Ухвала суду № 80121430, 27.02.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

27 лютого 2019 р. Справа № 143/111/19

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного державного виконавця Погребищенського районного відділу ДВС Головного територіального територіального управління юстиції у Вінницькій області Коротуна Руслана Петровича

про: визнання протиправними дій, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з Погребищенського районного суду Вінницької області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Погребищенського районного відділу ДВС Головного територіального територіального управління юстиції у Вінницькій області Коротуна Руслана Петровича про визнання протиправними дій, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії.

Розглянувши матеріали позовної заяви вважаю, що заявлений позов в частині позовних вимог, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, в розумінні частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Виходячи із загального розуміння правового спору, публічно-правовий спір - це відносини, які виникають внаслідок реального або уявного порушення прав, свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин.

Публічно-правовий спір необхідно розглядати у єдності його матеріального та процесуального аспектів. Матеріальний аспект публічно-правового спору розкриває сутність протиріч між суб'єктами такого спору, які виникли у зв'язку з реалізацією прав, свобод та інтересів цих суб'єктів у сфері публічно-правових відносин. Процесуальний аспект розкриває сутність публічно-правового спору як предмета розгляду адміністративним судом, тобто адміністративної справи.

Суб'єктами публічно-правового спору є особи, між якими виникли розбіжності з приводу реалізації їх прав та обов'язків у публічно-правових відносинах.

Об'єктом публічно-правового спору є права, свободи та інтереси, реалізації або задоволенню яких перешкоджає суб'єкт владних повноважень.

Предметом публічно-правового спору є рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, а також дії чи бездіяльність суб'єктів публічно-правових відносин, які не є суб'єктами владних повноважень, але є суб'єктами публічно-правового спору.

Специфіка публічно-правового спору визначається у його суб'єктному складі, підставах виникнення, межах повноважень адміністративного суду.

Отже, публічно-правовим спором в адміністративному судочинстві є не будь-який спір, у якому однією із сторін є орган публічної адміністрації, а лише той, що випливає із здійснення таким суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій щодо скаржника. Тобто, для наявності такого спору є обов'язковим наявність зв'язку між здійсненням органом влади покладених на нього владних управлінських функцій та порушення прав, свобод чи інтересів фізичної або юридичної особи внаслідок такої реалізації своїх функцій владним органом.

Як видно із позовної заяви, позивач, серед іншого, просить:

- визнати кошти сплачені на картковий рахунок доньки ОСОБА_3 як аліменти;

- зобов'язати провести перерахунок заборгованості по аліментах згідно з чинним законодавством та беручи до уваги всі квитанції та свідчення колиньої дружини і доньки;

- скасувати суму заборгованості по аліментах до 30.01.2012 р., як таку, що була сплачена;

- звільнити від штрафних санкцій на заборгованість зі сплати аліментів беручи до уваги сімейне положення та скрутне матеріальне становище;

- здійснити реструктуризацію боргу на два роки.

Так, статтею 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України, спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 192 СК України).

Із аналізу процитованих норм видно, що порядок сплати, встановлення розміру аліментів та зменшення такого, регулюється нормами СК України.

При цьому, частиною першої статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За таких обставин, беручи до уваги процитовані вище норми, враховуючи , що спір в досліджуваній частині позовних вимог виник із сімейних правовідносин, доходжу висновку , що дані вимоги не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Окремо роз'яснюю заявнику, що даний спір в частині вищевказаних вимог віднесено до юрисдикції місцевого загального суду.

Керуючись ст.ст. 170, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Погребищенського районного відділу ДВС Головного територіального територіального управління юстиції у Вінницькій області Коротуна Руслана Петровича про визнання протиправними дій, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії в частині позовних щодо:

- визнання коштів сплачених на картковий рахунок доньки ОСОБА_3 як аліменти;

- зобов'язання провести перерахунок заборгованості по аліментах згідно з чинним законодавством та беручи до уваги всі квитанції та свідчення колиньої дружини і доньки;

- скасування суми заборгованості по аліментах до 30.01.2012 р., як таку, що була сплачена;

- звільнення від штрафних санкцій на заборгованість зі сплати аліментів беручи до уваги сімейне положення та скрутне матеріальне становище;

- здійснення реструктуризації боргу на два роки.

2. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.

Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна