Рішення № 80116110, 20.02.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/25370/18

Провадження № 2/127/4353/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

при секретарі Середі Ю.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_3, про визначення частки померлого ОСОБА_5 у спільному майні,–

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 міської ради про визначення частки померлого ОСОБА_5 Позовні вимоги мотивовані тим, що 15 серпня 2016 року помер чоловік позивача ОСОБА_5, після смерті якого відкрилася спадщина на 79/200 часток житлового будинку номер 120, що знаходиться по вулиці Д.Нечая в м. Вінниці та на земельну ділянку, яка належала померлому та позивачу на праві спільної сумісної власності площею 0,0580 га, кадастровий номер 0510137000:03:033:0230, яка знаходиться за тією ж адресою. При оформлені спадщини державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори було видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на частину вказаного вище будинку. Разом з тим, при оформлені спадщини на вказану вище земельну ділянку їй було відмовлено, оскільки в державному акті на право власності на земельну ділянку не визначена частка у спільній власності. Враховуючи зазначене вище, позивач не має можливості реалізувати своє законне право на спадщину, тому вона звернулася до суду з даним позовом та просить визначити, що розмір частки у спільній сумісній власності ОСОБА_5, який помер 15.08.2016 року, на земельну ділянку загальною площею 0,0580 га, кадастровий номер 0510137000:03:033:0230, цільове призначення – для будівництва та обслуговування житлового будинку, житлових будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул. Д.Нечая, 120, яка належала ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №405579, виданого ОСОБА_4 міською радою 29.10.2007 року на підставі рішення ОСОБА_4 міської ради від 19.06.2007 року №1192 на ім’я ОСОБА_5 становить 1/2.

Ухвалою суду від 28 січня 2019 року було залучено до участі у даній цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини викладені в позовній заяві. Також просили залишити за нею судовий збір.

Представник відповідача ОСОБА_4 міської ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та при вирішенні справи поклалася на розсуд суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Матеріалами справи встановлено, що згідно свідоцтва про одруження серії І-АБ №031486, виданого 06.04.1971 року, судом встановлено, що 06.04.1971 року між позивачем та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб у Погребищенському районному бюро ЗАГС, про що зроблено актовий запис № 96 (а.с. 53).

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 54).

Судом встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 405580, виданого 29.10.2007 року на підставі рішення ОСОБА_4 міської ради від 19.06.2007 року №1192, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0580 га, кадастровий номер 0510137000:03:033:0230, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована в м. Вінниця, вул. Д.Нечая, 120 (а.с. 8). З списку співвласників земельної ділянки вбачається, що вказана вище земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності з ОСОБА_5.

Також з державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 405579, виданого 29.10.2007 року на підставі рішення ОСОБА_4 міської ради від 19.06.2007 року №1192, чоловік позивача ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0,0580 га, кадастровий номер 0510137000:03:033:0230, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована в м. Вінниця, вул. Д.Нечая, 120 (а.с. 9). З списку співвласників земельної ділянки вбачається, що вказана вище земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності з ОСОБА_1.

Судом встановлено, що 15 серпня 2016 року помер чоловік позивача ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-АМ № 350361, виданим 16 серпня 2016 року ОСОБА_4 міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (а.с. 7).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.08.2017 року ОСОБА_1 є спадкоємцем 79/200 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами № 120 по вул. Д. Нечая у м. Вінниці після смерті чоловіка ОСОБА_5 (а.с. 10).

Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з 79/200 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами №120 по вул.. Д.Нечая в м. Вінниці та земельної ділянки площею 0,0580 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 0510137000:03:033:0230, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вулиця Д.Нечая, 120.

Спадкоємцями першої черги, відповідно до ст. 1261 ЦК України, є: позивач - ОСОБА_1, яка є дружиною померлого, що посвідчується свідоцтвом про одруження (а.с. 53), та син ОСОБА_3, що посвідчується свідоцтвом про народження (а.с. 54).

Державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори заведена спадкова справа № 44/2017, після смерті ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 46746565, виданим 14.02.2017 року Другою вінницькою державною нотаріальною конторою (а.с. 49).

З матеріалів спадкової справи № 44/2017, заведеної після смерті ОСОБА_5, судом встановлено, що ОСОБА_1 14.02.2017 року звернулася до Другої вінницької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадкового майна після смерті 15.08.2016 року чоловіка ОСОБА_5А (а.с. 46). Також з матеріалів спадкової справи встановлено, що 14.02.2017 року сином померлого було подано Другій вінницькій державній нотаріальній конторі заяву про відмову від спадщини за заповітом, яка залишилась після смерті його батька (а.с. 50).

10.08.2017 року позивачем до Другої вінницької державної нотаріальної контори подана заява про видачу свідоцтва на спадщину за законом на вказаний вище житловий будинок (а.с. 51).

10.08.2017 року державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, якою відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки, площею 0,0580 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 0510137000:03:033:0230, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вулиця Д.Нечая, 120, в зв’язку з не визначенням частки у спільній власності кожного співвласника (а.с. 11).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Як зазначено вище та встановлено судом, земельна ділянка площею 0,0580 га, що розташована за адресою: м.Вінниця, вул. Д.Нечая, 120, належала ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності.

Зі змісту п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року встановлено, що частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Відповідно до статті 357 ЦК України, під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Згідно зі статтею 377 ЦК Ураїни до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Статтею 370 ЦК України визначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Враховуючи вищевикладене, закріплений принцип рівності часток у спільній сумісній власності, суд дійшов висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул. Д.Нечая, 120, яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та належала ОСОБА_5, який помер 15.08.2016 року - по 1/2 за кожним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 13, 141 ЦПК України, судові витрати залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. 355, 357, 377, 368, 370, 372 ЦК України, ст.ст. 86, 120 ЗК України, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року, ст.ст. 10, 12, 13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_3, про визначення частки померлого ОСОБА_5 у спільному майні - задовольнити.

Визначити, що розмір частки у спільній сумісній власності ОСОБА_5, який помер 15.08.2016 року, на земельну ділянку загальною площею 0,0580 га, кадастровий номер 0510137000:03:033:0230 з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: м.Вінниця, вул. Д.Нечая, 120, яка належала ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №405579, виданого ОСОБА_4 міською радою 29.10.2007 року на підставі рішення ОСОБА_4 міської ради від 19.06.2007 року №1192 – становить 1/2.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 26.02.2019 року.

Суддя: