Ухвала суду № 80121176, 27.02.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/701/19

1-кс/215/407/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року Слідчий суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О.,

за участі: секретаря - Конопліної С.І.,

прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 - Яроцької Т.М.,

слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Шишко Я.Р.,

підозрюваного - ОСОБА_4,

розглянувши клопотання слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Шишко Я.Р. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, не працюючого, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуваючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 09.02.1999 Тернівським районним судом міста Кривого Рогу за ч.2 ст. 140, ст.17, ч.2 ст. 140, ч.2 ст. 141, ст.. 42 КК України (1960 року) до позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна. Звільнений 27.09.2001 року з Криворізької ВК (№88) Дніпропетровської області, зі зняттям судимості, не відбутий строк 1 рік 2 місяці;

- 16.09.2003 Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу за ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднати покарання за вироком від 09.02.1999 р., до остаточного відбуття покарання на строк 5 років 5 днів позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково 14.12.2007 з Дніпропетровської ВК (№89), не відбутий строк 5 місяців 1 день;

- 10.12.2008 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу за ч.2 ст. 307 КК України до позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна. На підставі ст. 71 КК України, частково приєднати покарання за вироком від 16.09.2003 р., до остаточного відбуття покарання на строк 5 років 5 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна. Звільнений умовно-достроково 15.06.2012 з Синельниківської ВК (№94), не відбутий строк 1 рік 3 місяці 27 днів;

- 29.10.2012 року Тернівським районним судом міста Кривого Рогу за ч.2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 71 КК України частково приєднати покарання за вироком від 10.12.2008 р., до остаточного відбуття покарання на строк 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково 22.02.2016, не відбутий строк 1 рік 1 день;

- 19.02.2018 Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців. На підставі ст. ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 2 роки;

- 31.01.2018 року Криворізькою місцевою прокуратурою №2 направлено в Тернівський районний суд міста Кривого Рогу обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12018040760000128 за ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Клопотання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040760000076 від 09.01.2019 року, відповідає вимогам ст. ст. 176, 184 КПК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 раніше судимий за злочини проти власності, крім того 31.01.2018 року Криворізькою місцевою прокуратурою №2 направлено в Тернівський районний суд міста Кривого Рогу обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12018040760000128 за ч. 2 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та продовжив свою злочинну діяльність і в період іспитового строку вчинив ряд нових умисних злочинів проти власності за наступних обставин.

Так, 09.01.2019 року, приблизно о 06.00 годині ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, спілкувався разом зі своїм знайомим ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, за місцем мешкання останнього у квартирі АДРЕСА_1.

В ході спілкування у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виник злочинний прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в інше приміщення, а саме: викрадення, металевих колосників, що належать ПрАТ «ПівнГЗК» та знаходяться у цеху виробництва окатишів - 1 ПрАТ «ПівнГЗК» у Тернівському районі міста Кривого Рогу.

Таким чином, ОСОБА_4, вступивши у попередню змову про вчинення злочину групою осіб разом із ОСОБА_6, реалізуючи свій зазначений вище злочинний умисел, підшукали знаряддя вчинення злочину, а саме: мішок та рюкзак. Потім розподілили ролі між собою, таким чином, що вони таємно проникнуть до цеху виробництва окатишів - 1 ПрАТ «ПівнГЗК» та перебуваючи у приміщенні зазначеної вище будівлі підшукають об'єкти свого злочинного посягання, складуть їх у раніше заготовлені мішок та рюкзак, покинуть місце вчинення злочину та разом розпорядяться викраденим.

Далі, у цей же день, приблизно о 06 годині 30 хвилин ОСОБА_4 разом зі співучасником злочину ОСОБА_6, прибув до території дільниці № 2 ЦВО-1 ПрАТ «ПівнГЗК» в Тернівському районі м. Кривого Рогу, у якому знаходиться обпалювальна машина ОК-306, де побачив, що вхід до дільниці № 2 ЦВО-1 здійснюється через незачинені металеві двері.

Перебуваючи у вказаний час та місці, ОСОБА_4, реалізуючи свій зазначений вище прямий умисел, з корисливих мотивів, таємно, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_6, переконавшись, що за його та діями ніхто не спостерігає, через незачинені зазначені вище металеві двері проникли до вказаної будівлі. Отже, таким чином проникли у інше приміщення, що належить ПрАТ «ПівнГЗК». Там же на підлозі у ящику побачили металеві колосники ч.ЧУ.14.12.0210, які визначивши об'єктом свого злочинного посягання, ОСОБА_4, зібрав та склав до заздалегідь заготовленого ним зазначеного вище мішка, у кількості 13 штук. При цьому ОСОБА_6 зібрав та склав до заздалегідь заготовленого ним зазначеного вище рюкзака колосники ч.ЧУ.14.12.0210 у кількості 11 штук.

Далі, ОСОБА_4, разом зі співучасником злочину ОСОБА_6, бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, зберігаючи вищевказане майно у вказаних мішку та рюкзаку, взявши їх у руки, переконавшись у відсутності свідків та очевидців, вийшли з приміщення дільниці № 2 ЦВО-1 ПрАТ «ПівнГЗК» та хотіли покинути територію ПрАТ «ПівнГЗК» в Тернівському районі м. Кривого Рогу із зазначеним вище майном даного підприємства. Проте отримати реальну змогу розпорядитись викраденим майном у власних корисних інтересах не змогли, оскільки в цей час були помічені охоронцями ПрАТ «ПівнГЗК», які викрили та зупинили злочинні дії ОСОБА_4 і ОСОБА_6.

Таким чином, ОСОБА_4 разом зі співучасником злочину ОСОБА_6, не вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням в інше приміщення, до кінця, а саме: колосників, ч.ЧУ.14.12.0210, в загальній кількості 24 штуки, які належать ПрАТ «ПівнГЗК», так як злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки останні були зупинені з викраденим майном охоронцями ТОВ «Охоронного агентства «БАРС»» та не отримали змоги розпорядитись викраденим на власний розсуд.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №34/12.1/218 від 18.02.2019 р. вартість колосників, ч.ЧУ.14.12.0210, у кількості 24 штуки, станом на момент скоєння злочину складає 6330,00 гривень (шість тисяч триста тридцять гривень 00 копійок).

Таким чином, ОСОБА_4 у разі доведення свого злочинного умислу до кінця міг спричинити матеріальну шкоду ПрАТ «ПівнГЗК» на загальну суму 6330,00 гривень.

Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, за ознаками незакінченого замаху, тобто вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням до іншого приміщення, не доведеного до кінця з причин, що не залежали від його волі.

18.01.2019 року, приблизно о 08.00 годині ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходився за місцем свого мешкання у АДРЕСА_1

В цей час та місці у ОСОБА_4 виник прямий злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме: металевих колосників, що належить ПрАТ «ПівнГЗК», вчиненого повторно, поєднаного з проникненням в інше приміщення, яке знаходиться у цеху виробництва окатишів - 1 ПрАТ «ПівнГЗК» у Тернівському районі міста Кривого Рогу.

З метою реалізації свого раптово виниклого зазначеного вище прямого умислу, ОСОБА_4 за місцем свого мешкання підшукав знаряддя вчинення злочину, а саме: рюкзак, після чого направився до приміщення зазначеної вище дільниці.

Далі, в цей же день, приблизно о 08 годині 30 хвилин ОСОБА_4 прибув до території дільниці № 2 ЦВО-1 ПрАТ «ПівнГЗК» в Тернівському районі м. Кривого Рогу, у якому знаходиться обпалювальна машина ОК-306, де побачив, що вхід до дільниці №2 ЦВО-1 здійснюється через незачинені металеві двері.

Перебуваючи у вказаний час та місці ОСОБА_4, реалізуючи свій зазначений вище прямий умисел, діючи повторно, з корисливих мотивів, таємно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, через незачинені зазначені вище металеві двері проник до вказаної будівлі, таким чином, проник у інше приміщення, що належить ПрАТ «ПівнГЗК». Там на підлозі зліва від входу побачив колосники, що є ломом нержавіючої сталі габаритним, які визначивши об'єктом свого злочинного посягання, ОСОБА_4 зібрав та склав до заздалегідь заготовленого ним зазначеного вище рюкзака загальною вагою 36 кг.

Далі, ОСОБА_4, бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, зберігаючи вищевказане майно у вказаному рюкзаку та взявши його у руки, переконавшись у відсутності свідків та очевидців, вийшов з приміщення дільниці № 2 ЦВО-1 ПрАТ «ПівнГЗК» та хотів покинути територію ПрАТ «ПівнГЗК» в Тернівському районі м. Кривого Рогу із зазначеним вище майном даного підприємства та отримати реальну змогу розпорядитись викраденим майном у власних корисних інтересах. Однак в цей час був помічений охоронцями ПрАТ «ПівнГЗК», які викрили та зупинили злочинні дії ОСОБА_4.

Таким чином, ОСОБА_4, не вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення таємного викрадення чужого майна, а саме: колосників, які є ломом нержавіючої сталі габаритним загальною вагою 36 кг та належать ПрАТ «ПівнГЗК», вчиненого повторно, поєднаного з проникненням в інше приміщення, до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки останній був зупинений з викраденим майном охоронцями ТОВ «Охоронного агентства «БАРС»» та не отримав змоги розпорядитись викраденим на власний розсуд.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №34/12.1/221 від 19.02.2019 р., вартість лому нержавіючої сталі габаритного, загальною вагою 36 кг, станом на момент скоєння злочину складає 1032,00 (одна тисяча тридцять дві гривні).

Таким чином, ОСОБА_4 у разі доведення свого злочинного умислу до кінця міг спричинити матеріальну шкоду ПрАТ «ПівнГЗК» на загальну суму 1032,00 гривень.

Крім того, 21.01.2019 року, приблизно о 15.30 годині ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходився за місцем свого мешкання у АДРЕСА_1

В цей час та місці у ОСОБА_4 виник прямий злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме: металевих колосників, що належить ПрАТ «ПівнГЗК», вчиненого повторно, поєднаного з проникненням в інше приміщення, тобто до цеху виробництва окатишів - 1 ПрАТ «ПівнГЗК» у Тернівському районі м. Кривого Рогу.

З метою реалізації свого раптово виниклого зазначеного вище прямого умислу ОСОБА_4 за місцем свого мешкання підшукав знаряддя вчинення злочину, а саме: мішок, після чого направився до приміщення зазначеної вище дільниці.

Далі, в цей же день, приблизно о 15 годині 55 хвилин ОСОБА_4 прибув до території дільниці № 2 ЦВО-1 ПрАТ «ПівнГЗК» в Тернівському районі м. Кривого Рогу, у якому знаходиться обпалювальна машина ОК-306, де побачив, що вхід до дільниці здійснюється через незачинені металеві двері.

Перебуваючи у вказаний час та місці ОСОБА_4, реалізуючи свій зазначений вище прямий умисел, діючи повторно, з корисливих мотивів, таємно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, через незачинені зазначені вище металеві двері проник до вказаної будівлі. Таким чином, він проник у інше приміщення, що належить ПрАТ «ПівнГЗК». Там на підлозі зліва від входу побачив колосники, що є ломом нержавіючої сталі габаритним, які визначивши об'єктом свого злочинного посягання, ОСОБА_4 зібрав та склав до заздалегідь заготовленого ним зазначеного вище мішка загальною вагою 38,5 кг.

Далі, ОСОБА_4, бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, зберігаючи вищевказане майно у вказаному мішку, та взявши його у руки, переконавшись у відсутності свідків та очевидців, вийшов з приміщення дільниці № 2 ЦВО-1 ПрАТ «ПівнГЗК» та хотів покинути територію ПрАТ «ПівнГЗК» в Тернівському районі м. Кривого Рогу із зазначеним вище майном даного підприємства, та отримати реальну змогу розпорядитись викраденим майном у власних корисних інтересах. Однак в цей час був помічений охоронцями ПрАТ «ПівнГЗК», які викрили та зупинили злочинні дії ОСОБА_4.

Таким чином, ОСОБА_4 не вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення таємного викрадення чужого майна, а саме: колосників, що є ломом нержавіючої сталі габаритним, загальною вагою 38,5 кг, які належать ПрАТ «ПівнГЗК», вчиненого повторно, поєднаного з проникненням в інше приміщення, до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки останній був зупинений з викраденим майном охоронцями ТОВ «Охоронного агентства «БАРС»» та не отримав змоги розпорядитись викраденим на власний розсуд.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №34/12.1/239 від 20.02.2019 р., вартість лому нержавіючої сталі габаритного, загальною вагою 38,5 кг, станом на момент скоєння злочину складає 1103,67 (одна тисяча сто три гривні шістдесят сім копійок).

Таким чином, ОСОБА_4 у разі доведення свого злочинного умислу до кінця міг спричинити матеріальну шкоду ПрАТ «ПівнГЗК» на загальну суму 1103,67 гривень.

Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, за ознаками незакінченого замаху, тобто вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до іншого приміщення, не доведеного до кінця з причин, що не залежали від його волі.

25.02.2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, за ознаками незакінченого замаху, тобто вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням до іншого приміщення, не доведеного до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Слідчий у клопотанні зазначає, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочинів проти власності, в період іспитового строку, повторно вчинив ряд нових умисних злочинів проти власності, чим продовжив свою злочинну діяльність, що свідчить про небажання останнього стати на шлях виправлення; не має постійного джерела доходу, що свідчить про можливість вчинення ним нових злочинів з метою відшукання грошових коштів для подальшого існування. Враховуючи вид та розмір покарання передбаченого за вказане кримінальне правопорушення, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з чим останній може допустити настання ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримала заявлене клопотання та просила його задовольнити.

Підозрюваний причетність до скоєного визнав повністю, не заперечував щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя, перевіривши матеріали клопотання, заслухавши учасників процесу, вважає, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і зазначені в даній нормі закону.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про можливість застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 р.) підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами.

В пункті 85 Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» (№ 40107/02 від 10.02.2011 р.) вказано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Слідчий суддя ставить під сумнів можливість ОСОБА_4 забезпечити виконання ухвали суду у випадку встановлення йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки є всі підстави вважати, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється з огляду на вчинення ним кримінальних правопорушень у період іспитового строку. Крім того, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4, будучи раніше судимим, маючи не погашену та не зняту в установленому законом порядку судимість за злочини проти власності, в період іспитового строку знову підозрюється у вчиненні злочинів проти власності, які є тяжкими злочинами, тому слідчий суддя вважає, що дана обставина може свідчити про його стійке небажання ставати на шлях виправлення та схильність до постійного вчинення нових злочинів, а тому він може становити особливу небезпеку для суспільства та окремих осіб і обрання відносно нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не гарантує того, що ОСОБА_4 не стане вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України, за ознаками незакінченого замаху, тобто вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням до іншого приміщення, не доведеного до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який раніше неодноразово судимий, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість за злочини проти власності, відповідних висновків для себе не зробив та повторно вчинив умисні злочини проти власності в період іспитового строку, постійного місця роботи не має, офіційні джерела доходів в останнього відсутні, неповнолітніх дітей на утриманні не має, неодружений, запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, обґрунтовується наявністю таких ризиків як те, що він: - може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки до слідчого, прокурора та суду, що відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою застосування з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що є суспільним інтересом, та незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості, так як більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що тільки такий запобіжний захід як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.

Слідчий суддя вбачає необхідним відповідно до ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України визначити підозрюваному заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Застосувати щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, обчислюючи його з 27.02.2019 року по 27 квітня 2019 р. включно.

На підставі частини 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу (отримувач коштів: ТУ ДСА в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, Банк отримувача: Державна казначейська служба України в м. Київ, МФО 820172, рахунок 37312066017442, призначення платежу: зазначити інформацію про ухвалу судді, якій обрав заставу, та прізвище, ім'я, по-батькові підозрюваного), не пізніше 5-ти днів з дня постановлення ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного наступні обов'язки з моменту звільнення з під варти:

- не відлучатися з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором, судом;

- здати на зберігання слідчому, прокурору, суду свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд за кордон України.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначається терміном дії цієї ухвали.

У разі невиконання підозрюваним своїх обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до державного бюджету.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, з моменту вручення її копії, але підлягає негайному виконанню щодо застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя: