Рішення № 80119243, 26.02.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1587/17

Провадження № 2/211/91/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 лютого 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Ткаченко С.В.

при секретарі Польчик Л.В.

за участі:

представника позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Кузьміч А.О.

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3

за відсутності відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, зазначивши, що відповідно до укладеного між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем ОСОБА_2 кредитного договору № б/н від 24.07.2013 року, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

В порушення умов Договору станом на 28.02.2017 року відповідач має заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.07.2013 року у загальному розмірі 29754,39 грн., яка складається із: 2988,41- заборгованість за кредитом ; 21972,91 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2900,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1393,00 грн. штраф (процентна складова).

До теперішнього часу відповідач ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.07.2013 року у добровільному порядку не погасив, тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів. Просять стягнути з відповідача заборгованість по кредиту в розмірі 29754,39 грн., та судові витрати у розмірі 1600,00 грн.

Представник відповідач ОСОБА_3 13.11.2017 року подав до суду заперечення, яким просив у задоволенні позову відмовити з підстав необгрунтованості та спливу строку позовної давності.

Представник позивача надала відповідь на заперечення, якою вважала заперечення представника відповідача щодо позову безпідставними, а позовні вимоги обґрунтованими, на підтвердження яких додатково надала довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, наказ Банку та виписку по рахунку.

Відповідач та його представник відповіді на відповідь представника позивача не надавали.

Представник позивача Кузьміч А.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала покладаючись на обставини викладені у позовній заяві, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. 26.02.2019 року звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, його представник ОСОБА_3 22 02 2019 року в судовому засіданні у задоволенні позовних вимог АТ «ПРИВАТБАНК» просив відмовити в зв'язку з недоведеністю позовних вимог. Просив застосувати строк позовної давності . 26.02.2019 року до суду не з`явився.

Враховуючи, що представник відповідача надав пояснення в судовому засіданні, а також , що справа тривалий час знаходиться в провадженні, наданих доказів достатньо для розгляду справи по суті, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи у відсутність відповідача та його представника.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від03.10.2017, яким ЦПК України викладеного в новій реакції.

У відповідності до п.9 п.1 Розділу ХІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом досліджено : розрахунок (а.с.3-4), анкета - заява (а.с. 5), витяг з Тарифів (а.с.6), витяг з умов та правил надання банківських послуг (а.с.7-30), відомості (а.с.33), банківська ліцензія (а.с.34), Статут (а.с.35), а також додатково надані довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, наказ Банку та виписку по рахунку.

Суд, керуючись вимогами ст. 77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності доказів, приходить до наступних висновків.

Суд вважає належними доказами: анкету - заяву , витяг з Тарифів, витяг з умов та правил надання банківських послуг, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, та виписку по рахунку, так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме укладення кредитного договору, умови надання кредиту та порядок його погашення, строк дії картки.

Суд вважає належними доказами: відомості, банківську ліцензію, статут , так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме підстави здійснення позивачем діяльності щодо надання банківських послуг.

Суд вважає належними доказами: розрахунок, так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме суму заборгованості за кредитним договором.

Суд, відповідно до ст. 78 ЦПК України, вважає зазначені письмові докази допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.

Керуючись вимогами ст. 80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.

Так судом встановлено, що 24.07.2013 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір (а.с. 5 - 30) який відповідно ч. 1 ст. 634 ЦК України є договором приєднання та складається з Анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та самих Правил та Умов.

З даної Анкети - заяви вбачається, що ОСОБА_2 ознайомився та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» є правонаступником прав та обов'язків ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК».

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

За змістом ч. 4 ст. 202 ЦК України двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.ч. 3, 5 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 7 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9 правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

На момент укладення кредитного договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручними підписами; правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, зокрема надання кредиту Позичальнику.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦПК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно положень ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положенням ч. 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання, 24 липня 2013 року було укладено в письмовій формі кредитний договір.

Кредитний договір складають Заява, підписана ОСОБА_2, Умови надання і Правила банківських послуг, та Тарифи.

На підставі вказаного ОСОБА_2 було відкрито картковий рахунок, та він отримав картку НОМЕР_3 з терміном дії по січень 2018 року, що вбачається з наданої довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти.

Відповідно до п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і Клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідно п. 1.1.7.12 Умов та Правил надання банківських послуг договір укладено на 12 місяців, однак якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий самий строк.

З вказаної довідки також вбачається, що під час укладання кредитного договору 24.07.2013 року ОСОБА_2 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 300, 00 грн., та збільшено до 1000, 00 грн. В подальшому 01.08.2013 року кредитний ліміт було збільшено до 1500,00 грн., 16.01.2014 року збільшено до 3000,00 грн.

