Ухвала суду № 80110650, 26.02.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/3162/19

Провадження № 2/592/2262/19

УХВАЛА

(про залишення заяви без руху)

26 лютого 2019 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Князєв В.Б., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Ковпаківського відділу Державної виконавчої служби м.Суми ГТУЮ в Сумській області про зняття арешту з майна, -

встановив:

ПАТ «Дельта Банк». звернувся до суду з позовом до Ковпаківського відділу Державної виконавчої служби м.Суми ГТУЮ в Сумській області про зняття арешту з майна.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за вказаним позовом, суддя дійшов висновку, що таку позовну заяву слід залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у статті 175 ЦПК України.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

Згідно роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданих у постанові № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачем в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданих у постанові № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

З наведеного вбачається, що правом звернення до суду із відповідним позовом щодо зняття арешту з майна наділений власник, особа якого є відмінною від особи боржника, а також особа, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач не є боржником по виконавчому провадженню в межах якого було накладено арешт на нерухоме майно, що належить таким учасникам справи.

Відтак, позивач має вирішувати спірне питання шляхом пред'явлення ним відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про звільнення майна з-під арешту.

Позивач звертається із відповідним позовом про зняття арешту до Ковпаківського відділу Державної виконавчої служби м.Суми ГТУЮ в Сумській області, при цьому не зазначає осіб, в інтересах яких накладено арешт на майно.

З огляду на наведене, суд вважає, що в даному випадку позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, у зв'язку із чим позивачем слід визначитись із належним суб'єктним складом по справі та остаточним предметом позовної заяви.

Крім того, в порушення вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору (зокрема, звернення до державної виконавчої служби з заявою про скасування арешту з майна); вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України,- суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

А тому, керуючись ст. 175 -177, 185 ЦПК України, -

постановив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без руху, надавши заявнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, для усунення вказаних недоліків. Якщо позивач не усунить недоліки заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Про прийняте рішення повідомити позивача ПАТ «Дельта Банк», виславши їм копію ухвали для відома і виконання.

Суддя В.Б. Князєв