Вирок № 80112420, 26.02.2019, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/1574/17

Провадження № 1-кп/648/37/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 року смт.Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі :

головуючого судді Рибас А.В.,

при секретарі Кравченко В.Ю.,

з участю прокурора Шатунського В.В.,

представника потерпілої Петренко К.Д.,

цивільного позивача ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого Дробікова Д.С.,

представника цивільного відповідача Ільїної Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу Білозерського районного суду Херсонської області в смт.Білозерка Херсонської області кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.09.2016 року за №12016230080001471, за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Переділ Корюківського району Чернігівської області, громадянина України, працюючого водієм ТОВ «Ротор НК», із середньою спеціальною освітою, військовозобов'язаного, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

в с т а н о в и в:

21 вересня 2016 року близько 09.00 години, ОСОБА_5, перебуваючи на 12 кілометрі автодороги Херсон-Нова Каховка-Генічеськ в напрямку м. Херсон, керуючи технічно справним автомобілем марки МАЗ 5549, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ходова частина, гальмівна система та рульове управління якого знаходилися в працездатному стані, забезпечуючи водієві рух в заданому напрямку, стійкість в різноманітних режимах, а також ефективне зниження швидкості аж до зупинки, не маючи несправностей, що могли обумовити раптовий для водія увід транспортного засобу в бік від заданого напрямку руху чи раптову втрату керованості, маючи водійське посвідчення серії НОМЕР_10, грубо порушуючи вимоги п.10.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху України, при здійсненні руху на 12 км. автодороги Херсон-Нова Каховка-Генічеськ в напрямку до м. Херсона, виїхав на зустрічну смугу, внаслідок чого здійснив дорожньо-транспортну пригоду з автомобілем марки ВАЗ 21102, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, в результаті якої пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 отримала тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №116 від 28.04.2017 року, у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому головки правої плечової кістки, закритих переламів лівої променевої кістки, остистого відростка другого грудного хребця, 3-го ребра справа, 2-го і 5-го ребер зліва, правої стегнової кістки, лівої вертлюжної впадини, головки лівої стегнової кістки, вивиху лівого стегна, забою легень, нирок, ускладнених травматичним шоком, жировою емболією, гипоксичною енцефалопатією головного мозку з глибокою мозковою комою, парезу кінцівок, порушенням функції тазових органів у вигляді затримки сечі та калу, які утворилися від дії тупих предметів не виключено 21.09.2016 року в салоні автомобіля при зіткненні з іншим автомобілем та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.

Вищевказані наслідки у вигляді тілесних ушкоджень ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, перебувають у причинному зв'язку з грубим порушенням зі сторони водія автомобіля марки МАЗ 5549 ОСОБА_5 вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2002 року, відповідно до якого, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та п.13.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу що перевозять і стану транспортного засобу, водій повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Такі дії ОСОБА_5 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження.

Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив, що восені 2016 році в період часу з 09.00 до 11.00 години він на автомобілі МАЗ - самоскид їхав у власних справах з м.Нова Каховка до м.Херсона за цеглою, рухався із швидкістю близько 40 км. на год., оскільки там погане дорожнє покриття та з більшою швидкістю їхати не можливо, та перед с.Дар'ївка автомобіль «Рено Кенго» жовтого кольору, який рухався попереду у попутному напрямку, почав різко гальмувати, оскільки він не встигав уникнути зіткнення, він вирішив ухилитися у бік та зробив різкий маневр вліво на острівець безпеки, оскільки з правого боку був відбійник. Автомобіля ВАЗ, який рухався у зустрічному напрямку, під час цього маневру не було видно з-за повороту та він вважав, що перешкоди для такого руху не має. Відповідаючи на питання захисника пояснив, що не оспорює та визнає встановлені під час досудового слідства обставини кримінального правопорушення та інкриміновані йому порушення Правил дорожнього руху, а також повідомив, що після дорожньо-транспортної пригоди надавав допомогу потерпілим та приймав участь у всіх слідчих діях. Крім того звернувся до суду з заявою про застосування до нього положень ст.1 Закону України «Про амністію в 2016 році», посилаючись на те, що вчинив необережний злочин, який не є особливо тяжким, та має на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7

Суд, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності, вважає їх достатніми та достовірними, а обвинувачення повністю доведеним.

Так, вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтверджується наступними доказами, дослідженими у судовому засіданні:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.09.2016 року та схемою пригоди, під час якого зафіксовано місце ДТП на 12 км. автодороги Херсон - Нова Каховка-Генічеськ поблизу з'їзду на ГЗС, місце розташування автомобілів МАЗ та ВАЗ 21102, наявність слідів гальмування автомобіля ВАЗ 21102: правого колеса довжиною 5,7 м., лівого колеса 10,2 м.

- висновком судово-медичної експертизи №116 від 28.04.2017 року, згідно з яким у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому головки правої плечової кістки, закритих переламів лівої променевої кістки, остистого відростка другого грудного хребця, 3-го ребра справа, 2-го і 5-го ребер зліва, правої стегнової кістки, лівої вертлюжної впадини, головки лівої стегнової кістки, вивиху лівого стегна, забою легень, нирок, ускладнених травматичним шоком, жировою емболією, гипоксичною енцефалопатією головного мозку з глибокою мозковою комою, парезу кінцівок, порушенням функції тазових органів у вигляді затримки сечі та калу, які утворилися від дії тупих предметів не виключено 21.09.2016 року в салоні автомобіля при зіткненні з іншим автомобілем та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.

- висновком судово-медичної експертизи №388 від 03.05.2017 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлені забійна рана правого колінного суглоба, синці обличчя, тулубу, садна обличчя виникли від дії тупих предметів не виключено в салоні автомобіля при зіткненні з іншим автомобілем 21.09.2016 року. Забійна рана правого колінного суглоба відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, синці обличчя, тулубу, садна обличчя відносяться до легких тілесних ушкоджень.

- висновком судової авто-технічної експертизи № 205 АТ від 26.04.2017 року, згідно з яким у дорожній ситуації, що склалася водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України. У дорожній ситуації, що склалася водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_5 мав технічну можливість попередити дорожньо-транспортну подію шляхом виконання вимог Правил дорожнього руху України. У дорожній ситуації, що склалася, встановлення належних дій водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_2 не представляється можливим, оскільки він з технічної точки зору знаходився в аварійній обстановці, тобто в такій, в якій належний характер дій учасників вимогами Правил дорожнього руху України не регламентується. Це означає, з позиції технічного аналізу, що своїми односторонніми діями водій автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_2 та не мав можливості попередити зіткнення;

- висновком судової авто технічної експертизи №175 АТ від 21.11.2016 року та фототаблицею до нього, згідно з яким під ас первісного контактування автомобіль НОМЕР_3 був розташований передньою правою частиною до передньої правої частини автомобіля НОМЕР_5, кут між повздовжніми осями транспортних засобів складав близько 1750 (+/-50), відліковуємий проти ходу годинникової стрілки від повздовжні вісі автомобіля МАЗ 5549 до повздовжньої вісі автомобіля ВАЗ 21102;

- висновком судової авто технічної експертизи №174 АТ від 04.11.2016 року та фототаблицею до нього, згідно з якими перед настанням дорожньо-транспортної пригоди робоча гальмівна система, рульове керування, ходова частина автомобіля НОМЕР_6, знаходились в технічно-працездатному стані;

- висновком судової авто технічної експертизи №173 АТ від 31.10.2016 року та фототаблицею до нього, згідно з якими перед настанням дорожньо-транспортної пригоди робоча гальмівна система, рульове керування, ходова частина автомобіля НОМЕР_7, знаходились в технічно-працездатному стані;

- постановами від 22.09.2016 про визнання речовими доказами у кримінальному провадження автомобілів МАЗ 5549, реєстраційний номер НОМЕР_1 та ВАЗ 21102 реєстраційний номер НОМЕР_2, а також розпискою директора ТОВ «Ротор НК» ОСОБА_11 про приймання для подальшого зберігання автомобіля НОМЕР_7 до вирішення справи по суті.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5, згідно ст.67 КК України, суд не вбачає.

Обираючи міру та вид покарання обвинуваченому, суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, який є тяжким злочином з необережною формою вини, думку потерпілої сторони щодо міри покарання, яка вважала, що його виправлення та перевиховання можливе в умовах, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи, його сімейний стан та перебування на утриманні двох малолітніх дітей, а також його щире каяття та ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, яке побудоване на критичній оцінці його протиправної поведінки, визнанні вини і готовності нести відповідальність за скоєне, і вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі, визначеного санкцією ч.2 ст.286 КК України, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, з урахуванням професійної необхідності обвинуваченого в водійських правах. На думку суду даний вид покарання, обраний у відношенні обвинуваченого, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також буде співмірним по відношенню між тяжкістю вчиненого ним кримінального правопорушення і наслідками, які настали в результаті його вчинення.

При цьому, враховуючи наявність заяви ОСОБА_5 про застосування до нього акту амністії, підтвердження наявності у нього малолітніх дітей на утриманні та відсутності даних про позбавлення його батьківських прав, суд, на підставі ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію в 2016 році» № 1810-VIII від 22.12.2016 року, вважає за необхідне звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.85 КК України, на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань. Відповідно до вимог ст.86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повним або частковим звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року №1810-VII набрав чинності 07.09.2017 року, дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких з зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, які на день набрання законної сили цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18-років, відносно яких не позбавленні батьківських прав.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження, щодо яких він не позбавлений батьківських прав, вчинив необережне кримінальне правопорушення, яке не є особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України, 21.09.2016 року, тобто до набуття чинності 07.09.2017 року Закону України «Про амністію у 2016 році», обвинувачений просив суд застосувати до нього амністію. Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 амністії, передбачених ст.4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_5 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування призначеного судом покарання.

Суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_5 наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років, амністія до нього не може бути застосована.

Крім того, у вказаному кримінальному провадженні цивільним позивачем ОСОБА_2 заявлений цивільний позов до ТОВ «Ротор НК», треті особи, які не заявлять самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача: ОСОБА_5, ПрАТ «Європейський страховий союз», ПАТ Страхова Компанія «Країна» про стягнення матеріальної шкоди в сумі 62 405,47 грн. та моральної шкоди в сумі 86000,00 грн., завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Під час судового розгляду цивільний позивач подав заяву про відмову від позовних вимог, яка прийнята судом, в зв'язку з чим цивільний позов у кримінальному провадженні підлягає залишенню без розгляду.

Потерпілою ОСОБА_7 перед початком судового розгляду кримінального провадження заявлений цивільний позов до ТОВ «Ротор НК», ПАТ «Страхова Компанія «Країна», ОСОБА_5 про стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_7 просила стягнути з ПАТ Страхова Компанія «Країна» 165 893,10 грн., в якості відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 8 294,66 грн. моральної шкоди, та стягнути з ТОВ «Ротор НК» та ОСОБА_5 солідарно 591 705,34 грн. моральної шкоди, завданої потерпілій внаслідок ДТП.

В ході судового розгляду потерпіла-цивільний позивач у справі ОСОБА_7 подала заяву про відмову від позовних вимог, пред'явлених до ТОВ «Ротор НК» та обвинуваченого ОСОБА_5, в інший частині, а саме щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди з ПАТ Страхова Компанія «Країна», підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити. Відмова позивача від частини позовних вимог прийнята судом, в зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди з ТОВ «Ротор НК» та ОСОБА_5 підлягають залишенню без розгляду.

Відповідач-ПАТ Страхова Компанія «Країна» будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився. Надав заперечення щодо позовних вимог та письмові пояснення. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі через їх необґрунтованість, вважав, що в нього не виникло обов'язку здійснення страхового відшкодування, оскільки потерпіла не звернулася у визначені законом строки із заявою про отримання страхового відшкодування, крім того відсутнє судове рішення що набрало законної сили, яким водія застрахованого МАЗ 5549 НОМЕР_3 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, а також зазначили, що вищевказаний транспортний засіб на день укладення страхового полісу з ПАТ Страхова Компанія «Країна» вже було забезпечено за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ «Європейський страховий союз», про що відповідач не був повідомлений ніяким чином та в зв'язку з чим на підставі ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ст.ст. 215, 989 ЦК України, поліс АЕ/9526313 є нікчемним та у відповідача відсутній обов'язок здійснювати страхове відшкодування за вказаним полісом.

Представник потерпілої-адвокат Петренко К.Д. підтримала уточнені позовні вимоги та просила їх задовольнити, стягнути з ПАТ Страхова Компанія «Країна» відповідно до ст.24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 113693,10 грн., пов'язаних з лікуванням та придбанням лікарських засобів ОСОБА_7; 52200 грн. страхового відшкодування за шкоду, пов'язаною із стійкою втратою працездатності потерпілої, якій встановлено 1 групу інвалідності (ст.26 вищевказаного Закону), на загальну суму 165 893,10 грн., а також на підставі ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» стягнути моральну шкоду в розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, в сумі 8294,66 грн., посилаючись на те, що діями обвинуваченого ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_12 завдано матеріальну та моральну шкоду, а відповідно до полісу АЕ №9526313 від 10.06.2016 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, МАЗ 5549, 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1 страхувальником ТОВ «Ротор НК» застрахований Страховою Компанією «Країна», договір укладено 10.06.2016 року із терміном дії до 09.06.2017 року, страхова сума за даним договором на одного потерпілого складає 200000,00 грн. за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, та 100000,00 грн. за шкоду, заподіяну майну.

Крім того, вважала факти, на які цивільний відповідач посилається у своєму відзиві та письмових поясненнях такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами, оскільки письмові докази не відповідають вимогам, встановленим законом, та відповідачем не підтверджено, що Поліс АЕ/7159576 ПрАТ «Європейський стразовий союз» був чинним на момент ДТП 21.09.2016 року, оскільки початок дії договору з моменту внесення першого страхового платежу, момент укладення договору може не збігатися з моментом набрання чинності договором страхування, а відповідачем не надано належних доказів, які підтверджують дату укладення та набрання чинності вищевказаним договором страхування.

На підтвердження викладених у позовній заяві обставин надали письмові докази щодо перебування потерпілої на лікуванні, придбання ліків, стану здоров'я та встановлення ОСОБА_7 1 групи інвалідності, а також звернення до страхової компанії за отриманням страхового відшкодування, які за наслідками їх дослідження у судовому засіданні та оцінки в їх сукупності та взаємозв'язку визнаються судом як належні, допустимі та достовірні докази, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно із ст.1177 ч.1 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 23 вищевказаного Закону визначено, що відшкодуванню страховиком підлягає шкода заподіяна життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий -фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Суд дійшов переконання, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до ПАТ СК «Країна» підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки суд, з урахуванням встановлених в судовому засіданні та перевірених обставин, прийшов до висновку про те, що потерпілій нанесено матеріальну шкоду, пов'язану із здійсненням витрат на її лікування та втратою працездатності, а також моральну шкоду, яка полягає в її душевних стражданнях у зв`язку з перенесеним фізичним болем, втратою працездатності та встановленням їй інвалідності, погіршенням якості її життя та неможливості відновлення її попереднього стану та звичного способу життя.

Оскільки згідно полісу АЕ №9526313 від 10.06.2016 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів транспортний засіб МАЗ 5549, 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1 було застраховано та згідно положень ст.27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпіла-цивільний позивач ОСОБА_7 має право на страхове відшкодування.

При вирішення питання про стягнення процесуальних витрат, суд відповідно до ст.124 КПК України, вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені згідно довідок процесуальні витрати на проведення судових експертиз: судової автотехнічної експертизи №205 АТ від 26.04.2017 року - в сумі 790, 96 грн.; судової автотехнічної експертизи №175 АТ від 21.11.2016 року - в сумі 1320,60 грн.; судової автотехнічної експертизи №174 АТ від 04.11.2016 року - в сумі 703,68 грн.; судової автотехнічної експертизи №173 АТ від 31.10.2016 року - в сумі 703,68 грн.; судово-медичної експертизи №388 від 03.05.2017 року ОСОБА_2 - в сумі 110, 70 грн.; судово-медичної експертизи №116 від 28.04.2017 року ОСОБА_7 - в сумі 110, 70 грн., на загальну суму 3740,32 грн.

При цьому суд вважає таким, що не підлягає задоволенню клопотання цивільного позивача ОСОБА_2 в частині включення витрат в сумі 22152,00 грн. за зберігання автомобіля НОМЕР_8 на спеціальному майданчику до складу процесуальних витрат та покладення їх на обвинуваченого, оскільки наявність таких витрат на час розгляду справи не підтверджена документально належними та допустимими доказами.

Суд вирішує питання речових доказів відповідно до ч.9 ст.100 КПК України та вважає за необхідне речові докази, а саме: автомобіль НОМЕР_7, який повернутий власнику до вирішення справи по суті, вважати повернутим за належністю; автомобіль НОМЕР_9, який зберігається на спеціальному майданчику органів Національної поліції України для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів в м.Олешки Херсонської області по вул.Гвардійська, буд.160 - повернути за належністю його законному володільцю ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.124, 368-371, 373, 374 КПК України, Законом України «Про амністію в 2016 році» № 1810-VIII від 22.12.2016 року, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнити від відбування покарання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 3740 (три тисячі сімсот сорок) гривень 32 копійки.

Після набуття вироком законної сили речові докази по справі: автомобіль НОМЕР_7 - вважати повернутим за належністю, автомобіль НОМЕР_9 - повернути за належністю законному володільцю - ОСОБА_2.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ПАТ Страхова Компанія «Країна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди-задовольнити .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (04176, м.Київ, вул.Електриків, 29-А, код ЄДРПОУ 20842474) на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючої за адресою:АДРЕСА_1, 165 893 (сто шістдесят п'ять тисяч вісімсот дев'яносто три) гривні 10 копійок страхового відшкодування в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (04176, м.Київ, вул.Електриків, 29-А, код ЄДРПОУ 20842474) на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючої за адресою:АДРЕСА_1, 8294 (вісім тисяч двісті дев'яносто чотири) гривні 66 копійок страхового відшкодування в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовну заяву ОСОБА_7 в частині вимог до ТОВ «Ротор НК» та обвинуваченого ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди - залишити без розгляду.

Позовну заяву ОСОБА_2 до ТОВ «Ротор НК», треті особи, які не заявлять самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача: ОСОБА_5, ПрАТ «Європейський страховий союз», ПАТ Страхова Компанія «Країна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без розгляду.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду протягом 30 діб з дня його проголошення через Білозерський районний суд Херсонської області.

Вирок набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Рибас А.В