4 ч.2 статті 265 КЗпП України (недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці).

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку щодо наявності порушення позивачем вимог ч.6 ст. 95 КЗпП України та ст. 3 закону № 108, то відповідно ГУ Держпраці правомірно застосувало відповідальність передбачену абз.4 ч.2 статті 265 КЗпП України.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України)

Оцінивши наявні у справі докази, відповідно вимогам ст. 90 КАС України, та застосувавши до встановлених фактичних обставин справи відповідне правове регулювання, суд вважає, що за наведеними позивачем підставами, встановленими судом обставинами та наявними у матеріалах справи доказами у позові слід відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись пп. 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з додатковою відповідальністю "Облдоррембуд" до Головного управління Держпраці у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.

Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 06 лютого 2019 року зберігають чинність до набрання рішенням суду законної сили.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 13 лютого 2019 року, повний текст рішення виготовлений 22 лютого 2019 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.