Рішення № 80111727, 26.02.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.02.2019р. Справа №905/2185/18

за позовом Приватного акціонерного товариства “АПК-інвест”, с.Рівне

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

“Донецькоблгаз”, м.Краматорськ

про зобов'язання відповідача вчинити певні дії

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: не з’явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “АПК-інвест”, с.Рівне, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз”, м.Краматорськ, про зобов’язання відповідача вчинити дії, визначені нормами Кодексу газорозподільних систем та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Мінпаливенерго України №618 від 27.12.2005р., необхідні для введення в комерційну експлуатацію (до комерційного обліку) лічильника природного газу “Курс-01” G-400, зав.№3837 та вузла обліку газу на структурному підрозділі позивача ОСОБА_3, а саме: скласти та надати позивачу належні документи:

- акт обстеження вузла обліку газу, що відповідає формі, затвердженій Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання;

- акт пломбування комерційного вузла обліку газу, що відповідає формі, затвердженій Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.11.2018р. відкрите провадження у справі №905/2185/18, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 17.12.2018р. о 14.15 год.

05.12.2018р. до канцелярії суду від позивача надійшла довідка про надання копій документів.

17.12.2018р. відповідачем надано суду відзив на позовну заяву від 13.12.2018р., згідно якого відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на ті обставини, що:

- вузол обліку газу на структурному підрозділі позивача ОСОБА_3 не може бути прийнятим до комерційної експлуатації у зв’язку з невідповідністю фактично змонтованого обладнання обладнанню, затвердженому у проекті, внаслідок внесення у листопаді 2016р. критичних конструктивних змін до вузла обліку, що підтверджується відомостями по об’єкту газоспоживаючого обладнання, роз’ясненнями ДП «Укрметртестстандарт»;

- акт обстеження вузла обліку газу, що відповідає формі, затвердженій Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, було вручено представнику позивача 20.06.2018р.

10.01.2019р. від позивача до канцелярії суду надійшла заява від 04.01.2019р. №5 про зміну предмету позову згідно ст.46 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з вказаною заявою позивачем заявлені позовні вимоги про зобов’язання відповідача вчинити дії, визначені нормами Кодексу газорозподільних систем та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Мінпаливенерго України №618 від 27.12.2005р., необхідні для введення в комерційну експлуатацію (до комерційного обліку) після проведеної позачергової повірки лічильника природного газу “Курс-01” G-400, зав.№3837 та вузла обліку газу на структурному підрозділі позивача ОСОБА_3, а саме: скласти та надати позивачу належні документи – акт обстеження вузла обліку газу, що відповідає формі, затвердженій Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання; акт пломбування комерційного вузла обліку газу, що відповідає формі, затвердженій Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання.

17.01.2019р. відповідачем заявлене клопотання від 15.01.2019р. про продовження терміну подання заперечень на заяву про зміну предмету позову та відкладення підготовчого засідання.

22.01.2019р. позивачем надано відповідь на відзив №319 від 21.01.2019р., згідно з якою позивач стверджує про:

- невірність висновків відповідача щодо належної форми акту обстеження вузла обліку газу, складеного 20.06.2018р. після демонтажу тимчасового лічильника природного та встановлення після чергової повірки лічильника «Курс-01» G-400Ю зав.3837. Позивач вважає, що внаслідок перепломбування елементів та складових вузла обліку природного газу, зокрема, зазначеного лічильника «Курс-01» G-400Ю зав.3837, відповідач мав скласти акт пломбування комерційного вузла обліку газу, форма якого встановлена у додатку №3 до Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання;

- доводи відповідача про необхідність введення в експлуатацію комерційного вузла обліку після його позачергової повірки є безпідставними, оскільки останній вже було введено в експлуатацію у встановленому законом порядку у 2008р., до прийняття Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки №94, затвердженого постановою КМУ від 13.01.2016р.;

- чинним законодавством не встановлено обов’язок суб’єктів господарювання приводити вже введений раніше в експлуатацію вузол обліку газу у відповідність до вимог, встановлених нормами, що діють на сьогоднішній день;

- норми, на які посилається відповідач, стосуються первинного обстеження (перевірки відповідності вузла обліку проектній документації) та первинного введення в експлуатацію комерційного вузла обліку на об’єкті будівництва, а не його введення в експлуатацію внаслідок чергової/позачергової повірки.

Ухвалою від 22.01.2019р. продовжено строк підготовчого провадження по справі №905/2185/18 на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 12.02.2019 року о 14:00 год.

Ухвалою від 12.02.2019р. закрите підготовче судове засідання, призначено розгляд справи по суті на 26.02.2019р.

В судове засідання 26.02.2019р. з’явився позивач, підтримав змінені позовні вимоги. Відповідачем на адресу суду надіслано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Розпорядженням голови Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області від 01.10.2008р. №569 було затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом м’ясокомбінату, виконаного підрядним способом ТОВ «РСІ» на території Рівненської сільської ради; рекомендовано позивачу взяти на баланс збудований м’ясокомбінат.

16.05.2018р. комісією у складі представників оператора ГРМ ПАТ “Донецькоблгаз” та ПрАТ «АПК-Інвест» складено акт обстеження вузла обліку газу: лічильник “Курс-01” G-400 А1 заводський №3837. За змістом даного акту різниця між показами лічильника та показами лічильника в обчислювачі становить 31813-31806 7 куб.м, внаслідок чого виник сумнів щодо результатів вимірювання об’єму природного газу та метрологічних характеристик комерційного вузла обліку газу. За таких обставин, відповідачем ініційовано позачергову повірку лічильника газу.

Листом від 21.05.2018р. №27/1-1404 відповідачем повідомлено позивача про здійснення демонтажу лічильника газу «Курс-01» G400А1 зав.№3837.

За змістом листа від 23.05.2018р. №554/ВГЕ позивачем повідомлено відповідача про неможливість зупинення газовикористовуючого обладнання ОСОБА_3 29.05.2018р. та запропоновано здійснити демонтаж лічильника 20.06.2018р.

Листом №27/1-1488 відповідачем повідомлено позивача про необхідність виконання вимог Кодексу газорозподільних систем та допуск представників ПАТ «Донецькоблгаз» до вузла обліку природного газу на об’єкті «ОСОБА_3 ПрАТ «АПК-Інвест»» 05.06.20178р. для здійснення заходів з направлення лічильника газу «Курс-01» G400А1 зав.№383, що належить позивачу на позачергову повірку.

Листом від 31.05.2018р. №557/ВГЕ позивач повідомив відповідача про те, що проти демонтажу лічильника газу «Курс-01» G400А1 зав.№383 з метою його позачергової повірки не заперечує. Разом з тим, позивачем зазначено про встановлення тимчасово іншого аналогічного лічильника «Курс-01» G400 зав.№10198, що пройшов повірку у лабораторії ТОВ ВКФ «Курс».

05.06.2018р. згідно протоколу направлення засобу вимірювальної техніки на позачергову повірку лічильник газу «Курс-01» G400А1 зав.№383 демонтовано та направлено для проведення позачергової (експертної) повірки в ТОВ «ВКФ КУРС» за адресою: м.Дніпро, пр.Поля, 82Г.

Згідно з довідкою від 12.06.2018р. №15-2/10667-1, складеною Науково-технічним центром стандартизації, метрології та сертифікації, засіб вимірювальної техніки не відповідає вимогам МПУ 288/03-2009 – відносна похибка перевищує допустимі значення.

Листом від 12.06.2018р. позивачем повідомлено відповідача про результати позачергової повірки та запропоновано надати дозвіл на монтаж лічильника природного газу «Курс-01» G400А1 зав.№383 на комерційного ВОГ після виконання заходів щодо його ремонту проведеного у лабораторії ТОВ ВКФ «Курс».

За змістом листа від 13.06.2018р. №27/3-1626 відповідач не заперечив проти здійснення підприємством позивача заходів щодо приведення комерційного ВОГ до вимог Кодексу.

Листом від 14.06.2018р. позивач повідомив відповідача про те, що лічильник «Курс-01» G400А1 зав.№383 пройшов налаштування та державну повірку на відповідність нормативам документів у сфері метрології у лабораторії ТОВ ВКФ «Курс», у зв’язку з чим виникла необхідність направлення представників ПАТ «Донецькоблгаз» до комерційних ВОГ «ОСОБА_3 ПрАТ «АПК-Інвест»» з метою демонтажу тимчасового лічильника, монтажу приведеного у відповідність до вимог законодавства лічильника природного газу «Курс-01» G400А1 зав.№383 та прийняття ВОГ у комерційний облік.

18.06.2018р. Красноармійським управлінням по газопостачанню та газифікації ПАТ “Донецькоблгаз” складено акт про порушення №122, згідно якого на дату складання акта на об’єкті ПрАТ “АПК-Інвест” встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: непридатність лічильника газу “Курс-01” G400 зав.№3837 за результатами позачергової повірки (довідка від 12.06.2018р. №15-2/10667-1), відносна похибка лічильника перевищує допустиме значення), п.4 глави 4 розділу 11 Кодексу газорозподільних систем. За виявленими порушеннями надано вказівку споживачу привести вузол обліку газу у відповідність з вимогами розділу 10 Кодексу газорозподільних систем. Комісія оператора ГРМ з розгляду цього акту буде проводитиме засідання 21.06.2018р. за адресою: м.Покровськ, вул.Шосейна, 154.

Даний акт також містить у собі зауваження споживача.

20.06.2018р. комісією у складі представників ПАТ “Донецькоблгаз” та ПрАТ «АПК-Інвест» складено акт обстеження вузла обліку газу: лічильник газу ультразвуковий “Курс-01” G-400 А1 заводський №3837, дата повірки 13.06.2018р., обчислювач об’єму газу “Універсал-02» заводський №7158 дата повірки 27.02.2018р., перетворювач тиску РС-28 заводський №06114238 діапазон вимірювання 0-600 кПа дата повірки 21.02.2018р., перетворювач температури ПВТ-01-1-1-100-6 заводський №9130 дата повірки 21.02.2018р. на структурному підрозділі ПрАТ “АПК-Інвест” ОСОБА_3. Як зазначено у акті, на час обстеження пломби оператора ГРМ не пошкоджені; демонтовано лічильник газу ультразвуковий “Курс-01” G-400 А1 заводський №10198 з показами 13742,6 куб.м., який було раніше встановлено тимчасово на період проведення позачергової повірки лічильник газу ультразвуковий “Курс-01” G-400 А1 заводський №3837, лічильник газу ультразвуковий “Курс-01” G-400 А1 заводський №3837, дата повірки 13.06.2018р. встановлено після позачергової повірки та ремонту з показами №50984,7, виконано параметризацію обчислювача (внесені початкові покази лічильника), встановлені пломби КРАСН УГГ на лічильник газу №С41653648, роз’єм №В11880044, скидний газопровід до вузла обліку №В11880045, вузол обліку не було прийнято в якості комерційного в зв’язку з невідповідністю вузла обліку вимогам розділу 10 Кодексу газорозподільних систем.

Даний акт з боку споживача підписаний із зауваженнями щодо наявності всіх документів для кваліфікації вузла обліку газу як комерційного.

Як вказує позивач у позовній заяві з урахуванням заяви про зміну предмету позову, акт обстеження вузла обліку газу від 20.06.2018р. містить у собі відомості про ті обставини, що ВОГ не було прийнято в якості комерційного у зв’язку з невідповідністю ВОГ вимогам розділу 10 Кодексу газорозподільних систем. Проте, на думку позивача, чинне законодавсто не встановлює обов’язок для суб’єктів господарювання приводити вже введений в експлуатацію ВОГ у відповідність до норм законодавства, що діють станом на сьогодні. При цьому, за думкою позивача, відповідач взагалі не має повноважень та правових підстав перевіряти введені в експлуатацію об’єкти на їх відповідність вимогам чинного законодавства та проектній документації.

Разом з тим, позивач вважає, що акт обстеження складений з порушенням вимог чинного законодавства, через недотримання відповідачем його форми, закріпленої у додатку №2 Правил обліку природного газу.

Крім цього, за твердженням позивача, відповідачем не дотримано норми Кодексу в частині складання відповідних актів в разі розпломбування та перепломбування елементів та складових комерційного вузла обліку.

Вищевикладене, в свою чергу, не дає можливості позивачу використовувати ВОГ відповідно до його цільового призначення, порушує його права та законні інтереси.

За таких обставин, з метою введення в експлуатацію (до комерційного обліку) лічильника природного газу позивачем заявлені вимоги про :

- зобов’язання відповідача скласти та надати позивачу – акт обстеження вузла обліку газу, що відповідає формі, затвердженій Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання;

- зобов’язання відповідача скласти та надати позивачу акт пломбування комерційного вузла обліку газу, що відповідає формі, затвердженій Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги неправомірними, такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Згідно з ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною 1 статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналогічні приписи закріплені в ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, за якими юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

При цьому законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

У рішенні Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004р. (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відтак, порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. За приписами ч.2 ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Системний аналіз вищевикладених норм та офіційного тлумачення їх Конституційним судом свідчить про те, що дослідження факту наявності охоронюваного законом інтересу на момент звернення до суду з відповідним позовом повинно здійснюватися у взаємозв'язку з визначенням, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного інтересу тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного охоронюваного законом інтересу позивача, який, в свою чергу, не повинен суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, звертаючись до господарського суду, позивач повинен вказати у позовній заяві предмет та підстави позову, тобто самостійно визначити, яке його право, на його суб'єктивну думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права.

Виходячи зі змісту позовної заяви, під час розгляду справи суд дійшов висновку, що підставою для звернення позивача до суду з позовом позивачем вказано дії відповідача зі скдадання акту обстеження вузла обліку природного газу. Зокрема, позивач вказує на невідповідність форми зазначеного акту встановленим законом вимогам та невідповідність його змісту фактичним обставинам. За твердженням позивача, зазначені обставини зумовили неприйняття оператором газорозподільної системи ВОГ до комерційного обліку, що унеможливлює подальше користування позивачем ВОГ, у зв’язку з чим, останній вирішив звернутись до суду

Крім цього, позивач також стверджує про порушення відповідачем вимог Кодексу в частині складання актів розпломбування та перепломбування.

Постановою від 30.09.2015р. №2494 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затверджено Кодекс газорозподільних систем (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015р. за N1379/27824), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем (далі по тексту “Кодекс”).

Одночасно, правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу та здійснення контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку визначаються Законом України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу”.

Як встановлено главою 9 розділу 10 Кодексу суміжні суб’єкти ринку природного газу, зокрема, оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об’єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо:

1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору;

2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання;

3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб;

4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу;

5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв’язки газового та газорегулюючого обладнання;

6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).

Оператор ГРМ повинен здійснювати контрольний огляд вузла обліку у строки, визначені цим Кодексом.

Оператор ГРМ при проведенні контрольного огляду вузла обліку має право: оглядати комерційний ВОГ та його складові на предмет відсутності ознак пошкодження ЗВТ, пошкодження пломб, несанкціонованого втручання в ЗВТ, несанкціонованого газопроводу та/або несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу); здійснювати перевірку параметрів параметризації обчислювача чи коректора об’єму газу (за їх наявності); перевіряти наявність діючих свідоцтв про повірку ЗВТ (відміток про повірку в паспортах ЗВТ), що входять до складу комерційного ВОГ. Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб’єкт ринку природного газу) при проведенні перевірки комерційного ВОГ чи його складових має право за власний рахунок проводити перевірку працездатності вузла обліку чи його складових за допомогою технічних засобів (заходів), зокрема шляхом встановлення (під’єднання) контрольних ЗВТ чи пересувних вимірювальних комплексів. При цьому власник комерційного ВОГ має забезпечити доступ на територію (у приміщення), де встановлений комерційний ВОГ, до відповідного устаткування (включаючи транспортний засіб, який ним обладнаний чи укомплектований) та безпосередньо до комерційного ВОГ чи його складових.

Згідно п.6 глави 9 розділу 10 Кодексу за підсумками перевірки комерційного ВОГ та за умови відсутності зауважень представник оператора ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний акт обстеження/акт контрольного огляду вузла обліку (по одному екземпляру для кожної сторони), що має бути підписаний споживачем (суміжним суб’єктом ринку природного газу).

Якщо під час перевірки комерційного ВОГ (за умови відсутності ознак порушень, передбачених розділом 11 цього Кодексу) між сторонами виникає сумнів щодо результатів вимірювання об’єму природного газу та/або метрологічних характеристик комерційного ВОГ чи його складових, за домовленістю сторін або за ініціативою однієї зі сторін – оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб’єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. При цьому в акті обстеження/акті контрольного огляду вузла обліку (або в акті про порушення) оператор ГРМ має зазначити про проведення певних дій щодо позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ чи його складових.

Порядок проведення позачергової або експертної повірки вузлів обліку та ЗВТ врегульовано главою 11 розділу 10 Кодексу.

Так, якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб’єкта ринку природного газу) ініційована позачергова чи експертна повірка комерційного ВОГ чи його складових, сторони мають виходити з вимог цієї глави.

За висновками суду, позивачем підстави, порядок проведеної відповідачем позачергової повірки засобу вимірювальної техніки не оспорюються.

Як встановлено, фактично позивач не погоджується з наслідками цієї повірки, які, за його думкою, знайшли своє відображення у акті обстеження вузла обліку газу, складеному 20.06.2018р. комісією у складі представників ПАТ “Донецькоблгаз” та ПрАТ «АПК-Інвест».

За змістом резолютивної частини позову з урахуванням заяви про зміни його предмету, матеріально - правовою вимогою позивача, задоволення якої на його суб’єктивну думку відновить порушене право позивача та усуне наслідки такого порушення, визначено: спонукання відповідача вчинити дії направлені на введення ВОГ в експлуатацію (до комерційного обліку) шляхом складання акту обстеження ВОГ іншого змісту й форми, а також надати складені у відповідності до вимог законодавства акти розпломбування та перепромбування.

Проте, за висновками суду, у позовній заяві та заяві про зміну предмету позову не визначено, яке право позивача порушується діями відповідача та підлягає захисту; відсутні докази наявності такого порушення.

При цьому, предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, складання та надання актів обстеження, розпломбування, перепломбування, оскільки такі акти за своєю природою є технічними документами, що фіксують у конкретному випадку наявність або відсутність тих чи інших юридичних фактів, які входять до підстав даного позову.

Тобто, юридичним фактом, що породжує певні правові наслідки для позивача є конкретне рішення відповідача, яке може бути зафіксоване у відповідному акті.

Зокрема, відповідно до розділу 11 Кодексу саме акт про порушення, складений оператором ГРМ відповідно до вимог цього розділу є підставою для перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу споживачу, у тому числі побутовому споживачу, який уклав з оператором ГРМ договір розподілу природного газу, а також несанкціонованому споживачу, який знаходиться на території ліцензованій діяльності оператора ГРМ. Випадки, які потребують перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об’ємів природного газу споживачу, що має договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, без наявності акта про порушення, визначені в розділах ІХ-Х цього Кодексу.

За висновками суду, доказів ухвалення відповідачем відповідного рішення щодо заборони користування, зобов’язання позивача вчинити певні дії, застосування господарських санкцій у зв’язку з встановленими в акті обстеження обставинами, позивачем до справи не надано.

Відсутність відповідного рішення відповідача відносно позивача унеможливлює й порушення прав та інтересів останнього.

Натомість, внесення тих чи інших відомостей до даного акту є виключно правом оператора ГРМ. Тобто, законодавством встановлений обов’язок скласти акт обстження, що і було вчинено відповідачем, проте, не зазначено обов’язковості внесення тих чи інших відомостей до такого акту. Непогодження зі змістом даного акту не може бути підставою для заявлення вимоги щодо складання іншого акту.

Встановлений в акті обстеження від 20.06.2018р. факт неприйняття вузла обліку як комерційного, як на цьому наголошує позивач, не є фактичним ухиленнями відповідача від дій, які він повинен вчинити та не є тими діями, які порушують або обмежують матеріальні права позивача, зокрема, з експлуатації ВОГ.

Таким чином, вимоги позивача щодо складення акту певного змісту та форми суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення. Вказаної правової позиції також дотримався Вищий господарський суд України у постанові від 05.04.2012р. по справі №05-6-42/407.

Наявне у справі листування між сторонами, за висновками суду, також не породжує у даному випадку встановлення заборони позивачу використовувати ВОГ, або інших наслідків.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні жодні докази, які б підтверджували причинно-наслідковий зв’язок між невідповідністю підписаного відповідачем спірного акту обстеження та неможливістю використання позивачем ВОГ. У зв’язку з цим, суд дійшов висновку про те, що позивачем недоведений факт порушення його права відповідачем.

Відповідно до глави 5 розділу 10 комерційний вузол обліку (комерційний ВОГ) та його складові згідно вимог глави 5 розділу 10 Кодексу мають бути опломбовані пломбами з тавром відповідного органу, уповноваженого на проведення метрологічних робіт, та пломбами заводу-виробника. Місця пломбування та реквізити пломб заводу-виробника, а також місця пломбування пломбами органу, уповноваженого на проведення метрологічних робіт, вказуються в технічній документації (паспорті) на кожний ЗВТ або протоколі повірки, якщо така мала місце перед чи під час експлуатації ЗВТ.

Оператор ГРМ під час введення комерційного ВОГ в експлуатацію або під час його експлуатації має право встановлювати власні охоронні пломби на елементах та складових комерційного ВОГ, а також на запірній арматурі обвідних ліній, фланцевих з’єднаннях перед комерційним ВОГ та після нього, а також на інших пристроях і місцях для унеможливлення несанкціонованого втручання в роботу складових комерційного ВОГ або несанкціонованого відбору природного газу.

Пломбування комерційного ВОГ та його складових проводиться пломбами Оператора ГРМ в місцях, передбачених проектом, паспортами заводів-виробників ЗВТ, та в місцях, де можливе несанкціоноване втручання в роботу складових комерційного ВОГ або несанкціонований відбір природного газу.

При встановленні власних охоронних пломб, у тому числі магнітних індикаторів, Оператор ГРМ має зазначити в акті про пломбування або в іншому документі, який оформлюється при зазначених заходах, місця встановлення кожної пломби, реквізити кожної пломби, сторону, яка їх встановила, та сторону, відповідальну за їх збереження. Відповідний акт про пломбування чи інший документ має бути підписаний уповноваженими особами, які брали участь та були присутніми при пломбуванні.

Власник комерційного ВОГ або сторона, відповідальна за збереження комерційного ВОГ, згідно з відповідним договором про відповідальне зберігання та/або актом про пломбування чи іншим документом, який був оформлений при встановленні пломб/магнітних індикаторів, відповідає за збереження і цілісність пломб (номерних, з відбитками тавр), пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), та гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал. Розпломбування та перепломбування елементів та складових комерційного ВОГ чи запірних пристроїв оформлюється відповідним актом, підписаним Оператором ГРМ.

Таким чином, Кодекс дійсно покладає на оператора ГРМ обов’язок зі складання акту розпломбування елементів та складових комерційного ВОГ, акту пломбування газового лічильника, акту обстеження вузла обліку газу.