Наказом шаблоном № 906 СП-2010-256 від 06.03.2010 року були затвердженні Умови та Правила надання банківських послуг для ПриватБанка та всіх дочірніх банків.

Відповідно до змісту анкети-заяви ОСОБА_2 підтвердив, що підписана ним заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають договір про надання банківських послуг (далі кредитний договір).

Згідно п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг позичальник зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Свої зобов`язання за кредитним договором банк виконав належним чином, надавши ОСОБА_2 кредит, однак останній взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував , вчасно не вносив платежі за користування кредитними коштами, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Статтею 1054 ЦК України, встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На момент оформлення кредитного договору банком було встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5 % на місяць (30 % на рік) (а.с. 6 - витяг з тарифів ). В подальшому відсоткова ставка змінювалась з 01.09.2014 року на 2,9 % на місяць (34,8 % на рік), та з 01.04.2015 року на 3,6 % на місяць (43,2 % на рік).

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6.1 Умов та Правил надання банківських послуг, у разі виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100 грн., враховуючи прострочені зобов'язання, клієнт сплачує банку пеню.

Розмір пені відображено в тарифах та розраховується наступним чином: Пеня = пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) = ( базова процентна ставка по договору) \ 30 - нараховується за кожний день прострочки кредиту; пеня (2) = 1 % від заборгованості, але не менше 10 грн., на місяць, нараховується 1 раз у місяць, при наявності прострочки по кредиту або відсоткам 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму більше 50 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості заборгованість відповідача перед ПРИВАТБАНКОМ за кредитним договором станом на 28.02.2017 року становить в розмірі 29754,39 грн., яка складається з: 2988,41 грн. - заборгованість за кредитом; 21972,91 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2900,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1393,07 грн. - штраф (процентна складова).

Такий розрахунок в частині заборгованості за кредитом, процентами, комісією за користування кредитом та пенею ОСОБА_2 не спростував належними та достовірними доказами, відповідно до вимог ст.ст.76-78,81,83 ЦПК, а тому суд приймає його за основу суми боргу.

Окрім того з надої виписки з карткового рахунку, прослідковується, що ОСОБА_2 користувався кредитними коштами, шляхом зняття коштів через банкомат, поповнення карткового рахунку, здійснення розрахунків через термінали в касах магазинів, поповнення мобільного номера НОМЕР_1 (співпадає з номером мобільного телефону ОСОБА_2 зазначеного у запереченні на позов), що також є підтвердженням що ОСОБА_2 отримував кредитну картку, а значить що останній знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за договором. Тому посилання представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 не укладав кредитний договір судом до уваги не приймається.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями ст.611 ЦК України, визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 штрафів (фіксованої частини та процентної складової) на загальну суму 1893,07 гривень не підлягає задоволенню оскільки одночасне стягнення пені та штрафу суперечить ст.61 Конституції України, про що зазначено у правовому висновку постанови Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.

Зазначена правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 6 лютого 2018року у справі № 1521/5041/12-ц, в постанові від 18квітня 2018року у справі № 705/6051/15-ц, та в постанові від 16 травня 2018 року по справі № 548/264/15-ц, яка відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Так, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Врахувавши наведене та відповідно до статті 549 ЦК України Верховний Суд України зазначив, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таким чином, аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, суд приходить до переконання, що відповідач в порушення умов договору кредит не повернув, а тому позовні вимоги про стягнення виниклої заборгованості за кредитом у сумі 2988,41 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 21972,91 грн. та пені у сумі 2900,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому суд враховує, що відповідач був а ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг в ПриватБанку, зокрема, з розміром процентів, які нараховуються банком, можливості нарахування пені внаслідок неналежного виконання умов договору, та за власним бажанням погодився з запропонованими банком умовами договору.

Стосовно твердження представника відповідача щодо звернення позивача з даним позовом з пропуском строку позовної давності, суд приходить до наступного висновку. По даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Дія договору пролонгується кожні 12 місяців (п. 1.1.7.12). Картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці, а саме січень 2018 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 03.04.2017 року, тобто до спливу, передбаченого ст. 257 ЦК України, строку позовної давності.

Таким чином, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню, а тому суд вважає, що позивач обґрунтовано, у відповідності до ст. ст. 15, 16 ЦК України звернувся за захистом своїх прав до суду.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 76-81, 141, 258-259, 223, 264-265, 354-355ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бельци Молдова, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.07.2013 року, що виникла станом на 28.02.2017 року, у розмірі 27861 (двадцять сім тисяч вісімсот шістдесят одна ) грн. 32 коп., з яких: 2988,41 грн. - заборгованість за кредитом; 21972,91 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 2900,00 грн. - заборгованість за пенею.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бельци Молдова, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот ) грн. 00 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справив в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко