Рішення № 80111504, 25.02.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

25.02.2019 Справа №607/22991/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Черніцької І.М.

при секретарі судового засідання Бойко І.І.

з участю представника позивача адвоката - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до відділу прикордонної служби «Краковець» Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відділу прикордонної служби «Краковець» Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ст. 202 КУпАП.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 02 серпня 2018 року капітаном, старшим зміни прикордонних нарядів ВТС «Краковець» ОСОБА_4 винесена постанова за серії ЗхРУ №330676 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 202 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.

Зокрема, йому ставиться у винну те, що він 02 серпня 2018 року близько 18 год. 00 хв. в пункті пропуску «Краковець» територія Яворівського району Львівської області слідуючи на в’їзд в Україну з ОСОБА_5, своїми діями створив перешкоди для виконання службових обов’язків працівників контрольних служб, чим порушив режим в пункті пропуску, зазначений п. 2.2. «Порядку дій посадових осіб ООКД ДПСУ, щодо установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон, здійснення контролю за його додержанням, а також організація забезпечення взаємодії та координації контрольних органів і служб, що здійснюють різні види контролю або беруть участь у забезпеченні режиму в пунктах пропуску через державний кордон», затвердженої наказом АДПСУ від 29.08.2011 року №627, який встановлений відповідно до п.19 ст. 1 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.09 року, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 202 КУпАП.

З даною постановою не згідний, оскільки викладені у постанові дані не відповідають дійсним обставинам справи, не підтвердженні будь-якими доказами, а опис у постанові обставин справи не містить будь-якої конкретизації. Сам факт слідування громадянином України із іноземної держави в пункті пропуску через державний кордон на територію України не є порушенням, якщо воно відбулось у спосіб та порядок визначений чинним законодавством.

Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов.

Крім того, вказав, що копії постанови ні у день її винесення, ні засобами поштового зв’язку не отримував. Про її існування дізнався з постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому просив поновити строк звернення до суду, як такий, що пропущений з поважних причин.

13 листопада 2018 року ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відкрито провадження у справі та поновлено строк звернення до суду, як такий, що пропущено з поважних причин.

Представник відповідача подав заперечення (відзив) на позовну заяву. Вказав, що позов не визнає та просить відмовити у задоволенні. Факт вчинення правопорушення позивачем підтверджується обставинами викладеними у постанові, протоколом та рапортами працівників прикордонної служби.

У судовому засіданні представник позивача адвокат – ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, з підстав зазначених у позові.

Представник відповідача приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. При цьому зазначив, що будь-яких свідків даного правопорушення під час складення протоколу не залучалось, пояснення не відбирались, а відеофіксація даної події відсутня.

Судом встановлено, що 02 серпня 2018 року капітаном прикордонного наряду ВТС «Краковець» ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 330676, згідно якого 02 серпня 2018 року близько 18 год 00хв. в пункті пропуску «Краківець» територія Яворівського району Львівської області, прикордонним нарядом у складі ст. пр-к ОСОБА_6, був виявлений гр. України ОСОБА_3, який слідуючи на в’їзд в Україну з ОСОБА_5, своїми діями створив перешкоди для виконання службових обов’язків працівників контрольних служб, чим порушив режим в пункті пропуску визначений п. 2.9 «Порядку дій посадових осіб ООДК ДПСУ, щодо установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон, здійснення контролю за його додержанням, а також організація забезпечення взаємодії та координації контрольних органів і служб, що здійснюють різні види контролю або беруть участь у забезпеченні режиму в пунктах пропуску через державний кордон», затверджним наказом АДПСУ від 29.08.2011 року №627, який встановлений відповідно до п.19 ст. 1 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.09 року, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 202 КУпАП.

Як вбачається із змісту протоколу, ОСОБА_3 відмовився від надання будь-яких пояснень, від підпису протоколу та його отримання.

02 серпня 2018 року, старшим зміни прикордонних нарядів ВТС «Краківець» ВПС «Краківець» 1 категорії, капітаном ОСОБА_4 винесена постанова серії ЗхРУ №330676 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.202 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.

Зокрема, вказано, що 02 серпня 2018 року близько 18 год. 00 хв. в пункті пропуску «Краковець» територія Яворівського району Львівської області було виявлено гр. ОСОБА_3, який слідуючи на в’їзд в Україну з ОСОБА_5, своїми діями створив перешкоди для виконання службових обов’язків працівників контрольних служб, чим порушив режим в пункті пропуску, зазначений п. 2.2. «Порядку дій посадових осіб ООКД ДПСУ, щодо установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон, здійснення контролю за його додержанням, а також організація забезпечення взаємодії та координації контрольних органів і служб, що здійснюють різні види контролю або беруть участь у забезпеченні режиму в пунктах пропуску через державний кордон», який встановлений відповідно до п.19 ст. 1 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.09 року, тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 202 КУпАП.

Присутній у судовому засіданні представник позивача заперечив обставини викладені у постанові. Пояснив, що дійсно у вказаний день та час ОСОБА_3 здійснював перетин державного кордону, однак працівники прикордонної служби не повідомляли його про будь-які порушення з його сторони, складення протоколу чи винесення постанови. У його присутності будь-які протоколи та постанови не виносились та йому не вручались.

Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення,виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАУ у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно з вимогами п. 3.4. Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Наказ Міністерства внутрішніх справ України від18.09.2013 № 898 ( далі Інструкція), у протоколі зазначаються, у тому числі, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Як вбачається із змісту протоколу, при описі обставин справи, уповноваженою особою не конкретизовано дій ОСОБА_3, які саме дії він вчинив, чим створив перешкоди для виконання службових обов’язків працівників контрольних служб, порушив режим в пункті пропуску.

У протоколі не вказано свідків даного правопорушення, не відібрано від останніх пояснень.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 категорично заперечив обставини викладені у протоколі. Вказав, що протокол та оскаржувана постанова складались без участі позивача.

Згідно з вимогами п. 4.2. Інструкції, справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливий лише у випадках, коли є підтвердження про належне повідомлення цієї особи про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Постанова про накладення адміністративного стягнення та постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення оформляються відповідно до вимог, встановлених статтею 283 КУпАП, та повинні містити, у тому числі, опис обставин, установлених при розгляді справи; посилання на пункт (статтю) нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи п. 4.7( Інстукції).

Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається поштою особі, стосовно якої її винесено, про що робиться відповідна відмітка у справі.

Якщо копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто, то в постанові вказується дата її вручення і вона підписується особою, притягнутою до адміністративної відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 202 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення, зокрема за порушення режимних правил у контрольних пунктах в’їзду - виїзду.

Встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні, достатні та допустимі докази, які б підтвердили факт порушення позивачем вимог ст.202 КУпАП, а саме порушення режимних правил у контрольних пунктах в’їзду - виїзду.

Суд не приймає до уваги долучені відповідачем рапорти від 02 серпня 2018 року складені працівниками прикордонної служби як належні та достатні докази, оскільки останні складені працівниками прикордонної служби, що відповідно викликає сумнів у їх об’єктивності та безсторонності.

Положеннями ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Сам по собі протокол у справі про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Крім того, в оскаржуваній постанові при описі обставин справи також не конкретизовано дій позивача, які саме дії вчинив позивач, чим створив перешкоди для виконання службових обов’язків працівниками контрольних служб.

Також, встановлено, що позивач від підпису та отримання оскаржуваної постанови відмовився.

Однак, вказана постанова протягом трьох днів не була надіслана позивачу.

Таким чином, суд дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не дотримано вимог про всесторонність, повноту та об’єктивність розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, а твердження позивача не спростовані. Із наданих суду матеріалів не встановлено, які саме дії вчинив ОСОБА_3, чи порушив він режим у пункті пропуску та створив перешкоди для виконання службових обов’язків працівників контрольних служб.

Згідно з вимогами ч.2 ст.62 Конституції України ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з ч.3 цієї ж статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу вимог ч. 1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Для спростування доводів позову і підтвердження вини позивача відповідач жодних належних і достовірних доказів визначених законом суду не надав.

Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, порушено вимоги щодо форми та змісту протоколу, постанови, порушено порядок направлення постанови особі, а обставини викладені у протоколі та постанові не підтвердженні належними та достовірними доказами.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому позов підлягає до задоволення, шляхом скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 02 серпня 2018 року, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст.55 Конституції України, ст.247, ст.251, 258, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 (вул.Л.Українки, 29/60 м.Тернопіль, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1) до відділу прикордонної служби «Краковець» Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул.Шевченка, 64 смт.Краковець Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ – 14321647) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЗхРУ №330676 від 02 серпня 2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.202 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 202 КУпАП закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_3, вул.Л.Українки, 29/60 м.Тернопіль, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1.

Відповідач: відділ прикордонної служби «Краковець» Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, вул.Шевченка, 64 смт.Краковець Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ – 14321647.

Повне рішення складено 25 лютого 2019 року.

Головуюча