При цьому, останні складаються з метою унеможливлення несанкціонованого втручання в роботу складових комерційного ВОГ або несанкціонованого відбору природного газу, збереження приладу обліку, тощо. Відповідно, відсутність вказаних актів позбавляє позивача можливості захистити свої права при експлуатації приладу обліку газу, при проведенні наступних повірок, експертиз тощо.

За висновками суду, матеріали справи не містять доказів відмови відповідача або активних дій з ухилення складання таких актів. Відсутність таких фактів в даному випадку свідчить також про відсутність порушеного права позивача, що мало б наслідком зобов’язання судом його до вчинення таких дій.

Крім цього, в даному випадку суд враховує те, що позивач пов’язує необхідність складання вказаних актів розпломбування та перепломбування саме з метою введення в експлуатацію ВОГ.

Проте, за змістом глави 4 розділу 10 Кодексу введення в експлуатацію комерційного вузля обліку може бути лише первинним, тобто, перед пуском природного газу (що здійснюється в рамках заходів з приєднання до ГРМ, або реконструкції комерційного вузла обліку, або переукладання договору) у точці вимірювання з новим споживачем в присутності безпосереднього споживача (суміжного суб’єкта ринку природного газу). Первинне обстеження на можливість використання вузла обліку як комерційного включає такі етапи: перевірку проектної та виконавчої документації на вузол обліку; перевірку стану вузла обліку перед введенням його в експлуатацію; пробний пуск газу через комерційний ВОГ; пломбування складових частин комерційного ВОГ та іншого сукупного обладнання.

Введення в експлуатацію вузла обліку газу після проведення позачергової повірки лічильника Кодексом не передбачено.

Як зазначає сам позивач, ВОГ вже було введено в експлуатацію, внаслідок чого повторне введення є неправомірним.

При цьому, відповідно до положень Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” відповідач взагалі не має повноважень та правових підстав перевіряти відповідність введених в експлуатацію об’єктів на їх відповідність вимогам чинного законодавства.

Таким чином, з урахуванням викладеного, приймаючи до уваги відсутність жодних підстав для введення в експлуатацію вузла обліку газу на структурному підрозділі позивача – «ОСОБА_3 ПрАТ «АПК-Інвест»» після проведення позачергової перевірки, вимоги про зобов’язання відповідача вчинити певні дії необхідні для введення в комерційну експлуатацію після проведення позачергової повірки є неправомірними.

Відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування правтики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006р. №3477-ІV закріплено обов'язок судів застосовувати при розгляді справ Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. і протоколами до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п.145 рішення від 15.11.1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності “небезпідставної заяви” за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути “ефективним” як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

Таким чином, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з урахуванням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції.

Як вже було зазначено вище, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права або реальної небезпеки такого порушення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тобто, обраний позивачем спосіб захисту має втілювати безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Відтак, всебічно дослідивши обставини справи та надавши об’єктивну оцінку щодо наявності порушеного права позивача та відповідності обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено факту порушення його права, якому б кореспондував, обраний позивачем спосіб захисту - зобов’язання скласти та надати позивачу належні документи, що, в свою чергу, свідчить про неефективність такого способу.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

Судовий збір підлягає віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 11, 12, 13, 74, 75, 76, 77, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства “АПК-інвест”, с.Рівне до ОСОБА_1 акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз”, м.Краматорськ про зобов’язання Публічне акціонерне товариство “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” вчинити дії, визначені нормами Кодексу газорозподільних систем та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Мінпаливенерго України №618 від 27.12.2005р., необхідні для введення в комерційну експлуатацію (до комерційного обліку) після проведеної позачергової повірки лічильника природного газу “Курс-01” G-400, зав.№3837 та вузла обліку газу на структурному підрозділі позивача ОСОБА_3, а саме: скласти та надати Приватному акціонерному товариству “АПК-інвест” належні документи – акт обстеження вузла обліку газу, що відповідає формі, затвердженій Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання; акт пломбування комерційного вузла обліку газу, що відповідає формі, затвердженій Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання.

В судовому засіданні 26.02.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 26.02.2019р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина