Ухвала суду № 80110497, 25.02.2019, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/5365/17

Провадження № 2-а/591/8/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов»язання вчинити певні дії –

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сумського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов»язання вчинити певні дії і свої вимоги мотивує тим, що він народився 17.05.1963 року у м. Поліське Київської області. З 01.11.1984 року по 27.10.1986 року проходив військову службу в Збройних Силах СРСР. У період з 23.04.1986 року по 04.05.1986 року відповідно до наказу командира військової частини №74213 від 23.04.1986 року №120 перебував у короткостроковій відпустці строком 12 діб з виїздом до м. Поліське Київської області (доказом цього є архівна довідка Міністерства оброни Російської Федерації). На день вибуху на ЧАЕС, тобто 26.04.1986 року він проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на призначення пенсії зі зниженням порогу початкової величини при виході на пенсію в 4 роки за період його проживання на території м. Поліське Київської області в період з 23.04.1986 року по 04.05.1986 року у зв»язку з тим, що він проживав на цій території до 31.07.1986 року.

Позивач ОСОБА_1, його представник адвокат ОСОБА_2 в письмовій заяві позов підтримали повністю, просять суд його задоволити, слухати справу у їх відсутність.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував та пояснив, що Рішенням відповідача від 09.06.2017 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням порогу початкової величини при виході на пенсію в 4 роки за період проживання на території м. Поліське Київської області в період з 23.04.1986 року по 04.05.1986 року у зв»язку з тим, що останній не проживав та не працював на цій території до 31.07.1986 року.

Відтак суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність сторін, що у повній мірі узгоджується та не суперечить положенням КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, докази надані сторонами, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 02.06.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому достроково пенсії.

Рішенням відповідача від 09.06.2017 року відмовлено у призначенні позивачу пенсії.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.

Згідно паспорту громадянина України серії МА 872140, виданого 18.09.2000 року Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області, позивач ОСОБА_1 народився 17.05.1963 року в смт. Поліське Київської області.

Згідно відмітки у військовому квитку ГЕ №148708, виданому 27.09.1988 року Поліським райвійськоматом Київської області, ОСОБА_1 з 01.11.1984 року по 27.10.1986 року проходив військову службу в Збройних Силах СРСР.

Згідно архівної довідки Міноборони Російської Федерації від 08.04.2016 року № 5/П-28518 позивач ОСОБА_1 перебував у короткостроковій відпустці строком 12 діб з виїздом до смт. Поліське Київської області з 23.04.1986 року до 04.05.1986 року.

Рішенням відповідача від 09.06.2017 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням порогу початкової величини при виході на пенсію в 4 роки за період проживання на території м. Поліське Київської області в період з 23.04.1986 року по 04.05.1986 року у зв»язку з тим, що він не проживав та не працював на цій території до 31.07.1986 року.

Згідно Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.06.2018 року (справа № 592/4342/18) встановлено факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 на території смт. Поліське Київської області у період з 23.04.1986 року по 04.05.1986 року.

Пунктом 2 ч.3 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі Закон) передбачено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов»язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років мають право на зниження пенсійного віку та є потерпілими від Чорнобильської катастрофи. При цьому на 4 роки початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Таким чином, позивач має право на зниження пенсійного віку на 4 роки, враховуючи те, що він проживав на території смт. Поліське Київської області у період з 23.04.1986 року по 04.05.1986 року з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 77 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень, обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.Враховуючи, що позивачем були надані відповідні документи, які підтверджують наявність у нього пільгового стажу, що відповідач не довів правомірності своїх дій при відмові в призначенні пенсії на пільгових умовах, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов»язання вчинити певні дії - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 09.06.2017 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов»язати Сумське об»єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням початкової величини пенсійного віку на 4 роки як особі, яка проживала у Чорнобильській зоні з моменту аварії по 31.07.1986 року незалежно від часу проживання, з дати першочергового звернення до управління - з 02.06.2017 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів в порядку, передбаченому ст. 295 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 26 лютого 2019 року.

СУДДЯ А.Я.КЛИМЕНКО