Рішення № 80110099, 15.02.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №520/8908/18

Провадження №2/522/1732/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді – Бондар В.Я.,

за участі секретаря судового засідання – Грищук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог: Моторного (транспортне) страхове бюро України, Приватне акціонерне товариство «Європейський союз» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 16.07.2018 року звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 та просив стягнути матеріальну шкоду заподіяну дорожньо-транспортною пригодою в розмірі 17578,20 грн., витрати пов’язані з автотоварознавчим дослідження у розмірі 1580,90 грн. та витрати на поштові відправлення у розмірі 142 грн. Також просив стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. 12.12.2017 року о 12.40 год по вул. Польська напроти будинку №17 з вин відповідача – ОСОБА_2 під час керування автомобіля НОМЕР_1, за умови не дотримання безпечної дистанції, сталося зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що належить на праві приватної власності позивачу – ОСОБА_3 роману Анатолійовичу. В результаті ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. 13.12.2017 року позивач звернувся до МТСБУ із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду для отримання матеріального збитку. Позивачу виплатили лише 5940 грн. (6000 грн. мінус банківська комісія у розмірі 60 грн.), що є недостатньою сумою для відновлення транспортного засобу. Позивач 18.04.2018 року скерував претензію Відповідачу щодо відшкодування витрат, пов’язаних з усуненням наслідків дорожньо-транспортної пригоди, проте врегулювати спір не вдалось.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26.07.2018 року справу було передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.

Ухвалою суду від 10.08.2018 року справа прийнята до провадження судді Приморського районного суду м. Одеси Бондаря В.Я. та призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 02.11.2018 року.

В результаті проведеного підготовчого засідання 02.11.2018 року протокольною ухвалою підготовче провадження було закрито, справу призначено до розгляду по суті на 29.01.2019 року.

До суду 29.01.2019 року надійшли пояснення Моторно (транспортного) страхового бюро України, згідно яких третя особа пояснила, що автомобіль, яким керував ОСОБА_2 був забезпечений полісом обов’язкового страхування. Реалізований ПрАТ «Європейський страховий союз». МТСБУ на разі не відповідає за зобов’язання ПрАТ «Європейський страховий союз».

Судове засідання, призначене на 29.01.2019 року було відкладено з метою надання часу представнику відповідача для ознайомлення з матеріалам справи та підготування відзиву, до 15.02.2019 року.

До суду 13.02.2019 року надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, зважаючи на наступне. Відповідач вважає, що належним відповідачем є страхова компанія – ПрАТ «Європейський страховий союз», а не винна особа. Вказує, що розмір матеріальної шкоди, визначеної у звіті не може підтверджувати фактичний розмір збитків, адже дослідження проводилося без відповідача ОСОБА_2

У судове засідання 15.02.2019 року учасники справи не з’явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Представник відповідача у відзиві просив розглядати справу за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12 рудня 2017 року приблизно о 12 годині 40 хвилин, ОСОБА_2 керуючи Fiat Linea, державний номерний знак НОМЕР_3, біля будинку №17 по вул. Польська в м. Одесі, не врахував дорожню обстановку, безпечну дистанцію, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_1, ОСОБА_2 було визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, що вбачається з Постанови Приморського районного суду м. Одеси від 31.01.2018 року у справі №522/184/18.

Відповідно до частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, винна ОСОБА_2 доказуванню не підлягає.

За змістом ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Відповідно ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Оцінка майна представляє собою процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», про що прямо зазначається у ст. ст. 3-5 цього Закону.

Згідно з ст.7, ст.10, ст. 11 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору про оцінку майна між суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання та замовником оцінки. Замовниками оцінки можуть бути особи, яким майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб.

Згідно звіту №31228170 Про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 26.12.2017 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_4 на дату виконання дослідження дорівнює 23518,20 грн.

Моторно (транспортне) страхове бюро України виплатило ОСОБА_1 відшкодування шкоди у розмірі 6000 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як власника автомобіля Fiat Linea застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Європейський страховий союз».

Верховний суд України, за результатами розгляду справи № 6-2808цс15, 20.01.2016 року, ухвалив Постанову в якій зазнав наступні правові висновки: «Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред’явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності».

Аналогічна правова позиція встановлена Верховним Судом за результатом розгляду цивільної справи № 344/10730/15-ц (№ 61-5079св18) винесено 14 лютого 2018р

Таким чином, враховуючи положення чинного законодавства, що вище наведені, та правову позицію Верховного Суду України, суд вважає, що Відповідач, зобов’язаний відшкодовувати Позивачу завдану матеріальну шкоду в повному обсязі за вирахуванням відшкодування сплаченого МТСБУ, і в подальшому самостійно вирішувати зі страховиком питання виплати страхового відшкодування на свій розсуд.

Як визначено в ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Враховуючи наведене та керуючись ст. 22, 1166, 1187 та 1194 ЦК України, суд вважає, що майнова шкода у сумі 17578,20 грн. (23518,20 грн. – 5940 грн.) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Отримання ОСОБА_1 відшкодування від МТСБУ у розмірі 5940 грн. підтверджується випискою по картковому рахунку (а.с.66).

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, вимоги позивача про відшкодування шкоди ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

За проведення автотоварознавчого дослідження ОСОБА_1 сплатив 1580,90 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №1 від 05.01.2018 року (а.с.12) та Актом про надання послуг №6 від 05.01.2018 року (а.с.58), тож вимоги про стягнення витрат за проведення дослідження також підлягають задоволенню.

Витрати на поштові відправлення позивача складають 161 грн. та складаються з 21,50 грн. (а.с.9) + 29,00 грн. (а.с.19) + 19 грн. (а.с.23) + 17 грн. + 17 грн. + 17 грн. + 19 грн. + 21,50 грн. (а.с.24). Проте, позивач просить відшкодувати йому витрати за поштові відправлення у розмірі 142 грн., що і підлягає стягненню з відповідача.

ОСОБА_1 заявлено вимоги про стягнення з ОСОБА_2 витрат, пов’язаних з професійною правовою допомогою у розмірі 6200 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_4 було укладено договір про надання правової допомоги №41/12/17 від 12.12.2017 року.

Згідно акту наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 17.04.2018 року вбачається, що адвокат відпрацював 17 годин та з квитанції до прибуткового касового ордеру №10 від 17.04.2018 року ОСОБА_1 оплатив витрати у розмірі 6200 грн. (а.с.69).

Витрати позивача по сплаті судового збору становлять 704,8 грн. (а.с.1)

Відповідно до змісту ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином витрати на правову допомогу позивача у розмірі 6200 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн. підлягають стягненню з відповідача, адже позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог: Моторного (транспортне) страхове бюро України, Приватне акціонерне товариство «Європейський союз» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5, зареєстроване місце проживання: 65069, АДРЕСА_1) матеріальну шкоду заподіяну дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 17 578 (сімнадцять тисяч п’ятсот сімдесят вісім) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5, зареєстроване місце проживання: 65069, АДРЕСА_1) витрати пов’язані з проведенням автотоварознавчого дослідження у розмірі 1580 (одна тисяча п’ятсот вісімдесят) гривень 90 копійок та витрати на поштові відправлення у розмірі 142 (сто сорок дві) гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5, зареєстроване місце проживання: 65069, АДРЕСА_1) витрати, пов’язанні з наданням професійної правової допомоги у розмірі 6200 (шість тисяч двісті) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5, зареєстроване місце проживання: 65069, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 25.02.2019 року.

Суддя: В.Я. Бондар