Рішення № 80121159, 26.02.2019, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/21/18

Провадження по справі №2/276/65/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Мельника М.Л.

секретаря: Свиридок А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Хорошівської селищної ради

про

визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з даним позовом вказуючи, що починаючи з лютого 2006 року по даний час безперервно проживає у житловому будинку по вул. Н.Мельниченко в с. Краївщина Хорошівського району Житомирської області, а зареєстрований в даному будинку з 02.10.2017 року і проживає разом із своєю сім»єю. 29.09.2017 року КП « Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентариції » було виготовлено на його ім»я технічний паспорт на житловий будинок №30 по вул. Н.Мельниченко в с. Краївщина Хорошівського району Житомирської області. Відповідно до довідки про наявність ( відсутність) зареєстрованого майна КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентариції » від 09.10.2017 року за № 234 право власності на нерухоме майно не зареєстровано. В даному будинку до грудня 2006 року ніхто не проживав і не користувався ним. Зазначає, що він добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном – житловим будинком, доглядає за ним та утримує його , постійно робить в ньому поточні та капітальні ремонти більше 10 років.

Позивач просить суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок №30 по вул. Н.Мельниченко в с. Краївщина Хорошівського району Житомирської області.

Позивач до суду направив заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надіславши заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Відповідно до ст.328 ч.2 ЦК України право власності вважається набутим правомірно якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

-2-

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» слідує, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК. При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Відповідно до п.13 Постанови можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Виходячи зі змісту п. 14 Постанови та частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю. Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок за адресою : вул. Надії Мельниченко, 30 с. Краївщина Хорошівського району Житомирської області згідно запису по господарської книги №3 особовий рахунок № 118 за 1991-1995 роки рахувався за ОСОБА_2.

Свідоцтво про смерть серії 1-ТП №022442 від 18.01.2006 року підтверджує, що ОСОБА_2 померла 28 .11.1993 року.

Згідно довідки про наявність ( відсутність) зареєстрованого майна № 234 від 09.10.2017 року слідує, що станом на 31.12.2012 року право власності на будинок в с. Краївщина , вул. Н.Мельниченко,30 в КП « Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» не зареєстровано.

Згідно довідки Хорошівської селищної ради № 471 від 31.10.2017 року позивач разом з сім»єю проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 з грудня 2006 року.

Договір «Про користування електричною енергією» № 23937 від 10.08.2012 року підтверджує, що споживачем електричної енергії по вул. Н.Мельниченко, 30 в с. Краївщина Хорошівського району Житомирської області являється ОСОБА_1

-3-

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позивач добросовісно заволодів чужим майном і понад 10 років постійно продовжує відкрито, безперервно володіти житловим будинком, що знаходиться за адресою вул. Н. Мельниченко, 30 в с. Краївщина Хорошівського району Житомирської області, а також те, що спадкові справи після смерті ОСОБА_2 не заводились, суд приходить до висновку про визнання за позивачем права власності на вказаний житловий будинок за набувальною давністю.

Керуючись ст.ст. 263- 265 ЦПК України, ст.ст.328, 344 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок № 30 по вул. Н.Мельниченко в с. Краївщина Хорошівського району Житомирської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд.

Головуючий /підпис/

Копія вірна.

Суддя: М.Л. Мельник

Секретар:

Рішення набрало законної сили « » ____ 2019 року.

Суддя:

Секретар:

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи № 276/21/18 року Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області.

Суддя:

Секретар: